Рішення

від 17.07.2017 по справі 908/1223/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/54/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2017 Справа № 908/1223/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» , 79020, м. Львів, просп. Чорновола, 67-Г

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гранд-Еліт-Груп» , 72141, Запорізька область, Приморський район, с. Орлівка, вул. Шкільна, 39

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - не з'явився; у минулому судовому засіданні ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.04.2017;

від відповідача - не з'явився.

суть спору:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» , м. Львів до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гранд-Еліт-Груп» , Запорізька область, Приморський район, с. Орлівка про стягнення 14 940,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2017 порушено провадження у справі № 908/1223/17, присвоєно справі номер провадження №15/54/17, розгляд якої призначено на 29.06.2017. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 29.06.2017 розгляд справи відкладався на 17.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 1, 54 ГПК України, ст. ст. 655, 662, 665, п. 2 ст. 693 ЦК України. При цьому вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором купівлі-продажу, укладеним у спрощений спосіб відповідно до рахунку на оплату №1135 від 19.10.2016, у останнього утворилася заборгованість в розмірі 14 940,00 грн.

Представники сторін в судове засідання 17.07.2017 не з'явились.

Відповідач письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений в судовому засіданні 17.07.2017 та прийнято рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив:

15.05.2015 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю НІКА ДРУК (далі - позивач, платник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Лідер 2002 (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки у спрощений спосіб, відповідно до рахунку на оплату №1135 від 19.10.2016 на суму 14 940,00 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002643111 від 01.06.2017 були здійснені реєстраційні дії, що полягали у зміні повного найменування, зміні скороченого найменування, зміні місцезнаходження, зміні складу або інформації про засновників, зміні видів діяльності, зміні додаткової інформації, зміні керівника юридичної особи. Назва підприємства була змінена з ТОВ «Будівельна компанія «Лідер 2002» на ТОВ «Гранд-Еліт-Груп» .

Відповідно до платіжного доручення №63 від 19.10.2016 та виписки банку за особовим рахунком позивача, останній 19.06.2016 перерахував на рахунок відповідача 14 940,00 грн. за метилацелат В згідно рахунку № 1135 від 19.10.2016.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.

Виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату № 1135 від 19.10.2016 на поставку товару та здійснення позивачем 19.10.2016 оплати рахунку на суму 14 940,00 грн. згідно платіжного доручення №63 від 19.10.2016 та виписки банку за особовим рахунком позивача, в призначенні платежу якого зазначено, що вказана оплата здійснена згідно рахунку № 1135 від 19.10.2016, свідчить про укладення між сторонами договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Матеріали справи містять вимогу позивача №631 від 17.01.2017, надіслану на адресу відповідача, з вимогою повернути сплачені на його розрахунковий рахунок у розмірі 14 940,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідачем товар поставлено не було, кошти перераховані позивачем в розмірі 14 940,00 грн. за договором не повернуто, у зв'язку із чим він просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гранд-Еліт-Груп» грошові кошти у розмірі 14 940,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за договором купівлі-продажу, укладеним між сторонами у спрощений спосіб.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт оплати позивачем обумовленого договором товару відповідно до рахунку на оплату №1135 від 19.10.2016 на суму 14 940,00 грн.

Відповідно до виписки банку за особовим рахунком позивача, останній 19.10.2016 перерахував на рахунок відповідача 14 940,00 грн. за метилацетат В згідно рахунку на оплату №1135 від 19.10.2016.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення поставки товару за домовленістю між сторонами відповідно до рахунку на оплату №1135 від 19.10.2016 на суму 14 940,00 грн., відповідач не виконав.

Докази поставки товару на суму отриманої відповідачем попередньої оплати по договору, у матеріалах справи відсутні.

Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснив оплату товару згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не поставив обумовлений сторонами товар.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу відповідно до рахунку на оплату від 19.10.2016 №1135, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача оплати відповідно до вимог ст. 693 ЦК України у розмірі 14 940,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гранд-Еліт-Груп» , 72141, Запорізька область, Приморський район, с. Орлівка, вул. Шкільна, 39, код ЄДРПОУ 39641438) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» , 79020, м. Львів, просп. Чорновола, 67-Г, код ЄДРПОУ39168974) основний борг в розмірі 14 940,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 00 коп.), 1600,00 грн. (тисяча шістсот гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24 липня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов