Рішення

від 19.07.2017 по справі 910/13871/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017№910/13871/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП

до Товариства з обмеженою відповідальністю Деснянська кераміка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю Транснаціональна комодітна

група

про стягнення 1 816 154,75 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Нестерович В.М. за довіреністю від 01.06.2017;

від відповідача: Боженко І.Ф. за довіреністю № 15-3 від 19.06.2017;

Морозов М.В. за довіреністю № 2 від 19.05.2017;

від третьої особи: Боженко І.Ф. за довіреністю № 15-1 від 12.04.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Деснянська кераміка (далі - відповідач) про стягнення 371 209,92 грн., з яких 342 012,83 грн. основного боргу, 5 425,35 грн. 3% річних та 23 771,14 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13871/14, її розгляд призначено на 30.07.2014 року.

25.07.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.07.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.08.2014 року.

18.08.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Транснаціональна комо дітна група .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Транснаціональна комодітна група , відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 01.09.2014 року.

29.08.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

29.08.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує.

Крім того, 29.08.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва пов'язаної з нею іншої справи № 761/157/14-ц за позовом ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ Транснаціональна комо дітна група про стягнення грошових коштів, предметом якої є в тому числі, стягнення коштів за Договором факторингу, які є предметом даного позову.

В судовому засіданні 01.09.2014 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.09.2014 року, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові документи, необхідні для розгляду спору по суті.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.09.2014 у зв'язку з відпусткою судді Літвінової М.Є. справу № 910/13871/14 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва суддею Мельником В.І. прийнято справу № 910/13871/14 до свого провадження, її розгляд призначено на 08.10.2014 року.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 01.10.2014, у зв'язку з виходом судді Літвінової М.Є. з відпустки, справу № 910/13871/14 передано на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 суддею Літвіновою М.Є. прийнято справу № 910/13871/14 до свого провадження, її розгляд призначено на 08.10.2014 року.

03.10.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 910/20204/14, яка розглядається господарським судом міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 03.11.2014, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові документи, необхідні для розгляду справи по суті.

20.10.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 26.11.2014, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові документи, необхідні для розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2014 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 910/13871/14 до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва справи № 761/157/14-ц за позовом ТОВ ЕЙ ВІ ГРУП до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ Транснаціональна комо дітна група про стягнення грошових коштів, та набранням рішенням суду законної сили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2017 відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 910/13871/14, її розгляд призначено на 26.06.2017 року.

22.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує.

26.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 816 154, 75 грн.

27.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Транснаціональна комодітна група .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 10.07.2017 року.

07.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

10.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.07.2017 року судом прийнято до розгляду подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

В судовому засіданні 10.07.2014 року судом розглянуто клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Транснаціональна комодітна група та вирішено відмовити в його задоволенні, враховуючи наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про залучення ТОВ Транснаціональна комодітна група до участі у справі в якості іншого відповідача позивач вказує на шахрайські дії директора ТОВ Деснянська кераміка та директора ТОВ Транснаціональна комодітна група , спрямовані на те, щоб ухилитися від сплати заборгованості перед позивачем, враховуючи, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справі № 910/24673/14, визнано недійсним Договір купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011, права вимоги за яким передані позивачу за Договором факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011.

Частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3 Додатків до Договору факторингу, керуючись ст. ст. 553-559 ГК України і положеннями розділу 7.2. Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 сторони, з підписанням цього Реєстру переданих документів за Угодою, домовилися, що третя особа (Клієнт) виступає поручителем перед позивачем (Фактором) по виконанню Дебіторами Клієнта, які вказані в п. 1 цього Реєстру переданих документів за Угодою, зобов'язань по сплаті грошових коштів, правом вимоги яких Клієнт поступився Фактору відповідно до умов цього Реєстру переданих документів за Угодою.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників ) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо .

Проте, суд зазначає, що підставою заявленого позову є стягнення заборгованості на підставі Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011, за яким ТОВ Транснаціональна комодітна група передало позивачу право вимоги до відповідача за Договором купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 , і позивачем пред'явлені позовні вимоги про стягнення заборгованості саме до відповідача, як до боржника . Жодних позовних вимог до ТОВ Транснаціональна комодітна група як до поручителя позивачем заявлено не було. Таким чином, виходячи з підстав та предмету заявленого позову , ТОВ Транснаціональна комодітна група не є зобов'язаною стороною у спірних правовідносинах, а тому відсутні жодні правові підстави для залучення його до участі у справі в якості іншого відповідача.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. Проте відхилення такого клопотання і задоволення позову за рахунок неналежного відповідача можуть бути підставою для скасування рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК.

