Рішення

від 19.07.2017 по справі 910/8188/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017Справа №910/8188/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ СТЕЙТ"

До Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

Про стягнення 450 724,02 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Авраменко О.В. (дов. від 24.04.2017)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

22.05.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ СТЕЙТ" (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (надалі - відповідач) про стягнення 450 724,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором підряду, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 424 742,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/8188/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.

В судове засідання, призначене на 06.06.2017, представник позивача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

В судове засідання, призначене на 06.06.2017, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017, розгляд справи відкладено на 19.07.2017, повторно зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали суду про просушення провадження у справі.

12.06.2017 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому наявність заборгованості перед позивачем відповідачем не заперечується.

15.06.2017 через канцелярію від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.07.2017 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 424 742,20 грн- суму основного боргу, 7687,84 грн - пеню, 26538,05 грн - інфляційні втрати, 6877,33 грн - 3 % річних.

В судове засідання, призначене на 19.07.2017, представник позивача з'явився, підтримав заявлене клопотання про збільшення позовних вимог та просив позов задовольнити в повному обсязі із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про збільшення позовних вимог прийнята Господарським судом міста Києва.

В судове засідання, призначене на 19.07.2017, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 між комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт" (підрядник) укладено договір підряду №451 (далі - договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язався за завданням Замовника виконати роботи (надалі Роботи) з капітального ремонту віконних рам заміни вікон житлового будинку (надалі - Об'єкт), який знаходиться за адресою: пров. Лобачевського, буд.2 в Дніпровському районі м. Києва та здати закінчені роботи в установлений цим Договором строк, а Замовник зобов'язався прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Обсяги робіт визначені дефектними актами (додаток 1) до даного Договору.

Згідно з п.3.1 Договору договірна ціна визначена в Додатку 2, що є невід'ємною частиною даного договору, розрахована відповідно до державних будівельних норм, є динамічною і складає 424 742,20 грн.

Відповідно до узгодженого сторонами календарного графіку будівельних робіт, дата початку робіт - 09.12.2016 та дата закінчення робіт - 27.12.2016 року.

Згідно з п.12.1.Договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом прийнятих робіт у порядку встановленому нормативними актами України та цими договорами. Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення кінцевих розрахунків між сторонами (п. 12.11).

Пунктом 12.3.Договору після завершення виконаних робіт підрядник надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (формат КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів.

Відповідно до п.12.12.Договору, якщо замовник не розрахувався за виконанні роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором за наявності коштів на резервному рахунку, підрядник, попередньо повідомивши замовника, має право припинити передачу замовнику закінчених робіт, невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна. Порушення строків передачі закінчених робіт у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням.

Згідно п.12.13. Договору розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (КБ-3, КБ-2в) щомісячно.

Пунктом 12.14.Договору документи при виконанні роботи та їх вартість складається і підписується підрядником та передається замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконанні роботи на протязі 3-х банківських днів, при наявності коштів на реєстраційному (бюджетному) рахунку.

Після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт об'єкта Замовник зобов'язаний розпочати їх приймання ' (п. 12.1).

Відповідно до п.3.4. Договору оплата робіт згідно з цим Договором здійснюється замовником після прийняття робіт і підписання акту прийняття виконаних робіт.

Пунктом 3.5.Договору передбачено, що оплата робіт за цим договором здійснюється замовником згідно п. 3.4 даного Договору та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. №117 на підставі довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів усіма сторонами у порядку, встановленому даним договором при наявності коштів на

реєстраційному рахунку.

Судом встановлено, що позивачем виконані роботи за Договором на суму 424 742,20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2016 року від 28.12.2016 року (форма КБ-3).

Вказані акт та довідка підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені їх печатками, а тому приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем робіт у грудні 2016 року на суму 424 742,20 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк, встановлений п.3.5. Договору, відповідачем не виконано, наявність заборгованості не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 424 742,20 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договорами позивач просить суд стягнути з відповідача із урахування заяви про збільшення позовних вимог від 18.07.2017: 6877,33 грн. - 3 % річних, 7687,84 грн. - пеню, 46538,05 грн. - інфляційні втрати.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6877 грн. 33 коп. - 3 % річних, нарахованих з суми боргу 424 742грн 20 коп. за період з 04.01.2017 року по 19.07.2017 та в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 26538 грн. 05 коп., нарахованих з суми боргу 424 742грн 20 коп. за період з 04.01.2017 року по 19.07.2017 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7687,84 грн. пені з суми боргу 424 742,20 грн. за період з 04.01.2017 року по 04.07.2017 року та 254 грн. 85 коп. за період з 09.12.2016 по 28.12.2016 з суми боргу у розмірі 127422 грн. 66 коп.

Пунктом 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.14.9.Договору при невиконанні чи неналежному виконанні замовником своїх зобов'язань по п. 3.6 та п. 3.7 договору він сплачує підряднику штраф у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу (при наявності коштів на реєстраційному рахунку) за кожний день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період. Крім того, загальна сума штрафу не може перевищувати 0,1% від суми договору.

З урахуванням визначеного у статті 549 Цивільного кодексу України поняття неустойки фактично пунктом 14.9 договору передбачена відповідальність у вигляді пені.

Слід зазначити, що укладений сторонами договір не містить пунктів 3.6 та 3.7 договору, за порушення яких встановлена відповідальність у вигляді сплати пені або штрафу.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, в договорі не передбачено зміст пунктів, за порушення яких на відповідача покладається відповідальність у вигляді сплати пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 7687,84 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Судом також визнано необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню вимоги позивача про нарахування 3% річних на суму боргу у розмірі 127422,66 грн. за період з 09.12.2017 по 28.12.2017, оскільки в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неіснуючі вимоги п.3.4, 3.5, 3.8 наявного в матеріалах справи Договору. З Договору доданого до позову жодним чином не передбачено умов оплати робіт за умови попередньої оплати (передоплати) 30% від вартості робіт - на початку робіт після отримання позитивного висновку експертизи та 70% - після закінчення, прийняття робіт та підписання акту прийняття виконаних робіт, при наявності коштів на реєстраційному рахунку. Таким чином, оскільки укладений сторонами договір не містить пункту 3.8 та не передбачає попередньої оплати, судом вказані вимоги позивача щодо нарахувань на суму боргу у розмірі 127422,66 грн. не беруться до уваги.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 39606435) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ СТЕЙТ" (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, будинок 6/2 А, код ЄДРПОУ 40534736) 424 742грн 20 коп. - суми основного боргу, 6877 грн. 33 коп. - 3 % річних, 26538 грн. 05 коп. - інфляційні втрати та 6837 грн. 17 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 26.07.2017

Суддя Лиськов М.О.