Рішення

від 11.07.2017 по справі 914/1228/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017р. Справа № 914/1228/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» , м. Жидачів, Львівська область

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» , м. Сокаль, Львівська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення заборгованості в сумі 127438грн. 55коп., з яких 99950грн. 00коп. - основний борг, 21581грн. 92коп. - інфляційні втрати та 5906грн. 63коп. - 3% річних, а також про стягнення 1911грн. 58коп. - витрат по оплаті судового збору та 5000грн. 00коп. - витрат за надання послуг адвоката.

Ухвалою суду від 20.06.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.07.2017р. В судовому засіданні 04.07.2017р. оголошувалась перерва до 11.07.2017р.

11.07.2017р. представником позивача, через канцелярію суду (вх.№24496/17) подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно додатків.

11.07.2017р. представником позивача, через канцелярію суду (вх.№3026/17) подано заяву від 10.07.2017р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 127430грн. 34коп., з яких 99950грн. 00коп. - основний борг, 21581грн. 92коп. - інфляційні втрати та 5898грн. 42коп. - 3% річних, а також просить стягнути 1911грн. 58коп. - витрат по оплаті судового збору та 5000грн. 00коп. - витрат за надання послуг адвоката.

В судовому засіданні 11.07.2017р. прийнято заяву від 10.07.2017р. (вх.№3026/17 від 11.07.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог, та позовні вимоги розглядаються із врахуванням поданої заяви.

В судове засідання 11.07.2017р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з врахуванням заяви від 10.07.2017р. (вх.№3026/17 від 11.07.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судове засідання 11.07.2017р. представник відповідача явку забезпечив, який заперечив проти стягнення трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань і просить зменшити розмір плати за послуги адвоката, з підстав, викладених у відзиві (вх.№23380/17 від 03.07.2017р.) на позовну заяву. У відзиві (вх.№23380/17 від 03.07.2017р.) відповідач зазначає, що всього позивачем поставлено товару на загальну суму 99950,00грн. та в зв'язку з відсутністю коштів ДП Львіввугілля в особі ВП Шахта Червоноградська відповідач не мав можливості виплатити позивачу вищевказану суму. Відповідач зазначає, що в зв'язку із даною обставиною, відсутня вина ДП Львіввугілля в особі ВП Шахта Червоноградська в невиплаті пред'явленої суми основної заборгованості, а тому просить відмовити в позові позивачу в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач зазначає, що вважає суму витрат за послуги адвоката позивачем завищеною, так як адвокат не оформляв претензії відповідачу, а тільки оформив позовну заяву, вважає дану суму необґрунтованою, а тому на думку відповідача сума за послуги адвоката повинна складати до 500,00грн.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

25.05.2015р. між ДП «Львіввугілля» в особі директора ВП Шахта Червоноградська (покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» (постачальник) укладено договір №49 поставки продукції згідно до умов (Розділ 1 договору) постачальник поставляє покупцю продукцію: статор електродвигуна 2 ЭДКОФ 250 (55 кВТ) в кількості 1 шт за ціною 56 950,00 грн з ПДВ, якір ДРТ-13М (13 кВТ) в кількості 1 шт за ціною 43 000,00 грн з ПДВ, а покупець отримує товар і оплачує згідно договору.

Згідно із п. п. 2.1., 2.2. та 2.3. договору №49 від 25.05.2015р. загальна сума договору становить 99 950, 00 грн. з ПДВ, яка узгоджена сторонами. Ціна на поставлений товар вказана в договорі. За поставлений товар Покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30-ти днів з моменту отримання узгодженої партії товару.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. та 4.3. договору №49 від 25.05.2015р. узгодженою партією товару за даним договором є кількість і асортимент товару, вказаного у предметі договору (специфікаціях). Доставка товару здійснюється Покупцем протягом 15 днів з моменту отримання письмового повідомлення на конкретну партію товару. Датою постачання товару вважається дата поставки товару на склад покупця. Постачальник зобов'язується письмово повідомити покупця про готовність товару до відвантаження, а також на момент відвантаження надати покупцю (його представнику) наступні документи: рахунки-фактури на товар; сертифікати (посвідчення) якості; копії накладних та ін. товаротранспортні документи; податкову накладну або реєстр податкових накладних на всю суму податкових зобов'язань (у випадку порушення постачальником вимог до форми чи порядку реєстрації податкової накладної, внаслідок чого покупець втратить своє право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю зазначену суму ПДВ та усі завдані збитки), оформлену і передану відповідно до ЗУ Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/97-ВР, акт прийому-передачі товару.

За умовами п. 8.1. договору №49 від 25.05.2015р. даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

На виконання умов договору №49 від 25.05.2015р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар статор двигуна 2 ЕДКОФ 250 (55 кВТ) в кількості 1 шт. за ціною 47458,33грн. без ПДВ та якір ДРТ-13М (13 кВТ) в кількості 1 шт. за ціною 35833,33грн. без ПДВ на загальну суму 99950грн. 00коп. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №28051 від 28.05.2015р. та довіреністю №200 від 28.05.2015р., а також товарно-транспортною накладною №28051 від 28.05.2017р. та податковою накладною від 28.05.2015р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач свої зобов'язання станом на 15.06.2017р. не виконав, оплати за поставлений товар не здійснив, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 99950грн. 00коп., яка визнана відповідачем.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість за поставлений позивачем товар відповідачу становить 99950грн. 00коп., яка визнана відповідачем.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 21581грн. 92коп. період з 29.06.2015р. по 15.06.2017р. та 3% річних в розмірі 5898грн. 42коп. за період з 29.06.2015р. по 15.06.2017р. Розрахунки долучені до матеріалів справи.

За умовами ч.5 ст.254 ЦК України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних, оскільки в порушення вимог ч.5 ст.254 ЦК України не прийняв до уваги порядок обчислення строків, починаючи нарахування за прострочення виконання зобов'язання з оплати із наступного дня після закінчення строку встановленого для виконання зобов'язання, не враховуючи вихідні та святкові дні, на які припали останні дні строку в розрахунковому періоді, відтак розмір 3% річних в перерахунку складає 5873грн. 77коп. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із врахуванням заяви від 10.07.2017р. (вх.№3026/17 від 11.07.2017р.) до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 99950грн. 00коп., інфляційних втрат в розмірі 21581грн. 92коп. та 3% річних у розмірі 5873грн. 77коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо 3% річних належить відмовити.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст.26 Закону).

Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат, зокрема і витрат з оплатою послуг адвокатів. На підставі статті 49 даного Кодексу оплата послуг адвоката розподіляється між сторонами залежно від результатів розгляду справи. Реалізація цього положення можлива за наявності двох умов: 1) судові витрати розподіляються між сторонами одночасно з прийняттям рішення з основного спору (про що вказується у резолютивній частині рішення); 2) підставою для відшкодування є докази оплати послуг на момент розгляду справи.

Пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7, розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтованим.

В підтвердження адвокатських послуг до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 12.06.2016р., укладеної між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» , копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1095 від 06.07.2005р., видане ОСОБА_4 та платіжне доручення №2945 від 15.06.2017р. із призначенням платежу «за надання правової допомоги зг. Договору б/н від 12.06.2016р.» на загальну суму 5000грн. 00коп.

Згідно до Розділу 2 договору про надання правової допомоги від 12.06.2016р. укладеного між адвокатом ОСОБА_2 (виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» (замовник), виконавець бере на себе наступні зобов'язання: ознайомитися та вивчити матеріали справи по порушеному замовником питанні, щодо стягнення коштів з боржника - Державного підприємства Львіввугілля та здійснити правовий аналіз правовідносин, що виникли між сторонами по виконанні договору поставки продукції № 49 від 25.05.2015 року. Виготовити від імені ТОВ Захід-Тепло позовну заяву, здійснити розрахунок 3-х відсотків річних та розрахунок інфляційних втрат за несвоєчасне проведення оплати коштів та направити цю позовну заяву із розрахунками 3-х відсотків річних та інфляційних втрат Державному підприємству Львіввугілля та в господарський суд Львівської області. Представляти інтереси замовника в господарському суді Львівської області як позивача по даній справі, а у випадку апеляційного оскарження, представляти інтереси замовника в апеляційній судовій інстанції. Готувати необхідні для ведення справи в суді документи правового характеру, та подавати їх у встановленому порядку від імені замовника в господарський суд Львівської області та відповідачу по справі. Забезпечити конфіденційність інформації, отриманої при виконанні договору, не розголошувати та не використовувати в своїх інтересах та інтересах третіх осіб відомості, що становлять комерційну таємницю замовника.

11.07.2017р. між позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» (замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (виконавець) складено акт здачі-приймання робіт згідно договору про надання правової допомоги від 12.06.2016р. Згідно до даного акту виконавець надав замовнику наступну правову допомогу: надав послуги з виготовлення та подання в господарський суд Львівської області та відповідачу по справі позовної заяви, розрахунку 3-х відсотків річних та інфляційних втрат із копіями необхідних документів, про стягнення коштів у зв'язку з неналежним виконанням ДП Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Червоноградська договору поставки продукції №49 від 25.05.2015р. та представляв інтереси замовника по даній справі у господарському суді Львівської області 04 липня 2017р. та 11 липня 2017р. На вимогу суду, надавав витребувані судом документи.

Також відповідно до даного акту від 11.07.2017р. для представлення інтересів ТОВ Захід-Тепло в судових засіданнях господарського суду Львівської області, поїздка двічі в м.Львів та в зворотньому напрямку за власні кошти та власним транспортом. Однак доказів в підтвердження даних обставин не представлено. Суд не бере до уваги ті послуги, що будуть виконані в майбутньому (наприклад, участь в апеляційній інстанції).

У п.11 інформаційного листа від 14.12.2007 року №01-8/973 Вищого господарського суду України зазначається, що суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. Таким чином, максимальний розмір оплати послуг адвоката хоч і нормативно необмежений, однак в силу позиції Вищого господарського суду України може бути обмежений судом з урахуванням об'єктивних факторів.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи подані докази, складність справи та обсяг проведеної адвокатом роботи згідно до умов укладеного договору, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку що понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката, які він просить стягнути з відповідача, є неспіврозмірними та завищеними, а тому суд визначає розмір витрат на послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу, із врахуванням пропорційності до суми задоволених позовних вимог, у розмірі 2999,23грн.

Судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, буд. 26, ідентифікаційний код 32323256) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Захід-Тепло» (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул.Друкарська, буд. 4, ідентифікаційний код 36465997) 99950грн. 00коп. - основного боргу, 21581грн. 92коп. - інфляційних втрат, 5873грн. 77коп. - 3% річних, 1911грн. 09коп. - судового збору та 2999грн. 42коп. - витрат на послуги адвоката.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 13.07.2017р.

Суддя Іванчук С.В.