Ухвала

від 10.07.2017 по справі 757/19965/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора

ТОВ «Спільне українське німецьке підприємство «Електротранс» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Редлекс» (ЄДРПОУ 40503514) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та ТОВ «СП « Електротранс» (ЄДРПОУ 37965405) № НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «Альфа Банк» (МФО 300346)

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст.. 170 КПК України, та грошові кошти, які знаходяться на рахунках вказаних юридичних осіб відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому слідчий суддя вважає доведеною необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі директора ТОВ «Спільне українське німецьке підприємство «Електротранс» ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що ні він, ні представники товариства присутніми під час розгляду клопотання про накладення арешту не були, про ухвалу дізнались лише 25.04.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. В апеляції апелянт просить ухвалу в частині накладення арешту на рахунок ТОВ «СП « Електротранс» скасувати, постановивши нову, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в клопотанні слідчого відсутня аргументація накладення арешту на грошові кошти, товариства ТОВ «СП « Електротранс» В ухвалі слідчого судді невмотивовано яким чином майно співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази причетності до вчинення кримінальних правопорушення за ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.,товариств. Як видно із матеріалів справи, клопотання про накладання арешту на кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «СП « Електротранс» обґрунтовано лише формально, в порушення вимог ст. 171 КПК України до нього не додано жодного доказу на підтвердження доводів, на які посилається слідчий для застосування заходів забезпечення кримінального провадження..

Жодній посадовій особі товариства ТОВ «СП « Електротранс» не повідомлено про підозру, ніякі слідчі дії не проводились щодо товариства Також апелянт зазначає що слідчим суддею не перевірено розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Не враховано слідчим суддею і наслідки арешту грошових коштів на рахунку, чим позбавлено можливості законної господарської діяльності товариств. Зазначений в оскаржуваній ухвалі рахунок ТОВ «СП « Електротранс» використовується для фінансування господарської діяльності, в тому числі й виплати заробітної плати

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту було розглянуто судом у відсутність власника майна та їх представників, про ухвалу слідчого судді апелянти дізнались лише 25.04.2017 року, а тому оскарження ухвали про накладення арешту на майно здійснено без пропущення процесуального строку.

В судове засідання апеляційної інстанції апелянт та його представник не з`явились, проте на адресу суду надіслали клопотання про розгляд даної скарги у їх відсутність. Прокурор у кримінальному провадженні в суд апеляційної інстанції не звявився, причину неявки суду не повідомив, проте про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З ухвали слідчого судді вбачається, що Головним управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016101110000035 від 01.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

За матеріалами клопотання органу досудового розслідування, встановлено, що протягом 2015 -2016 років невстановленими досудовим слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності створено низку фіктивних підприємств, а саме: ТОВ «Хельмі», ТОВ «Олаві», ТОВ «Право-Делюкс», ТОВ «Детект Інвест», ТОВ «Чікен Торг Груп», ТОВ «Мясоторг», після чого, посадовими особами ряду підприємств вигодо набувачів упродовж 2015-2016 року перераховано на рахунки вищезазначених підприємств понад 500 млн. грн. за товарно-матеріальні цінності в подальшому з рахунків означених вище підприємств всі грошові кошти було перераховано в якості оплати векселів, повернення фінансової допомоги, а також на рахунки підставних фізичних осіб, з метою їх подальшого обготівкування. Встановлено, що вищезазначені підприємства причетні до створення та діяльності ТОВ «СП « Електротранс» за допомогою реквізитів, яких здійснюється протиправні фінансові операції.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Так, арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Коли ж метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яка фактично визначена старшим слідчим в клопотанні, то в цьому випадку правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Разом з тим, на думку колегії суддів слідчий суддя при прийнятті рішення не з`ясував мети, правової підстави для арешту майна, яка була викладена у клопотанні органу досудового розслідування. В ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, як про це просив орган досудового розслідування в клопотанні.

Як вбачається за матеріалами, посилаючись у клопотанні та стверджуючи, що ТОВ «СП « Електротранс» має ознаки фіктивності, орган досудового розслідування повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази того, що у осіб, які стоять за його створенням, був відсутній намір здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах Однак, слідчий, зазначаючи, що ТОВ «СП « Електротранс» створено та придбано з метою прикриття незаконної діяльності не надав слідчому судді жодних доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, які б підтверджували вказані висновки. Немає таких даних і в ЄРДР. За матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчиненого злочину. Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави та мети для арешту майна грошових коштів, достатності доказів розміру можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб. Об`єктивних підстав вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СП « Електротранс» виступали знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину не має.

Слідчий суддя накладаючи арешт на майно з метою збереження речових доказів, не звернув увагу і на те, що майно не визнано речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, як і не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні особам ТОВ «СП « Електротранс».

Враховуючи наведене колегія суддів суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні докази вчинення кримінального правопорушення ТОВ «СП « Електротранс» то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту вказаного майна взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної юридичної особи, обмежившись лише посиланням на норму ст.98 КПК України, що є грубим порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.

Керуючись ст.ст., 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Спільне українське німецьке підприємство «Електротранс» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «СП « Електротранс» (ЄДРПОУ 37965405) № НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «Альфа Банк» (МФО 300346) - скасувати.

Постановити нову, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «СП « Електротранс» (ЄДРПОУ 37965405) № НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «Альфа Банк» (МФО 300346) - відмовити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Справа № 11-сс/796/2637/2017 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції

Доповідач: ОСОБА_1