Ухвала

від 24.07.2017 по справі 916/1396/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 24.07.2017Справа №  916/1396/17 Суддя господарського суду міста Києва Князьков В.В. розглянув заяву Товариства  з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" по справі 916/1396/17  За позовом до про  без виклику  представників сторін:Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718"Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";Хмельницької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України;визнання незаконними та скасування реєстраційних записів ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" (надалі – позивач) звернулося до  господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі – відповідач 1) та Хмельницької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі – відповідач 2) про незаконними та скасування реєстраційних записів. Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2017р. позовні матеріали направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва. Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2017р. позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" без розгляду на підставі п. 4, п. 6 частини першої статті 63 ГПК України. Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Відповідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 7 Закону України “Про судовий збір” визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги. У п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”  зазначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається: в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК). В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої   наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. N 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції). Відповідно до ч. 2 ст. Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Аналогічна позиція викладена і у п. 2.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" за №7 від 21.02.2013р., законом передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9). При цьому господарський суд може з'ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені ГПК, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" по справі 916/1396/17, на виконання вимог вищенаведеного законодавства,  у суду  відсутня можливість перевірити інформацію щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України,  сплаченого за платіжним дорученням №136 від 12.06.2017р., оскільки судовий збір сплачено до господарського суду Одеської області. При цьому,  Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" до заяви про повернення судового збору додано лише копію платіжного доручення №136 від 12.06.2017р. Враховуючи вищевикладене, вказана копія платіжного доручення №136 від 12.06.2017р. не приймається судом, як підстава для повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”. Керуючись  ст.7 Закону України “Про судовий збір”, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -   УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортник 1718" про повернення судового збору в розмірі 1600,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №136 від 12.06.2017р. Суддя                                                                                                                                 В.В. Князьков