Рішення

від 07.07.2017 по справі 911/1664/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-23-25, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2017 р. Справа № 911/1664/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут

до Відділу освіти Рокитнянської районної державної адміністрації

про стягнення 489 441, 44 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 108 від 30.12.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (керівник).

Присутня: ОСОБА_3 (посв. АІВ 081491).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут (далі - позивач) звернулося з позовом до Відділу освіти Рокитнянської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 489 441, 44 грн заборгованості, з яких: 423 572, 32 грн основного боргу, 42 133, 91 грн пені, 4 626, 44 грн 3 % річних та 19 108, 77 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2016 порушено провадження у справі № 911/1664/17, розгляд справи призначено на 07.07.2017.

05.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01-09/757 від 04.07.2017 (вх. № 13486/17), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 42 133, 91 грн, 4 626, 44 грн 3% річних та 19 108, 70 грн інфляційних втрат. Вказаний відзив прийнято судом.

У судовому засіданні 07.07.2017 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 42 133, 91 грн, 4 626, 44 грн 3% річних та 19 108, 70 грн інфляційних втрат.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут (Постачальник) та Відділом освіти Рокитнянської районної державної адміністрації (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 2.9. договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пп. 2.9.1. договору); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (пп. 2.9.2. договору); споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу (пп. 2.9.3. договору); у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пп. 2.9.4. договору); у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пп. 2.9.5. договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. та 3.6. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить 7 248, 43 грн за куб. м., крім того ПДВ 1 449, 69 грн, всього з ПДВ - 8 698, 12 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 1 108 044, 00 грн, в т.ч. ПДВ.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пп. 4.2.3. договору).

Згідно з п. 4.3. договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п.п. 11.1. та 11.2. договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.12.0216 до 31.01.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

31.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут (Постачальник) та Відділом освіти Рокитнянської районної державної адміністрації (Споживач) укладено додаткову угоду № 4 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, умовами якої продовжено строк дії договору до 31.03.2017, збільшено суму договору на суму 426 840, 00 грн з ПДВ, загальну суму вартості договору визначено у розмірі 2 561 040, 00 грн.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.2. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, в січні 2017 року поставлено, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 850 412, 32 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі природного газу № КОЗ00003656 від 31.01.2017 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 (а.с. 15).

Відповідач, за отриманий в січні 2017 року природний газ, в порушення пп. 4.2.3. договору, розрахувався частково в розмірі 426 840, 00 грн, що підтверджується довідкою з банку № 06-08/2058 від 05.07.2017 (а.с. 64) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий у січні 2017 року природний газ склав 423 572, 32 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 423 572, 32 грн боргу за поставлений згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 природний газ, 42 133, 91 грн пені, 4 626, 44 грн 3 % річних та 19 108, 77 грн інфляційних втрат.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.2. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, у січні 2017 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 850 412, 32 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі природного газу № КОЗ00003656 від 31.01.2017 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 (а.с. 15); відповідач, за отриманий у січні 2017 року природний газ, в порушення пп. 4.2.3. договору, розрахувався частково, сплативши позивачеві 426 840, 00 грн, що підтверджується довідкою з банку № 06-08/2058 від 05.07.2017 (а.с. 64) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий у січні 2017 року природний газ склав 423 572, 32 грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 423 572, 32 грн боргу за поставлений згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 природний газ є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, позивачем за період з 10.02.2017 по 19.05.2017 нарахована пеня в сумі 42 133, 91 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підпунктом 6.2.1. договору сторонами погоджено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 6) та відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд перерахував суму нарахованої позивачем пені, яка є більшою, ніж зазначена позивачем. Відтак, арифметично вірний розмір пені за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, нарахованої за період з 10.02.2017 по 19.05.2017 загалом становить 43 462, 85 грн.

Відтак, вимога про стягнення пені у розмірі 42 133, 91 грн за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 є обґрунтованою в розмірі 42 133, 91 грн.

Представником відповідача у відзиві на позов заявлено клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 42 133, 91 грн, 3 % річних у розмірі 4 626, 44 грн та інфляційних втрат у розмірі 19 108, 70 грн (а.с. 22).

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Аналогічне право суду визначено у ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Дослідивши надану позивачем довідку з банку № 06-08/2058 від 05.07.2017, судом встановлено, що відповідачем здійснено оплату заборгованості 14.02.2017 на суму 89 957, 35 грн та 24.03.2017 на суму 336 882, 65 грн, загалом на суму 426 840, 00 грн, яка збігається з сумою, на яку збільшено суму договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 додатковою угодою до договору № 4 від 31.12.2016.

Відповідач пояснив, що 02.12.2016 для забезпечення тепла в загальноосвітніх закладах відповідачем було оголошено відкриті торги на постачання природного газу, запрошення до участі у яких, було направлено позивачу. В зв'язку із викладеним, для забезпечення тепла в навчальних закладах та недопущення зриву навчального процесу 31.12.2016 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 4 до договору в межах 20 % від суми договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, на строк достатній для проведення процедури закупівлі. В січні місяці 2017 обсяг газу був використаний в перевищених обсягах. Позивач не прийняв участі у проведенні публічних торгів на постачання природного газу, а тому, відповідачем проведено оплату за спожитий природний газ лише в межах суми, вказаної в додатковій угоді. Відділ освіти є бюджетною організацією.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач розрахувався за отриманий природний газ в межах додаткової угоди № 4 від 31.12.201 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016, положення п. 3 ст. 83 ГПК України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, договору, кризові явища у вітчизняній економіці, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, тяжкий фінансовий стан останнього, а також те, що відповідачем є бюджетна організація, з метою виконання судового рішення, суд вирішив зменшити розмір пені на 90 %, до 4 213, 39 грн пені.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2015 у справі № 911/600/15.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 позивачем за період з 10.02.2017 по 19.05.2017 нараховано 4 626, 44 грн 3 % річних та за період з лютого по квітень 2017 нараховано 19 108, 77 грн інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64).

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 6-7), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2017 по квітень 2017 та 3 % річних, нарахованих за період з 10.02.2017 по 19.05.2017 складає 19 109, 62 грн інфляційних втрат та 2 889, 03 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 19 108,77 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 4 626, 44 грн 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 889, 03 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 423 572, 32 грн основного боргу, 4 213, 39 грн пені, 19 108, 77 грн інфляційних втрат та 2 889, 03 грн 3 % річних з підстав прострочення оплати за природний газ, поставлений у січні 2017 року є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Рокитнянської районної державної адміністрації (09600, Київська обл., Рокитнянський район, смт Рокитне, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код 02143761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз Збут (04108, м. Київ, Подільський р-н, пр. Свободи, буд. 2 Г, літ А; ідентифікаційний код 39592941) 423 572 (чотириста двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні) 32 коп. боргу за поставлений згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141023ZL5EB126 від 02.12.2016 природний газ, 4 213 (чотири тисячі двісті тринадцять гривень) 39 коп. пені, 19 108 (дев'ятнадцять тисяч сто вісім гривень) 77 коп. інфляційних втрат, 2 889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень) 03 коп. 3 % річних та 7 315 (сім тисяч триста п'ятнадцять гривень) 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.07.2017

Суддя П.В.Горбасенко