Ухвала

від 24.07.2017 по справі 906/1286/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" липня 2017 р. Справа № 906/1286/15.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Маріщенко Л.О.

Розглянувши матеріали заяви Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.07.2017 №182 про надання з відстроченням розстрочки виконання рішення суду у справі за позовом: Приватного підприємства будівельно-монтажна фірма "Майстер" (с. Вереси Житомирського району)

До: Вересівська сільська рада Житомирського району (с. Вереси Житомирського району)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне територіального-галузеве об'єднання Південно-Західної залізниці "Укрзалізниця" в особі Коростенської дирекції залізничних перевезень (м. Коростень Житомирської області)

2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 273 158, 00 грн.

Присутні:

від заявника (боржника):ОСОБА_1 - голова сільради, посвідчення №1 від 11.11.2015

від стягувача : ОСОБА_2 - дов. від 05.01.2017

ОСОБА_3 - дов. від 05.04.2017

від третіх осіб: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.02.2017 у справі №906/1286/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2017, стягнуто з Вересівської сільської ради Житомирського району на користь Приватного підприємства Будівельно-монтажна фірма "Майстер" 219 667,00 грн вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у будівлі магазину за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Вереси, вул. Княгині Ольги, буд.26, загальна площа 202 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 758430518220; 35 666,80 грн витрат на судову експертизу, 4 393,34 грн судового збору.

18.04.2017 на примусове виконання рішення суду від 06.04.2017 видано наказ.

11.07.2017 до господарського суду надійшла заява Вересівської сільської ради Житомирського району від 11.07.2017 №182 про надання одночасно відстрочки та розстрочки виконання рішення суду у справі згідно наведеного графіку платежів.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні підтримав подану заяву в повному обсязі, просить суд задовольнити її та розстрочити виконання судового рішення на десять місяців починаючи з липня 2018 року, оскільки коштів на погашення заборгованості за рішенням суду на 2017 рік не передбачено, а розгляд питання про виділення коштів на виконання рішення суду буде розглядатися на сесії сільської ради на початку 2018 року.

Представники стягувача в судовому засіданні заперечили проти поданої заяви, згідно із наданими письмовими запереченнями від 24.07.2017 № 34.

Треті особи в судове засідання своїх представників не направили, свою позицію по суті заяви не надали.

Суд дослідивши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з поданої заяви, боржник просить розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості, що разом із стягненням судового збору складає 259727,14 грн на десять місяців починаючи з липня 2018 року по квітень 2019 року, мотивуючи її тим, що відповідно до рішення сесії Вересівської сільської ради "Про сільський бюджет на 2017 рік" не передбачено кошти зазначені наказом № 906/1286/15 господарського суду Житомирської області та відсутність у відповідача (боржника) коштів перевиконання сільського бюджету.

Зазначені у заяві обставини, суд не розцінює як такі що ускладнюють виконання рішення суду або роблять неможливим його виконання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарський суд повинен мати на увазі, що підставою для відстрочки або розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до п. 7 Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, встановити наявність обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду; враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Водночас ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження утруднення чи унеможливлення повного виконання судового рішення по даній справі у разі не розстрочення виконання цього судового рішення в даний час.

Також суд враховує, що боржником, з моменту прийняття господарським судом Житомирської області рішення від 06.04.2017 по справі №906/1286/15, не вчинялись будь-які дії, спрямовані на погашення заборгованості та які б свідчили про намагання боржника зменшити розмір заборгованості перед стягувачем. Доказів часткової сплати заборгованості божник суду не надав.

Крім того, господарським процесуальним кодексом України не передбачено надання судом одночасно і відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 43, 86, 121 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Вересівської сільської ради про розстрочку з відстроченням виконання рішення господарського суду Житомирської області від 22.02.2017 по справі №906/1286/15.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя ОСОБА_4

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)