Рішення

від 20.07.2017 по справі 910/7994/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017Справа № 910/7994/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Етуаль-Метал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Євросталь Холдинг

про стягнення 186 240,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Юрченко В.О.- представник за довіреністю б/н від 03.05.2017 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Етуаль-Метал (далі - ТОВ Етуаль-Метал , позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Євросталь Холдинг (далі - ТОВ Євросталь Холдинг , відповідач) про стягнення 186 240,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення досягнутої сторонами домовленості відповідач не виконав свого зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару, внаслідок чого у ТОВ Євросталь Холдинг виник обов'язок повернути отримані грошові кошти.

У позові ТОВ Етуаль-Метал просить суд стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 186 240,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача щодо заявленого позову суду невідома, причини його неявки та ненадання доказів судом визнані неповажними.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ Етуаль-Метал (покупець) та ТОВ Євросталь Холдинг (постачальник) була досягнута усна домовленість, згідно з якою відповідач зобов'язувався передати позивачу товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2017 р. відповідач склав та надав позивачу рахунок-фактуру № СФ-000433 на суму 186 240,00 грн. для оплати товару, що мав бути поставлений позивачу.

17.03.2017 р. ТОВ Етуаль-Метал на виконання вищевказаного рахунку-фактури сплатило на користь відповідача грошові кошти в розмірі 186 240,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 246.

Проте, відповідач, у порушення досягнутої сторонами домовленості зобов'язання з поставки не виконав та товар позивачу не передав.

У зв'язку з цим, 11.04.2017 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити поставку оплаченого товару протягом семиденного терміну з моменту її пред'явлення. Направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист (поштове відправлення № 1984200026679) та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку від 11.04.2017 р.

Проте, ТОВ Євросталь Холдинг відповіді на претензію не надало, зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару не виконало, повернення грошових коштів позивачу не здійснило.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо направлення рахунку-фактури на оплату товару та його оплати засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення (п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Як вже встановлено судом, 11.04.2017 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити поставку оплаченого товару, але ця вимога не була вручена відповідачу під час доставки (18.04.2017 р.) та 13.05.2017 р. була направлена підприємством поштового зв'язку у зворотному напрямку, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта .

Враховуючи такі обставини та зважаючи на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару на момент розгляду та вирішення судом даного спору - настав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують поставку ним товару позивачу або спростовують доводи останнього, суду не надав.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідач доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів за оплачений і непоставлений товар позивачу або спростовують доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 186 240,00 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Етуаль-Метал до Товариства з обмеженою відповідальністю Євросталь Холдинг про стягнення 186 240,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євросталь Холдинг (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, будинок 6А, офіс 220, ідентифікаційний код 40883836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Етуаль-Метал (36011, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Шевченка, будинок 12, квартира 5, ідентифікаційний код 34825841) борг у сумі 186 240 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 60 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 липня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 25 липня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.