Рішення

від 13.07.2017 по справі 481/513/17

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/513/17

Провадж.№ 2/481/255/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

13.07.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Уманської о.В.,

за участю секретаря - Кузьміної Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа відділ Держгеокадастру у Новобузькому районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив :

04.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області згідно з яким просив визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_3, який помер 21.05.2008 року. За життя, 24.09.2005 року, ОСОБА_3 склав заповіт за яким вищевказану земельну ділянку заповів ОСОБА_1 Після його смерті прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно в органах нотаріату позивач до цього часу не зміг, оскільки спадкодавцем за життя було втраченого оригінал державного акту, що посвідчував його право власності на вказану земельну ділянку. Інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні. Наголосив, що відновити втрачений правовстановлюючий документ на землю у зв'язку з смертю його власника неможливо, що і змусило його звернутися до суду з вказаним позовом.

В дане судове засідання позивач не з'явився, просив справу розглянути без його участі. У судовому засіданні яке відбулось 22.05.2017 року позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 сільська рада Новобузького району Миколаївської області, в судове засідання явку свого представника не забезпечила, втім направила на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника сільради. Позов ОСОБА_1 визнає і не заперечує проти його задоволення. Крім того представник відповідача надавав суду пояснення 22.05.2017 року, та пояснив, що дійсно ОСОБА_3 за життя мав у власності вищевказану земельну ділянку, яку передав у спадок за заповітом. Крім того підтвердила, що будь-яких інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак в судове засідання явку свого представника не забезпечила, своїх заперечень проти позову до суду не надіслала.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як видно з листа Відділу Держгеокадастру у Новобузькому районі Миколаївської області від 26.04.2017 року, громадянину ОСОБА_3 15.11.2001 року видавався державний акт на право власності на земельну ділянку, серії II-МК № 044930, який посвідчував право власності останнього на земельну ділянку, площею 6,7900 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.13).

Також, згідно з даними цього відділу, вищевказаній земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер: 4824583000:03:000:0042 (а.с. 11).

21.05.2008 року ОСОБА_3 помер (а.с. 8) і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на вказану вище земельну ділянку.

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи №350/2003, позивач у справі ОСОБА_1, прийняв спадщину у відповідності до приписів ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Інші спадкоємці за заповітом та за законом відсутні (а.с. 21-28).

Згідно вимог ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції 2005 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Однак, за життя спадкодавець втратив оригінал вищезгаданого державного акту, про що свідчить відповідне оголошення в Новобузькій районній газеті Вперед від 24.05.2016 року.

Відсутність правовстановлюючого документу на землю перешкоджало позивачу ОСОБА_1 одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку, про що також наголосила у своєму листі від 21.04.2017 року і завідувач Новобузької державної Нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_4 (а.с. 15).

Крім цього, з набранням чинності 01.01.2013 року окремих положень Закону України Про Державний земельний кадастр припинено видачу державних актів про право власності на землю, в тому числі і видачу державних актів за заявою спадкоємців в замін тих актів, які втрачені чи зіпсовані.

Таким чином, зважаючи на те, що власник земельної ділянки помер, а в силу положень ч. 4 ст. 25 ЦК України, спадкоємці за заповітом не мають можливості згідно з чинним законодавством, взамін втраченого державного акту на право власності на землю, отримати дублікат вказаного правовстановлюючого документу або провести державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно, суд вважає, що спадкові права спадкоємця ОСОБА_1 підлягають захисту у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 являючись спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, в силу положень ч.1 ст. 1235 , ч.2 ст. 1236 , ч.2 ст. 1254 ЦК України має право на успадкування належної останній земельної ділянки площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких умов, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно по праву спадкування за заповітом, знайшли своє підтвердження при судовому розгляді справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні з'ясовано, що інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 88, 174, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд ,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа відділ Держгеокадастру у Новобузькому районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , інд № НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,79 га, розташовану в межах території ОСОБА_2 сільської ради Новобузького району Миколаївської області кадастровий № 4824583000:03:000:0042, після смерті ОСОБА_3, який помер 21.05.2008 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя