Ухвала

від 24.07.2017 по справі 922/2007/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" липня 2017 р.Справа № 922/2007/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову (вх. № 23583 від 24.07.2017р.) у справі

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Агроспецпостач", м. Харків , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, м. Харків 2. Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

Представник позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, дов. від 26.04.2017р.;

Представник першого відповідача - не з'явився;

Представник другого відповідача - не з'явився;

Третя особа - Задорожня В.М., дов. від 20.01.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа ОСОБА_1, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської з позовом до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Агроспецпостач", м. Харків, другого відповідача - Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1", заг. пл. 331,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13014554, укладений між АТЗТ "Агроспецпостач" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Жидельовою А.Ю. 29.11.2008р. за номером 1385.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2017р. об 11:45 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, м. Харків.

24.07.2017р. позивачем, через канцелярію суду, надано клопотання про забезпечення позову (вх. № 23583), в якому позивач просить суд накласти арешт на нежитлові будівлі літ. "А-1", заг. пл. 331,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний номер 1385 від 29.12.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Жидельовою А.Ю.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення позивача (за первісним позовом) від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Ретельно дослідивши підстави, на які посилається заявник, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача ґрунтується на припущеннях. Позивач не надав обґрунтованих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Окрім цього, відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, справляється судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, судом встановлено, що заявником, в порушення відповідних норм Закону, не надані докази сплату судового збору у відповідному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №922/2007/17, шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі літ. "А-1", заг. пл. 331,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний номер 1385 від 29.12.2008р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Жидельовою А.Ю. (вх. № 23583 від 24.07.2017р.) - відмовити.

Суддя Р.М. Аюпова справа № 922/2007/17