В судовому засіданні 10.07.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.07.2017 року.

В судовому засіданні 19.07.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 19.07.2017 року проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 17.07.2017 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 року між ТОВ Транснаціональна комо дітна група (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір № 15/2010 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору.

На виконання умов за цим Договором ТОВ Транснаціональна комодітна група передала відповідачу товар;

- за Видатковою накладною № 714 від 03.09.2013 на суму 342 012, 83 грн. (Довіреність відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей № 56 від 02.09.2013)

- за Видатковою накладною № 731 від 16.09.2013 на суму 730 642, 92 грн. та Видатковою накладною № 730 від 16.09.2013 на суму 743 499, 00 грн. (Довіреність відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей № 58 від 13.09.2013).

За умовами п. 3.1. Договору оплата за поставлений товар проводиться шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок Продавця протягом 90 календарних днів від дати підписання видаткової накладної.

Проте, отриманий товар відповідач у встановлені Договором строки не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед третьою особою.

28.11.2011 року між позивачем (Фактор) та ТОВ Транснаціональна комо дітна група (Клієнт) було укладено Договір факторингу № 15/11-2011-Ф, відповідно до п. 2.1. якого Клієнт зобов'язався поступитися Фактору відповідно до умов цього Договору, правами вимоги від Дебіторів Клієнта, які вказані в переліку Дебіторів, грошових вимог (включаючи види неустойок), право на отримання яких належить Клієнту на підставі документів, які підтверджують таке право вимоги відповідно до Договору постачання, а Фактор зобов'язується придбати вказані права вимоги грошових коштів від Дебіторів Клієнта і передати за плату грошові кошти в порядку і у випадках, передбачених цим Договором.

Протягом строку дії цього Договору конкретне Право вимоги грошових коштів до дебітора Клієнта вважається прийнятим Фактором (відступленим Клієнтом) з моменту підписання Реєстру переданих документів по Угоді (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору у випадку, якщо у відповідності з Договором Клієнт відступає Фактору право вимоги коштів до Дебітора, усі інші права вимоги Клієнта, які вказані в Договорі постачання з Дебітором, а саме: право на забезпечення, надане Дебітором Клієнту, згідно умов Договору постачання, та права вигодо набувача за можливими страховими вимогами, що стосуються Договору постачання і/або кожної окремої Угоди, - переходять до Фактора разом з відступленими грошовими вимогами.

Відповідно до Додатку № 3/53 від 03.09.2013 (Реєстр переданих документів по Угоді) до Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 Клієнт відступає Фактору права вимоги грошових коштів, передбачені відповідними пунктами Договорів постачання (включаючи всі види неустойки і збитків), на умовах Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 по Угодам з Дебіторами, перерахованому в цьому Реєстрі переданих документів по Угоді: найменування дебітора - ТОВ Деснянська кераміка , повна сума - 342 012, 83 грн., Договір постачання № 15/2010 від 05.01.2011, видаткова накладна № 714 від 03.09.2013, термін сплати дебітором повної суми - 02.12.2013, сума Авансу (фінансування) - 147 065, 51 грн., додатковий строк - 17.12.2013, загальний строк фінансування - 105 днів.

Фактор зобов'язується перерахувати аванс (фінансування) в сумі 147 065,51 грн. на поточний рахунок Клієнта № 26000004467001 у ПАТ Креді Агріколь Банк , код банку 300614 (п. 2 Додатку).

За умовами п. 3 Додатку, керуючись ст. ст. 553-559 ГК України і положеннями розділу 7.2. Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 сторони, з підписанням цього Реєстру переданих документів за Угодою, домовилися, що Клієнт виступає поручителем перед Фактором по виконанню Дебіторами Клієнта, які вказані в п. 1 цього Реєстру переданих документів за Угодою, зобов'язань по сплаті грошових коштів, правом вимоги яких Клієнт поступився Фактору відповідно до умов цього Реєстру переданих документів за Угодою.

