Рішення

від 18.07.2017 по справі 916/1173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2017 р. Справа № 916/1173/17

За позовом: державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕМДЖІ ОДЕСА"

про стягнення 222 192,79 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕМДЖІ ОДЕСА" 222 192, 79 грн, де 209 266,83 грн. – заборгованість, 11 640,10 грн. – пеня, 1 258,86 грн. – 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2017р. позовну заяву (вх.№1244/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1173/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 18.07.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, так як був присутнім в попередньому судовому засіданні, в якому позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

30 грудня 2014р. року між державним підприємством "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (Портовий оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФЕМДЖІ ОДЕСА" (Замовник) був укладений договір № 456П-2014 про надання послуг з вантажних операцій.

На виконання Наказу Міністерства інфраструктури України "Про державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" від 17.10.2016 року №354, державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрьск", яке є Портовим оператором за Договором №456П-2014 від 30.12.2014, перейменоване у державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія".

Відповідно до п.1.1. Договору, цей Договір визначає порядок та умови надання послуг з вантажних операцій, за замовленням Замовника, на території Портового оператора з вантажами, які прибули для Замовника, що перевозяться водним, залізничним, автомобільним видами транспорту та пов'язаних з цим робіт і послуг.

За приписами п.2.2.3 Договору, замовник отримуує рахунки та акти надання послуг в бухгалтерії Портового опера відповідно до п. 3.10.3. цього Договору.

У відповідності до п.2.2.3. Договору, Замовник своєчасно сплачує Портовому оператору платежів за виконані їм роботи послуги за цим Договором.

Зі змісту п.2.2.42. Договору, вбачається, що Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дати отримання акту надання послуг підписати його та повернути один підписаний примірник Портовому оператору. У разі якщо акт надання послуг не підписаний і не повернутий Портовому оператору, він вважається погодженим Замовником та прийнятим Портовим оператором в роботу.

Відповідно до п.3.3. Договору, розрахунки за роботи/послуги Портового оператора проводяться Замовником шляхом здійснення попередньої та остаточної оплати робіт/послуг згідно рахунків Портового оператора. Остаточна оплата здійснюється за надані Портовим оператором послуги/виконані роботи з урахуванням суми проведеної попередньої оплати.

Згідно з п.3.10.3. Договору, оплата здійснюється згідно з рахунками Портового оператора, які попередньо направляються разом з Актами надання послуг факсом (048) 757-88-03 або по електронній пошті general@fmg.od.ua на адресу Замовника, з наступним врученням протягом трьох робочих днів представнику Замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бухгалтерії Портового оператора. При цьому представник Замовника повинен бути належним чином уповноважений для одержання від Портового оператора документів (для Замовника).

У разі якщо представник Замовника не отримав рахунок в бухгалтерії Портового оператора протягом визначеного терміну, бухгалтерія Портового оператора направляє рахунки поштою на адресу Замовника.

Оплата здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати Акту надання послуг вказаної Портовим оператором.

У відповідності до п.4.1. Договору, вказано, що у доповнення цього договору Сторони оформляють двохсторонні додатки по кожному вантажу, що підписуються обома Сторонами і Скріплюються печатками. Ці додатки є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пунктів 6.4., 6.5. Договору, за порушення строків оплати встановлених цим Договором, Портовий оператор має право стягнути з винної Сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка діяла у період прострочення. У разі прострочення оплати Замовником Портовий оператор, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, має право стягнути суму боргу з Замовника, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від суми простроченого платежу.

Пункт 9.1. Договору зазначено, що даний Договір вступає в силу з 01.01.2015 р. та діє по 31.12.2015 р., при цьому умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору, а в частині зобов'язань Замовника щодо сплати заборгованості та інших зобов'язань Замовника – до виконання зобов'язань.

Під час дії зазначеного договору, сторонами було укладено двохсторонні додатки по кожному вантажу, що підписані обома сторонами договору і скріплені печатками.

На виконання пункту 3.5. Договору позивач супровідним листом № 01-7/728 від 11.01.2017р. на підставі акту наданих послуг №1248 від 31.12.2016р. за надані відповідачу послуги із зберігання вантажу направив на оплату рахунок №1229 від 31.12.2016р. на загальну суму 106 481,57 грн. (у т. ч. ПДВ - 17 746,93 грн.) та супровідним листом вих. №01-7/868 від 12.04.2017р. на підставі акту наданих послуг №393 від 31.03.2017р. за надані відповідачу послуги із зберігання вантажу виставив рахунок№ 404 від 31.03.2017 на загальну суму 102 785,26 грн. (у т. ч. ПДВ - 17 130,88 грн.)

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2016р. по справі №916/192/16 позов державного підприємства „Спеціалізований морський порт „Октябрьск” задоволено повністю, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФЕМДЖІ ОДЕСА” (Код ЄДРПОУ 38437170, 65014, м. Одеса, вул.. Інбер Віри, б. 5) на користь Державного підприємства „Спеціалізований морський порт „Октябрьск” (54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012, п/р 26007010149324 у філії МОУ АТ 2Ощадбанк” у м. Миколаєва, №10014/0187, МФО 326461) основний борг в сумі 221 660 /двісті двадцять одна тисяча шістсот шістдесят/ гривень 47 копійок, пеню в сумі 23057 /двадцять три тисячі п'ятдесят сім/ гривень 90 копійок, 3% річних в сумі 1571 /одна тисяча п'ятсот сімдесят одна/ гривна 47 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 694 /три тисячі шістсот дев'яносто чотири/ гривни 35 копійок.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2017р. по справі №916/3305/16, позов державного підприємства „Стивідорна компанія „ОЛЬВІЯ„ задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФЕМДЖІ ОДЕСА„ (65202, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 3/4, оф. 736, код ЄДРПОУ 38437170) на користь державного підприємства „Стивідорна компанія „ОЛЬВІЯ„ (54052, м. Миколаїв, Корабельний р-н, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012) 372106 (триста сімдесят дві тисячі сто шість) грн. 32 коп. боргу, 39005 (тридцять дев'ять тисяч п'ять) грн. 17 коп. пені, 4137 (чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 98 коп. 3% річних та 6 228 (шість тисяч двісті двадцять вісім) грн. 74 коп. судового збору.

Як зазначає позивач, відповідач всупереч п. 2.2.2., п. 3.10.3. Договору не отримав рахунки та акти виконаних робіт в бухгалтерії в результаті чого, позивач був змушений супровідним листом вх.№ 01-7/62 від 11.01.2017р. та супровідним листом вх№ 01-7/868 від 12.04.2017р. надіслати рахунки та акти виконаних робіт відповідачу поштою, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення, касовим чеком про надсилання рекомендованого листа.

Вищезазначені рішення, акт приймання-передачі від 11.06.2015р. та інвентаризаційна відомість станом на 23.12.2016р. підтверджують факт прийняття майна на зберігання

Таким чином, оплата за надані послуги повинна була бути здійснена відповідачем: по рахунку № 1229 від 31.12.2016р. в строк до 18.01.2017 року включно; по рахунку № 404 від 31.03.2017р. в строк до 14.04.2017 року включно.

З врахуванням вищенаведеного, позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором №456П-2014 від 30.12.2014р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 209 266,83 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕМДЖІ ОДЕСА" 11 640,10 грн. – пені та 1 258,86 грн. – 3% річних.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За приписами п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши розрахунок позивача пені в сумі 11 640,10 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 1 258,86 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕМДЖІ ОДЕСА" на користь позивача підлягає 209 266,83 грн. – заборгованості, 11 640,10 грн. – пені, 1 258,86 грн. – 3% річних.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 332, 89 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов – задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕМДЖІ ОДЕСА" (65202, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 3/4, офіс 736, код ЄДРЮОФОПГФ 38437170) на користь державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" (54052, Миколіївська обл., м. Миколаїв, корабельний район а/с 170, код ЄДРЮОФОПГФ 19290012) заборговангість в сумі 209 266 (двісті дев'ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 83 коп., пеню в сумі 11 640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн. 10 коп., 3% річних в сумі 1 258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) грн. 86 коп., та витрати на оплату судового збору в сумі 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 89 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 24 липня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський