Рішення

від 10.07.2017 по справі 916/990/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р.Справа № 916/990/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Волошин О.В.,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум" до Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 1285085,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 1295085,33 грн., посилаючись на наступне.

13 серпня 2008 року Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", укладено кредитний договір № 0025/08/08-КL з Приватним торгівельно-комерційним підприємством "Персей" (позичальник), відповідно до умов якого ПАТ Банк Форум відкривав позичальнику кредитну лінію в сумі 700000,00 грн., в рамах якої надав кредитні кошті в сумі 683000,00 грн. терміном до 12.08.2009 року зі сплатою 23 % річних, а з 24.08.2009 року - 28 % річних.

Як вказує позивач, видача кредитних коштів здійснювалась на підставі заявок відповідача, а саме:

- на підставі заявки позичальника від 19.09.2008 року меморіальним ордером № 415191 від 19.09.2008 року на поточній рахунок позичальника перераховано 183000,00 грн.;

- на підставі заявки позичальника від 31.03.2009 року меморіальним ордером № 190133 від 27.04.2009 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 250000,00 грн.;

- на підставі заявки позичальника від 14.05.2009 року меморіальним ордером № 256450 від 29.05.2009 року на поточній рахунок позичальника було перераховано 250000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.4 та 2.6 кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно до 26 числа місяця наступного за розрахунковим сплачувати проценти за користування кредитом.

Згідно п. 2.3 кредитного договору, з врахуванням всіх додаткових угод до нього позичальнику було встановлено графік повернення кредитних коштів. Згідно з додатковою угодою № 2 від 27.05.2009 року до кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредитних коштів в наступному порядку: 15.07.2009 року - 100000,00 грн., 13.07.2009 року - 100000,00 грн., 12.08.2009 року - 308000,00 грн. Однак, за ствердженнями позивача, заборгованість не була погашена, протягом дії кредитного договору позичальник постійно порушував виконання своїх обов'язків щодо сплати кредиту та процентів, що призвело до прострочення кредиту. Так, позивач вказує, що факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості, зокрема неналежним виконанням в даному випадку є порушення строків погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, позивач вказує, що у зв'язку з порушенням умов договору позичальнику було нараховані штрафні санкції, а саме пеня за несвоєчасне здійснення платежів за кредитом в сумі 184018,88 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що станом на 23 березня 2017 року загальна сума ПТКП Персей по кредитному договору № 0124/08/08-KL від 07.07.2008 р. становить 1285084,85 грн., яка включає:

- прострочену заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 360000,00 грн,

- прострочену заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 751066,45 грн.;

- пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 184018,88 грн.

Наразі позивач вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідно до договору застави, укладеного між банком та позичальником 13.08.2008 року, посвідченого того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. за № 4535. Предметом застави згідно зазначеного договору є ювелірні вироби, загальною заставною вартістю 1042517,00 грн.

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 13.08.2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за № 4535. Згідно умов іпотечного договору в іпотеку банку передано нерухому майно, житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, пл. 0,25 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 11.12.2009 року у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 року, ПАТ Банк Форум звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовної заявою до ПКТП Персей та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2009 року відкрито провадження по справі.

25.05.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси по справі 2-3048/10 було постановлено заочне рішення про стягнення з ПКТП Персей та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Надалі, 08.06.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було скасоване заочне рішення від 25.05.2010 року по справі 2-3048/10 про стягнення з ПКТП Персей та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.11.2016 року ухвала Малиновського районного суду від 14.12.2009 року про відкриття провадження у справі скасована, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року позовну заяву ПАТ Банк Форум до ПКТП Персей та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки повернуто позивачу.

З огляду на те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, а також сплати нарахованих відсотків, ПАТ „Банк Форум" звернувся до господарського суду із заявленим позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2017 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум" прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 916/990/17 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду 18.05.2017 р. представник позивача просив суд залучити ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, як сторону іпотечного договору від 13.08.2008 року, який укладено між банком та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 року між Акціонерним комерційним банком Форум , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Банк Форум", та Приватним торгівельно-комерційним підприємством „Персей".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2017 р. до участі у справі № 916/990/17 залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, також розгляд справи відкладено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2017 р. розгляд справи № 916/990/17 було відкладено на 05.07.2017 р. у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача.

В засіданні суду 05.07.2017 р. оголошувалась перерва до 10.07.2017 р в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

27.06.2017 р. позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 12 т. 2). Так, позивач зазначає, що в позовній заяві було допущено описку при зазначенні розміру пені, а замість вірної суми в розмірі 174018,88 грн. вказано помилково 184018,88 грн. За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. в загальній сумі 1285085,33 грн., яка складається з боргу по кредиту і відсоткам в розмірі 1111066,45 грн. та пені в сумі 174018,88 грн.

Відповідач надав до суду електронною поштою заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 2 т. 2), в якій просить суд застосувати позовну давність до заявлених позивачем вимог та відмовити у задоволені позову повністю у зв'язку зі спливом строків позовної давності. Свою позицію відповідач обґрунтовує посиланням на положення ч. 1, 233 ГК України, ст.ст. 252, 256, 266, 267 ЦК України. При цьому відповідач вказує, що, виходячи з положень кредитного договору № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р., кінцевим терміном повернення кредитних коштів за цим договором є 12 серпня 2009 р. Таким чином, строк на звернення позивача до суду за захистом своїх прав розпочався 13 серпня 2009 року та сплив 13 серпня 2012 року.

Третя особа у поданих до суду електронною поштою письмових поясненнях (а.с. 23-24 т. 2) підтримує позицію відповідача щодо застосування строків позовної давності. Зокрема, третя особа вказує, що якщо порушення права мало місце до призначення ліквідаційної комісії, а позов подасться у процесі ліквідації юридичної особи, перебіг позовної давності починається з моменту, коли про порушене право чи про особу, що його порушила стало відомо чи мало стати відомо правовласникові, а не ліквідаційній комiciї. Як вказує третя особа, аналіз положень Цивільного кодексу України та змісту пунктів Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року свідчить про те, що позивачем пропущено строк позовної давності. Так, третя особа зазначає, що у поданій раніше до суду заяві позивач вказує на причини пропуску строку позовної давності те, що позивач подав позовну заяву з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості з порушенням правил підвідомчості і як наслідок позовну заяву було повернуто у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України. Однак, третя особа зазначає, що заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-3048/10 було скасовано 08.06.2016 року, а позовну заяву ПАТ Банк Форум до ПТКП Персей було подано 25.04.2017 року, тобто майже через рік після скасування заочного рішення. Так, третя особа вважає, що позивачу було достовірно відомо про те, що в якості обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення було наведено те, що вимоги в частині ПТКП Персей мають розглядатися в рамках господарського судочинства. В свою чергу, на думку третьої особи, посилання ПАТ Банк Форум на поважність причин пропуску строку позовної давності, а саме подання позивачем першочергового позову з порушенням правил підвідомчості, не заслуговують на увагу. За таких обставин, третя особа вважає наведені позивачем причини пропуску строків позовної давності неповажними.

В свою чергу 05.07.2017 р. позивачем були подані до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності (а.с. 19-20 т. 2). Так, позивач вказує, що у зв'язку з тим, що позовну заяву ПАТ „Банк Форум" до ПКТП „Персей" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки від 11.12.2009 р., подану до Малиновського районного суду м. Одеси, повернуто ПАТ „Банк Форум" тільки 04.01.2017 р., відповідно строк позовної давності на подачу позовної заяви до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. ще не сплинув.

Поряд з цим 05.07.2017 р. позивачем була подана до суду заява про поновлення строку позовної давності (а.с. 21 т. 2). Так, позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням ПКТП „Персей" зобов'язань за кредитним договором № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 року 11.12.2009 р. ПАТ Банк Форум звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовної заявою до ПКТП Персей та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2009 року відкрито провадження по справі. 25.05.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси по справі 2-3048/10 було постановлено заочне рішення про стягнення з ПКТП Персей та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, 08.06.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було скасоване заочне рішення від 25.05.2010 року по справі 2-3048/10 про стягнення з ПКТП Персей та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.11.2016 року ухвала Малиновського районного суду від 14.12.2009 року про відкриття провадження у справі скасована, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року позовну заяву ПАТ Банк Форум до ПКТП Персей та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки повернуто позивачу. У зв'язку з тим, що позовну заяву ПАТ „Банк Форум" до ПКТП „Персей" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки від 11.12.2009 р., подану до Малиновського районного суду м. Одеси, повернуто ПАТ „Банк Форум" тільки 04.01.2017 р., відповідно позивач вказує, що строк позовної давності на подачу позовної заяви до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. пропущено з поважних причин. Таким чином, позивач, посилаючись на положення ст. 53 ГПК України, просить суд відновити ПАТ „Банк Форум" строк на звернення до суду з позовною заявою до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

13 серпня 2008 року Акціонерним комерційним банком „Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Банк Форум", укладено кредитний договір № 0025/08/08-КL з Приватним торгівельно-комерційним підприємством „Персей" (позичальник), відповідно до п. 1.1 якого Банк надає позичальнику кредитну лінію на поповнення обігових коштів у сумі 700000,00 грн.

В п. 1.2 кредитного договору встановлено строк повернення кредиту, а саме 12 серпня 2009 р.

За умовами п. 1.3 договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 23 % річних.

Згідно п. 2.1 договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та можливої неустойки (штраф, пеня) є: іпотека земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 279905,00 грн. Іпотекодавцем є фізична особа ОСОБА_3, іотекодержателем - Одеська Філія АКБ "Форум", товари в обігу (ювелірні вироби), а також товари в обігу (ювелірні вироби), заставною вартістю 1042517,33 грн. Заставодавцем за договором є ПТКП „Персей", заставодержателем - Одеська Філія АКБ "Форум".

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику за умови:

- набуття чинності цим договором;

- набуття чинності правочинами щодо забезпечення виконання зобов'язань, зазначеними в п. 2.1 цього договору;

- отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на дату укладення правочинів щодо забезпечення виконання зобов'язань, зазначених в п. 2.1 цього договору;

- надання витяту про включення предмету застави в Державний реєстр обтяжень рухомого майна;

- надання витяту з Державного реєстру іпотек, який свідчить про відсутність попередніх іпотек на дату набуття чинності іпотечними договорами, та витягу про внесення запису до Реєстру про обтяження іпотекою нерухомого майна, переданого в іпотеку банку для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 2.3 договору позичальник здійснює повернення кредитних коштів в національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 в Одеській філії АКБ Форум , МФО 388409.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в національній валюті згідно п. 2.6 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановлення п. 2.6 договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.

Згідно п. 2.5 договору сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів.

За умовами п. 2.6 договору проценти сплачуються позичальником на рахунок № НОМЕР_1 в ОФ АКБ „Форум", МФО 388409, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

Пунктом 2.9 договору встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника за цим договором у повному обсязі, вимоги банку погашаються у наступній черговості: в першу чергу сплачуються прострочені проценти та комісії, в другу - строкові проценти та комісії, заборгованість за кредитом, в третю - можлива неустойка, штраф та пеня, потім - інші вимоги банку.

За умовами п. 3.3.9 договору позичальник зобов'язаний протягом 30 банківських днів з дати укладення цього договору перевести на поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ОФ АКБ Форум , МФО 388409, ЄДРПОУ 24540669, 70% грошових оборотів по поточним рахункам, відкритим в інших банках, та протягом строку дії цього договору підтримувати щомісячні обороти на поточному рахунку в розмірі не меншому ніж 70%.

Згідно п. 4.1 договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Згідно з п. 7.3 кредитного договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Також позивач вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та позичальником 13.08.2008 р. укладено договір застави, який посвідчено того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. за № 4535. Предметом застави згідно зазначеного договору є ювелірні вироби, загальною заставною вартістю 1042517,00 грн.

Крім того, 13.08.2008 р. в забезпечення виконання зобов'язань за спірним кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за № 4535. Згідно умов іпотечного договору в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Надалі 24.04.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 р., відповідно до якої сторони сторонами викладено в новій редакції п. 1.3 і п. 2.3 договору, зокрема:

- п. 1.3 „За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 28 % річних";

- п. 2.3 "Позичальник здійснює повернення кредитних коштів в національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 в Одеській філії АКБ Форум , МФО 388409. Повернення траншу в розмірі 258000,00 грн. здійснюється наступним чином:

- 15 червня 2009 року - 100000,00 грн;

- 13 липня 2009 року - 100000,00 грн;

- 12 серпня 2009 року - 58000,00 грн.

Погашення залишку заборгованості за цим договором здійснюється в останній день погашення кредиту". Інші умови кредитного договору № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 р. залишені без змін.

Також 27.05.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 р., відповідно до якої сторонами викладено у новій редакції п. 2.3 кредитного договору, відповідно до якої: "Позичальник здійснює повернення кредитних коштів в національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 в Одеській філії АКБ Форум , МФО 388409. Повернення траншу в розмірі 508000,00 грн. здійснюється наступним чином:

- 15 червня 2009 року - 100000,00 грн;

- 13 липня 2009 року - 100000,00 грн;

- 12 серпня 2009 року - 308000,00 грн.

Погашення залишку заборгованості за цим договором здійснюється в останній день погашення кредиту". Інші умови кредитного договору № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 р. залишені без змін.

В силу частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Так, укладений між сторонами по справі кредитний договір, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).

Як встановлено в ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, ч. 1 ст. 174 ГК України зазначає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подавались заявки позивачу на отримання кредитних коштів шляхом їх перерахування на відкритий відповідачу в Одеській філії АКБ Форум" поточний рахунок. В свою чергу Банком на підставі заявок відповідача здійснювалась видача кредитних коштів, а саме:

- на підставі заявки позичальника від 19.09.2008 року меморіальним ордером № 415191 від 19.09.2008 року на поточній рахунок позичальника перераховано 183000,00 грн.;

- на підставі заявки позичальника від 31.03.2009 року меморіальним ордером № 190133 від 27.04.2009 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 250000,00 грн.;

- на підставі заявки позичальника від 14.05.2009 року меморіальним ордером № 256450 від 29.05.2009 року на поточній рахунок позичальника було перераховано 250000,00 грн.

Відтак, АКБ „Форум" було видано відповідачу кредит в розмірі 683000,00 грн., що підтверджується також випискою по особовим рахункам Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей" за період з 13.08.2008 р. по 13.08.2010 р. Тим самим позивач виконав прийняті на себе зобов'язання за спірним кредитним договором.

При цьому згідно п. 2.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 2 від 27.05.2009 р., відповідач як позичальник зобов'язався здійснити повернення кредитних коштів не пізніше 12 серпня 2009 р. відповідно до наступного графіку: 15.07.2009 року - 100000,00 грн., 13.07.2009 року - 100000,00 грн., 12.08.2009 року - 308000,00 грн.

Однак, за ствердженнями позивача, позичальником порушено умови кредитного договору та не повернуто позивачу заборгованість за кредитним договором, а також не сплачено проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим станом на 23.03.2017 р. згідно позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 10-14 т. 1) залишок заборгованості за кредитом складає 360000,00 грн., по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 751066,45 грн. Також позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 184018,88 грн. При цьому як вказує позивач позивача, протягом дії кредитного договору позичальник постійно порушував виконання своїх обов'язків щодо сплати кредиту та процентів, що призвело до прострочення кредиту. Факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості, зокрема неналежним виконанням в даному випадку є порушення строків погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань банк звертався до позичальника з претензією від 15.10.2009 р. № 2737-8.8.4.3 про погашення заборгованості в тридцятиденний термін з моменту отримання даної претензії.

Як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, умови вказаного кредитного договору № 0025/08/08-KL від 13.08.2008 р. відповідач виконав лише частково, а саме з наданої позивачем суми кредиту в розмірі 683000,00 грн. відповідачем на протязі періоду з 03.10.2008 р. по 31.12.2009 р. повернуто лише 323000,00 грн., що вбачається з наданих позивачем до суду розрахунку заборгованості та виписки по рахунку (а.с. 80-81), хоча кінцевий термін повернення кредиту сплинув 12 серпня 2009 р. Відтак, сума боргу відповідача по кредиту складає 360000,00 грн. (683000,00 грн. - 323000,00 грн.).

За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Так, виходячи зі змісту умов п. 2.6 та п. 4.1 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником до моменту фактичного погашення заборгованості. Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 10), з огляду на вказані положення договору, за період з 19.09.2008 року по 23.04.2009 р. банком нараховувались відсотки за користування кредитом за ставкою 23,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, а за період з 24.04.2009 р. по 22.03.2017 р. - за ставкою 28,00% річних, що складають всього за весь період 804406,12 грн. Відповідач свої зобов'язання з оплати за відсотків за користування кредитними коштами виконав частково, сплативши у період з 19.09.2008 р. по 26.01.2011 р. лише 53339,67 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості. Так, прострочена заборгованість відповідача складає 751066,45 грн. по нарахованим відсоткам за період з 25.09.2009 р. по 22.03.2017 р.

Так, неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам.

Разом з тим слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однак, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності. Так, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду із заявленими вимогами.

В силу положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як зазначено в п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Виходячи з положень кредитного договору № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р., кінцевим терміном повернення кредитних коштів за цим договором є 12 серпня 2009 р. Таким чином, строк на звернення позивача до суду за захистом своїх прав розпочався 13 серпня 2009 року та, на думку відповідача, сплив 13 серпня 2012 року.

Так, позивач посилається на положення ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, згідно яких позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 3 - 5 ст. 267 ЦК України).

Наразі як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, 11.12.2009 р. ПАТ „Банк Форум" подало до Малиновського районного суду м. Одеси позовну заяву до ПКТП Персей та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2009 року відкрито провадження по справі № 2-8678/09. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.05.2010 року по справі № 2-3048/10 стягнуто з ПКТП Персей на користь ПАТ „Банк Форум" в особі Одеської філії суму заборгованості за кредитним договором в сумі 625680,41 грн. та звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме нежитловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3.

08.06.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було скасоване заочне рішення від 25.05.2010 року по справі № 2-3048/10 про стягнення з ПКТП Персей та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09.11.2016 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ухвалу Малиновського районного суду від 14.12.2009 року про відкриття провадження у справі скасовано, а справу направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року позовну заяву ПАТ Банк Форум до ПКТП Персей та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки повернуто позивачу для подання до належного суду (Біляївський районний суд Одеської області за місцезнаходженням майна, на яке позивач просить звернути стягнення).

Враховуючи викладене, позивач вказує, що у зв'язку з тим, що позовну заяву ПАТ „Банк Форум" до ПКТП „Персей" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, подану 11.12.2009 р. до Малиновського районного суду м. Одеси, повернуто ПАТ „Банк Форум" тільки 04.01.2017 р., відповідно строк позовної давності на подачу позовної заяви до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. ще не сплинув. Поряд з цим в заяві про поновлення строку позовної давності позивач вказує, що з огляду на вказані вище обставини щодо повернення Малиновським районним судом м. Одеси позовної заяви до ПКТП „Персей" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки строк позовної давності на подачу позовної заяви до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. пропущено з поважних причин. Відтак, позивач, посилаючись на положення ст. 53 ГПК України, просив суд відновити ПАТ „Банк Форум" строк на звернення до суду з позовною заявою до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL.

Як вказано в п. 4.4.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.

Отже, оскільки поданий 11.12.2009 р. ПАТ „Банк Форум" до Малиновського районного суду м. Одеси позов ПКТП „Персей" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки вважається повернутим без розгляду згідно ухвали вказаного суду від 04.01.2017 р., відповідно строк позовної давності не переривався у зв'язку з подачею позивачем позову, який повернуто без розгляду. Як вбачається зі змісту заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.05.2010 року по справі № 2-3048/10 ПАТ „Банк Форум" були заявлені до ПКТП „Персей" вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. в сумі 625680,41 грн., яка мала місце станом на 06.04.2010 р. та складалась з: боргу за кредитом - 360000,00 грн., за відсотками - 51366,58 грн., пені по кредиту - 138704,00 грн., пені по процентам - 10609,83 грн., штрафу згідно п. 4.4 кредитного договору - 65000,00 грн. При цьому у поданому до господарського суду Одеської області ПАТ „Банк Форум" заявлені до ПКТП „Персей" вимоги про стягнення боргу по кредиту в сумі 360000,00 грн., по нарахованим відсоткам за період протягом 25.09.2009 р.- 22.03.2017 р. в сумі 751066,45 грн., до якої входить сума відсотків, яка заявлялась позивачем у позові до Малиновського районного суду м. Одеси станом на 06.04.2010 р., а також сума пені по кредиту в розмірі 138704,00 грн.

В свою чергу, з огляду на встановлення судом відсутності підстав для переривання позовної давності для звернення позивача до суду із вимогами до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 360000,00 грн., по відсоткам в сумі 51366,58 грн. і пені по кредиту в сумі 138704,00 грн., суд вважає, що строк позовної давності для звернення ПАТ „Банк Форум" із вказаними вимогами до ПКТП „Персей" в порядку господарського судочинства сплинув.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення ст. 53 ГПК України як на підставу для відновлення ПАТ „Банк „Форум" строку на звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки вказані положення ГПК регулюють порядок відновлення саме процесуального строку, тоді як позовна давність не є інститутом процесуального права.

Як зазначено в абзаці 3 підпункті 2.2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (із змін. та доповнен.), позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Також в підпункті 2.2 п. 2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року N 10 зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності можуть бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Поважною причиною визнання пропуску строку позовної давності може вважатися причина існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті,

Наразі суд погоджується з доводами позивача про те, що строк позовної давності на звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з ПКТП „Персей" заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. в сумі 360000,00 грн. по кредиту, по відсоткам - 51366,58 грн. та пені по кредиту - 138704,00 грн., пропущено з поважних причин. Так, суд враховує ті обставини, що з моменту постановлення Малиновським районним судом м. Одеси заочного рішення по справі № 2-3048/10 від 25.05.2010 року і до моменту його скасування ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.06.2016 року, були відсутні підстави для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з ПКТП „Персей" заборгованості за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р. При цьому після перегляду заочного рішення позовну заяву ПАТ „Банк Форум" до ПКТП „Персей" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, подану 11.12.2009 р. до Малиновського районного суду м. Одеси, було повернуто ПАТ „Банк Форум" тільки 04.01.2017 р. Тим більш існування чинного заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси на протязі більше 5 років (25.05.2010 р. по 08.06.2016 р.), яким були задоволені вимоги позивача до ПКТП „Персей" про стягнення заборгованості, не потребувало звернення позивача знов до суду за захистом своїх порушених прав у вказаний період. Така необхідність виникла саме після скасування 08.06.2016 року заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси та повторного розгляду вказаним судом матеріалів позовної заяви ПАТ „Банк Форум" до ПКТП „Персей" і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи встановлення судом наявності порушеного права ПАТ „Банк Форум" з боку ПКТП „Персей", за захистом якого Банк звернувся до господарського суду із заявленим позовом, а також з'ясування судом поважності причин пропуску ПАТ „Банк Форум" позовної давності для звернення до господарського суду із заявленим позовом про стягнення з ПКТП „Персей" боргу по кредиту в сумі 360000,00 грн., по відсоткам в сумі 51366,58 грн. та пені по кредиту - 138704,00 грн., суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача.

Згідно п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року N 10, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

За таких обставин, господарський суд вважає, що вимоги ПАТ „Банк Форум" про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 360000,00 грн. підлягаються задоволенню.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, то з огляду на встановлення судом поважності причин пропуску позовної давності для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення нарахованих відсотків станом на 06.04.2010 р. в сумі 51366,58 грн., суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення вказаної суми відсотків. Стосовно решти заявленої до стягнення суми відсотків за період після 06.04.2010 р. до 22.03.2017 р. (останній день розрахунку відсотків позивача) перед зверненням позивача до господарського суду із заявленим позовом, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 2 п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Отже, позовна давність для заявлення позивачем вимог про стягнення нарахованих відсотків за період після 06.04.2010 р. до 22.03.2017 р. обчислюється за кожним простроченим щомісячним платежем. Так, за умовами п. 2.6 кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Також за умовами договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються до дня повернення кредитних коштів.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду із заявленими вимогами, відповідно суд вважає, що позивач має право на стягнення відсотків за період з 25.04.2014 р. (з урахуванням 3-річного строку позовної давності до моменту якого подано позов 25.04.2017 р.) по 22.03.2017 р. Адже, доказів на наявність поважних причин неможливості звернення позивача до суду з вимогами до відповідача про стягнення нарахованих відсотків за період після стягнення згідно заочного рішення Малиновського районного суду нарахованих станом на 06.04.2010 р. відсотків позивачем не надано, та наявність таких причин не доведено. Так, наявність вказаного заочного рішення не перешкоджало позивачу заявляти вимоги до відповідача про стягнення в подальшому нарахованих відсотків з огляду на неповернення відповідачем кредитних коштів та звернутися за захистом своїх порушених прав у разі несплати вказаних відсотків відповідачем. У зв'язку з наведеним та враховуючи існуючого у відповідача невиконаного зобов'язання по поверненню кредитних коштів в сумі 360000,00 грн., судом здійснено перерахунок суми відсотків, що підлягають стягненню з відповідача за період з 25.04.2014 р. по 22.03.2017 р., виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.10 т. 1). Отже, сума відсотків за вказаний період складає 293286,58 грн. (69317,26 грн. (з 25.04.2014 р. по 31.12.2014 р.) + 100800,00 грн. (за 365 дн. 2015 р.) + 100800,00 грн. (366 дн. 2016 р.) + 22369,32 грн. ( з 01.01.2017 р. по 22.03.2017 р.)).

Таким чином, загальна сума відсотків за користування кредитним коштами, що підлягає стягненню з відповідача, складає 344653,16 грн. (51366,58 грн. + 293286,58 грн.).

Щодо вимог позивача про стягнення нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 137024,00 грн. та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 36994,41 грн. суд зазначає наступне.

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

В п. 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Відповідно до положень частини 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем, який є позичальником, не були своєчасно виконані зобов'язання за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р., позивачем нараховано відповідачу пеню на прострочену суму боргу по кредиту за період з 14.07.2009 р. по 12.02.2010 р. в сумі 137024,00 грн. та на суму несплачених відсотків за користування кредитним коштами за період з 24.09.2015 р. по 22.03.2017 р. в розмірі 36994,41 грн. в межах шестимісячного строку за відповідним платежем (розрахунок а.с. 10-14 т. 1), що узгоджується з вимогами приписів ч. 2 ст. 193, ст. 230 та ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 1 ст. 549, ст. 1050 ЦК України. Вказані розрахунки пені відповідачем не оспорено.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає правильним нарахування пені за шість місяців, визначених частиною шостою статті 232 ГК України, право на стягнення якої може бути заявлено в межах передбаченого пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України річного строку позовної давності.

Враховуючи заяву відповідача про застосування правил позовної давності до заявлених позивачем вимог, суд зазначає, що з огляду на встановлення судом поважності причин пропуску позовної давності для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 137024,00 грн., про що зазначалось вище, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення вказаної суми пені, адже порушення відповідачем зобов'язань має місце на день розгляду справи, оскільки суму кредиту не сплачено останнім., хоча строк на повернення кредитних коштів сплинув 12.08.2009 р. Стосовно заявленої до стягнення суми пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитним коштами за період з 24.09.2015 р. по 22.03.2017 р., то, на думку суду, вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач має право на стягнення пені за період з 25.04.2016 р. (з урахуванням річного строку позовної давності до моменту якого подано позов 25.04.2017 р.) по 22.03.2017 р. Адже, доказів наявності поважних причин неможливості заявлення вимог до відповідача про сплату пені, нарахованої з 24.09.2015 р. позивачем не надано, та наявність таких причин не доведено. Таким чином, сума пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитним коштами, що підлягає стягненню з відповідача, за період з 25.04.2016 р. по 22.03.2017 р. складає 24361,05 грн., виходячи з наданого позивачем розрахунку (а.с. 10-14 т. 1).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Банк Форум" відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, однак підлягають частковому задоволенню з урахуванням застосування строків позовної давності.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось частково на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, виходячи із заявленої позивачем до стягнення суми.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум" до Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 1285085,33 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей" (65033, м. Одеса, вул. Ціолковського, буд. 1; код ЄДРПОУ 24540669) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" (02100, м. Київ, бул-р Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573) заборгованість за кредитним договором № 0025/08/08-КL від 13.08.2008 р.: 360000/триста шістдесят тисяч/грн. 00 коп. - по кредиту, 344653/триста сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят три/грн. 16 коп. - по відсоткам, 137024/сто тридцять сім тисяч двадцять чотири/грн. 00 коп. - пені по кредиту, 24361/двадцять чотири тисячі триста шістдесят одна/грн. 05 грн. - пені по відсоткам.

3. СТЯГНУТИ з Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей" (65033, м. Одеса, вул. Ціолковського, буд. 1; код ЄДРПОУ 24540669) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" (02100, м. Київ, бул-р Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573) витрати по сплаті судового збору в сумі 12990/дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто/грн. 57 коп.

4. В задоволенні решти частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум" до Приватного торгівельно-комерційного підприємства „Персей" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17 липня 2017 р.

Суддя В.С. Петров