Крім того, 16.09.2013 року між позивачем та третьою особою було укладено Додаток № 3/55 (Реєстр переданих документів по Угоді) до Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору права вимоги грошових коштів, передбачені відповідними пунктами Договорів постачання (включаючи всі види неустойки і збитків), на умовах Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 по Угодам з Дебіторами, перерахованому в цьому Реєстрі переданих документів по Угоді: найменування дебітора - ТОВ Деснянська кераміка , повна сума - 743 499, 00 грн., Договір постачання № 15/2010 від 05.01.2011, видаткова накладна № 730 від 16.09.2013, термін сплати дебітором повної суми - 16.12.2013, сума Авансу (фінансування) - 319 704, 57 грн., додатковий строк - 31.12.2013, загальний строк фінансування - 106 днів.

Фактор зобов'язується перерахувати аванс (фінансування) в сумі 319 704, 57 грн. на поточний рахунок Клієнта № 26000004467001 у ПАТ Креді Агріколь Банк , код банку 300614 (п. 2 Додатку).

За умовами п. 3 Додатку, керуючись ст. ст. 553-559 ГК України і положеннями розділу 7.2. Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 сторони, з підписанням цього Реєстру переданих документів за Угодою, домовилися, що Клієнт виступає поручителем перед Фактором по виконанню Дебіторами Клієнта, які вказані в п. 1 цього Реєстру переданих документів за Угодою, зобов'язань по сплаті грошових коштів, правом вимоги яких Клієнт поступився Фактору відповідно до умов цього Реєстру переданих документів за Угодою.

Також, 16.09.2013 року між позивачем та третьою особою було укладено Додаток № 3/56 (Реєстр переданих документів по Угоді) до Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору права вимоги грошових коштів, передбачені відповідними пунктами Договорів постачання (включаючи всі види неустойки і збитків), на умовах Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 по Угодам з Дебіторами, перерахованому в цьому Реєстрі переданих документів по Угоді: найменування дебітора - ТОВ Деснянська кераміка , повна сума - 730 642, 92 грн., Договір постачання № 15/2010 від 05.01.2011, видаткова накладна № 731 від 16.09.2013, термін сплати дебітором повної суми - 16.12.2013, сума Авансу (фінансування) - 314 176, 45 грн., додатковий строк - 31.12.2013, загальний строк фінансування - 106 днів.

Фактор зобов'язується перерахувати аванс (фінансування) в сумі 314 176, 45 грн. на поточний рахунок Клієнта № 26000004467001 у ПАТ Креді Агріколь Банк , код банку 300614 (п. 2 Додатку).

За умовами п. 3 Додатку, керуючись ст. ст. 553-559 ГК України і положеннями розділу 7.2. Договору факторингу № 15/11-2011-Ф від 28.11.2011 сторони, з підписанням цього Реєстру переданих документів за Угодою, домовилися, що Клієнт виступає поручителем перед Фактором по виконанню Дебіторами Клієнта, які вказані в п. 1 цього Реєстру переданих документів за Угодою, зобов'язань по сплаті грошових коштів, правом вимоги яких Клієнт поступився Фактору відповідно до умов цього Реєстру переданих документів за Угодою.

Оскільки заборгованість відповідачем так і не була оплачена, позивач вирішив звертись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Положеннями статті 1081 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Як зазначалось вище, за Договором факторингу № 15-11-2011-Ф від 28.11.2011 та Додатків № 3/53 від 03.09.2013, № 3/55 від 16.09.2013, № 3/56 від 16.09.2013 третя особа відступила позивачу права вимоги грошових коштів до відповідача, які виникли за Договором купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року.

Водночас, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справі № 910/24673/14 Договір купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011, укладений між відповідачем та третьою особою, та права вимоги за яким передані позивачу за Договором факторингу № 15-11-2011-Ф від 28.11.2011 та Додатками № 3/53 від 03.09.2013, № 3/55 від 16.09.2013, № 3/56 від 16.09.2013, визнано недійсним з моменту укладення.

При цьому, Київським апеляційним господарським судом встановлено, що вищим органом товариства - ТОВ "Транснаціональна комодітна група" (загальними зборами) не приймалося рішення та не давалася згода директору на укладання спірного договору. Збори з цього приводу не збирались. Крім того, як вбачається із нотаріально завіреної заяви (пояснення) ОСОБА_9 як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група", якій належить частка розміром 51% статутного капіталу товариства, що складає 905173,40 грн., яка була надана скаржником на виконання вимог суду, учасникам товариства зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_6, про спірний правочин відомо не було. Більш того, загальними зборами учасників було прийняте рішення (протокол № 87 від 07.10.2014 року), яким ТОВ "Транснаціональна комодітна група" не схвалило та не погодило підписані директором товариства спірні договір та видаткові накладні. Рішенням загальних зборів зобов'язано директора звернутися до суду з позовом до ТОВ "Деснянська кераміка" з метою визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року та видаткових накладних. До того ж, як вбачається з акту від 05.01.2011 року підписаного сторонами, на підтвердження повноважень директорів ТОВ "Транснаціональна комодітна група" та ТОВ "Деснянська кераміка" обмінялися своїми статутами товариств, свідоцтвами про державну реєстрацію та довідками з управління статистики. Отже, ТОВ "Деснянська кераміка" знало про обмеження директора ТОВ "Транснаціональна комодітна група" - ОСОБА_10 які зазначені в п. 14.6 статуту, а саме, що на право підпису будь-яких правочинів має бути надана згода та погодження зборів учасників ТОВ "Транснаціональна комодітна група". Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідачем не було надано суду доказів з заперечення зазначено та, зокрема, доказів того, що загальними зборами позивача, директору було надано згоду на укладення та підписання спірного договору купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року між ТОВ "Транснаціональна комодітна група" та ТОВ "Деснянська кераміка", у спосіб встановлений чинним законодавством та статутом товариства. Такого погодження учасниками товариства при укладанні спірного договору директор товариства не отримав. Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуваним договором купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року фактично здійснено реалізацію функції розпорядження майном товариства без належного погодження зборами учасників товариства. Колегія суддів вважає, що спірний договір вчинено директором ОСОБА_10 з порушенням основних принципів цивільних відносин, закріплених статтею 3 Цивільного кодексу України, які полягають у справедливості, добросовісності та розумності вчинених дій по відношенню до інтересів юридичної особи, яку він представляє, та відповідно до корпоративних прав учасників цього товариства. Директор ОСОБА_10 укладаючи від імені ТОВ "Транснаціональна комодітна група" договір купівлі-продажу №15/2010 від 05.01.2011 року діяв з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариства та чинним законодавством України, що є підставою визнання правочину недійсним. З огляду на викладене та встановлення судом факту перевищення директором ТОВ "Транснаціональна комодітна група" повноважень на укладення спірного договору, відсутності рішення загальних зборів учасників про погодження укладення директором договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року, укладеного між ТОВ "Транснаціональна комодітна група" та ТОВ "Деснянська кераміка" є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наведеного вбачається, що ТОВ Транснаціональна комодітна група в особі директора ОСОБА_10 укладаючи з позивачем Договір факторингу № 15-11-2011-Ф від 28.11.2011 та Додатків № 3/53 від 03.09.2013, № 3/55 від 16.09.2013, № 3/56 від 16.09.2013 відступила позивачу права вимоги грошових коштів до відповідача, які виникли за недійсним зобов'язанням, що суперечить приписам 1081 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, вказана норма процесуального права передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству, тобто, в тому випадку, коли визнання недійсним договору не є предметом позову і позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним в силу наведеної вимоги.

При цьому, застосування даної норми господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд у будь-якому випадку повинен перевірити правомірність цього договору, і встановивши, що його зміст договору суперечить чинному законодавству, керуючись ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або частково.

Як на тому наголошено у п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання недійсними Договору факторингу № 15-11-2011-Ф від 28.11.2011 та Додатків № 3/53 від 03.09.2013, № 3/55 від 16.09.2013, № 3/56 від 16.09.2013 до нього в частині передачі позивачу права грошової вимоги до відповідача за Договором купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року.

Доводи позивача не спростовують наведених вище висновків суду, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Враховуючи те, що Договори, на підставі яких позивачем заявлені вимоги, судом визнано недійсними, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення на підставі означених Договорів заборгованості у розмірі 1 816 154, 75 грн.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено необґрунтованість заявлених позовних вимог, вони не підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним Договір факторингу № 15-11-2011-Ф від 28.11.2011 та Додатки № 3/53 від 03.09.2013, № 3/55 від 16.09.2013, № 3/56 від 16.09.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЙ ВІ ГРУП (код ЄДРПОУ 36146429) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транснаціональна комодітна група (код ЄДРПОУ 25641266) в частині передачі позивачу права грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Деснянська кераміка (код ЄДРПОУ 23716741) за Договором купівлі-продажу № 15/2010 від 05.01.2011 року.

2. У задоволенні позову відмовити.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.07.2017.

Суддя М.Є. Літвінова