Постанова

від 25.07.2017 по справі 824/296/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/296/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "ИВРР-2014" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ИВРР-2014" про стягнення заборгованості.

Позивач просить суд стягнути кошти з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ИВРР-2014" (код ЄДРПОУ 39482784, адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248-М) в рахунок погашення податкового боргу до Державного бюджету України в сумі 33933,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що станом на дату подання позову у відповідача наявна заборгованість на загальну суму 33933,00 грн, яка виникла по податку на додану вартість.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання йому була направлена податкова вимога форми "Ю" від 04 листопада 2015 року №2677-25. Однак вжитті заходи не призвели до погашення наявного боргу у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 33933,00 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав клопотання про розгляд справи без участі його представника на підставі матеріалів справи. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи також був належним чином повідомлений. Про причини неявки в судове засідання не повідомив та свою позицію відносно даного позову не висловив.

Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ИВРР-2014" є юридичною особою, яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно матеріалів справи за товариством з обмеженою відповідальністю "ИВРР-2014" рахується заборгованість на загальну суму 33933,00 грн, яка виникла по податку на додану вартість.

Вказана заборгованість виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0018901501 від 15 жовтня 2015 року прийнятого на підставі Акту №1078/24-12/15-01/39482784 від 15 жовтня 2015 року, згідно якого сума грошового зобов'язання становить 33933,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 27146,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6787,00 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 33933,00 грн, що також підтверджується обліковою карткою платника податку.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 33933,00 грн не сплатив, Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" №2677-25 від 04 листопада 2015 року на суму 33933,00 грн.

На момент утворення досліджуваних заборгованостей зазначена податкова вимога не була відкликана.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0018901501 від 15 жовтня 2015 року направлялось на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, доказів його оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.

Відтак, зазначене податкове зобов'язання є узгодженим.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 33933,00 грн, яка виникла по податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість по податку на додану вартість в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Згідно даних про банківські рахунки, які надані позивачем до матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахуються розрахункові рахунки в банківських установах, а саме: ПАТ "Вернум банк" (номер рахунку 26002090103952), ПАТ "Вернум банк" (номер рахунку 26002090103952), ПАТ "Вернум банк" (номер рахунку 26002090103952), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26007013042286), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26007013042286), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26008001042286), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26008001042286), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26008001042286), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26052013042286), ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26007013042286).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3. статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ИВРР-2014" (код ЄДРПОУ 39482784, адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248-М) до Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 33933 (тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять три) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк