Рішення

від 25.07.2017 по справі 914/1253/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017р. Справа № 914/1253/17

Суддя О.Запотічняк при секретарі В.Думин розглянула справу

за позовом: Сколівська районна спілка споживчих товариств /райспоживспілка/, м.Сколе,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Сколе,

про: стягнення 4 064,74 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Сколівська районна спілка споживчих товариств /райспоживспілка/ звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про: стягнення 4 064,74 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за умовами договору оренди отримав у строкове платне користування торгову площу магазину Універмаг за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався до 10-го числа кожного місяця в повному обсязі сплачувати орендну плату.

01.04.2015 року договір оренди було розірвано у зв'язку із закінченням його строку а орендоване приміщення відповідач повернув позивачу. Однак відповідач своїх зобов'язань по договору в частині сплати орендної плати не виконав належним чином, і станом на 06.03.2017р. за ним числиться заборгованість в сумі 1 643,00 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2000,00 грн., 3% річних в розмірі 74,54 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 470,20 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2017року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 11.07.2017року.

В судове засідання 11.07.2017 р. з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2017р. надав документи, які витребовувались судом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.06.2017 р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7901411232851.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 25.07.2017р.

В судове засідання 25.07.2017р. з'явився представник позивача надав пояснення в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підставі наведених в позовній заяві та матеріалах справи. Зокрема представник пояснив, що відповідач за умовами договору оренди укладеного з позивачем отримав у строкове платне користування торгову площу магазину Універмаг за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався до 10-го числа кожного місяця в повному обсязі сплачувати орендну плату.

01.04.2015 року договір оренди було розірвано у зв'язку із закінченням строку а орендоване приміщення відповідач повернув позивачу.

Однак відповідач своїх зобов'язань по договору в частині сплати орендної плати не виконав належним чином, і станом на 06.03.2017р. за ним числиться заборгованість в сумі 1 643,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду довідку-розрахунок від 20.07.2017р. згідно якої заборгованість відповідача становить 1 643,00 грн.

Також представник просив суд стягнути з відповідача нараховані йому за неналежне виконання договірних зобов'язань пеню в розмірі 2000,00 грн., 3% річних в розмірі 74,54 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 470,20 грн.

Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов чи доказів погашення боргу не надав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

1 квітня 2014 року між Сколівською райспоживспілкою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оперативної оренди об'єкта нерухомості. За умовами даного договору орендодавець передає а орендар приймає у строкове платне користування торгову площу магазину Універмаг загальною площею 12,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4.1 договору він набуває чинності 1 квітня 2014 року та діє до 1 квітня 2015 року включно.

За умовами договору орендодавець зобов'язався звільнити об'єкт оренди та передати його орендарю за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають склад об'єкта оренди, його стан на момент передачі в оренду. Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з часу підписання договору (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із п. 5.1 договору сторони визначили, що орендна плата за користування одним квадратним метром об'єкта оренди становить 40 грн. за місяць. Загальний розмір орендної плати за місяць користування об'єктом оренди становить 496,00 грн.

Відповідно до п.5.2 договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця до 10-го числа кожного календарного місяця в якому здійснюється користування об'єктом оренди. Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати та з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними державної служби статистики України.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначає позивач, укладений між сторонами договір оренди припинив свою дію 01.04.2015р. у зв'язку із закінченням строку його дії. Сторонами не надано суду доказів продовження дії договору на новий строк.

Однак незважаючи на припинення договірних стосунків, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань та не оплатив в повному обсязі орендну плату за період дії договору, а саме листопад 2014р.-березень 2015р., в зв'язку із чим в нього виникла заборгованість в сумі 1 643,00 грн.

Факт існування заборгованості підтверджується наданою позивачем довідкою розрахунком станом на 20.07.2017р. Відповідачем не надано суду жодних доказів які б спростовували факт існування заборгованості або підтверджували факт її погашення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 договору, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2000,00 грн., 3% річних в розмірі 74,54 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 470,20 грн. Згідно долучених позивачем розрахунків, нарахування позивачем проводились з період з 01.09.2015р. до 06.03.2017р.

Однак суд вважає, що нарахування позивачем відповідачу пені є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із положеннями п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначає Пленум Вищого господарського суду України в постанові від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Суд звертає увагу на те, що договір оренди укладений між позивачем та відповідачем на підставі якого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1643,00 грн. припинив свою дію 01.04.2015р. а нарахування позивачем пені здійснено за період з 01.09.2015р. до 06.03.2017р., тобто за період в якому договірні відносини між сторонами вже не діяли.

Судом здійснено перевірку правильності проведених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат. В результаті проведених розрахунків суд встановив, що до стягнення підлягають:

- 3% річних в сумі 74,54 грн.

- інфляційні втрати в сумі 312,01грн.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 2 029,55 грн. з яких: основна заборгованість - 1643,00грн., 3% річних - 74,54 грн. інфляційні втрати - 312,01 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до Господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно позовної заяви, позивачем було заявлено до стягнення 4064,74 грн. а відтак позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1600,00 грн., що становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1684,00грн., що вбачається з платіжного доручення №181 від 16.06.2017р.

З наведеного вбачається, що позивачем було зайво сплачено судовий збір в сумі 84,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 84,00 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 798,89 грн.

Керуючись ст. ст.28, 33, 35,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сколівської районної спілка споживчих товариств /райспоживспілка/ (Львівська область, м.Сколе, вул. Д.Галицького,13, ідентифікаційний код 01758012) - основну заборгованість - 1643,00грн., 3% річних - 74,54 грн. інфляційні втрати - 312,01 грн. та судовий збір- 798,89 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.07.2017р.

Суддя Запотічняк О.Д.