КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2017 р. Справа№ 910/4329/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Дідиченко М.А.
при секретарі: Верьовкін С.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Лінкевич О.В. (дов. від 17.05.2017 р.);
від відповідача: Шило П.М. (дов. № 04/04/17 від 04.04.2017 р.); Цурка Р.О. (дов. від 24.04.2017 р.);
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року
у справі № 910/4329/17 (суддя: Пукшин Л.Г.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План"
про повернення 15 300,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План" про стягнення 15 300,00 грн. грошових коштів.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2017 р. по справі № 910/4329/17 позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" грошові кошти у розмірі 15 300 грн. 00 коп.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачу після оплати вимоги ТОВ Менеджмент-ПЛАН не передавалось право власності на прості іменні акції ПАТ НАСК Оранта у кількості 45 000 штук, а також не повертались на вимогу позивача грошові кошти у розмірі 15 300,00 грн., які позивач перераховував за викуп зазначених акцій. Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем вимог щодо повернення сплачених ПАТ "НАСК "Оранта" грошових коштів за акції у кількості 45 000 штук, у ТОВ "Менеджмент-ПЛАН" станом на момент розгляду спору існує заборгованість перед позивачем у розмірі 15 300,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2017 р. у справі № 910/4329/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав на те, що мотивувальна частина рішення не містить позиції суду на підтвердження факту встановлення судом обставин укладення між сторонами договору обов'язкового викупу акцій, як того вимагає закон, як і факту порушення відповідачем його умов. Крім того зазначив, що суд, припустившись грубого порушення норм процесуального права, а саме норми ст. 83 ГПК України, самостійно вийшовши за межі вимог, перекваліфікував правовідносини, із яких виник спір, що призвело до прийняття рішення, яким фактично знято законодавчо встановлений обов'язок позивача здійснити викуп акцій у встановленому законом порядку, що в свою чергу порушило законні інтереси та взагалі позбавило прав акціонера - відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/4329/17.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 р. розгляд справи було відкладено на 18.07.2017 р.
18.07.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
Представники відповідача з'явились у судове засідання 18.07.2017 р. та не підтримали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 18.07.2017 р. представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні 18.07.2017 року представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.02.2016 р. відбулись загальні збори акціонерів публічного акціонерного товариства НАСК Оранта , що підтверджується протоколом № 1/2016 позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства НАСК Оранта . (а.с. 21)
На позачергових загальних зборах, зокрема, були розглянуті наступні питання: про зменшення статутного капіталу НАСК Оранта шляхом зменшення номінальної вартості акцій (3 питання порядку денного); про випуск акцій НАСК Оранта нової номінальної вартості (4 питання порядку денного); про затвердження ціни викупу акцій НАСК Оранта (5 питання порядку денного).
По 3 питанню порядку денного загальними зборами прийнято рішення про зменшення статутного капіталу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта з 775 125 000,00 грн. на суму 616 125 000,00 грн. шляхом зменшення номінальної вартості простої іменної акції з 5,85 грн. до 1,20 грн. Після зменшення розмір статутного капіталу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта становитиме 159 000 000,00 грн.
По 4 та 5 питанню порядку денного загальними зборами прийнято рішення про здійснення випуску 132500000 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта номінальною вартістю 1,20 грн. кожна на суму 159 000 000,00 грн. та затвердження ціни викупу однієї іменної акції НАСК Оранта у розмірі 0,34 грн.
Відповідно до протоколу № 1/2016 від 19.02.2016 р. (а.с. 30) по 3 питанню порядку денного проголосували за - 74 377 782 голоси, що становить 92,33859 % від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, проти - 6 171 184 голоси, що становить 7,66141 % від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, утримались - 0 голосів.
Як вбачається з переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в позачергових зборах публічного акціонерного товариства НАСК Оранта 19.02.2016 р. та голосували проти прийняття рішення згідно п. 3 порядку денного (а.с. 11), товариство з обмеженою відповідальністю Менеджмент-План , як акціонер у власності якого знаходиться 45 000 штук простих іменних акцій, та що становить 0,03396 % від кількості голосів акціонерів, голосувало "Проти" прийняття загальними зборами акціонерів рішення про зміну розміру статутного капіталу ПАТ "НАСК "Оранта" при розгляді питання порядку денного зборів "Про зменшення статутного капіталу ПАТ "НАСК "Оранта", шляхом зменшення номінальної вартості акцій".
12 березня 2016 року відповідач надіслав на адресу позивача вимогу про обов'язковий викуп акцій № 12/03/16, у якій вимагав здійснити обов'язковий викуп позивачем у відповідача простих іменних акцій, емітованих ПАТ "НАСК "Оранта" у кількості 45 000 штук за ціною, що не менше за їх ринкову вартість. Вказана вимога була отримана позивачем 23.03.2016 р., про що свідчить вхідний штемпель ПАТ "НАСК "Оранта" № 1-01/1390. (а.с. 12)
Позивач листом № 02-01/3459 від 28.03.2016 року запропонував відповідачу укласти договір про обов'язковий викуп акцій у письмовій формі та надав проект договору купівлі-продажу цінних паперів. Даний лист був отриманий відповідачем 04.04.2016 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0208102565983. (а.с. 13-18)
Відповідно до висновку про вартість, здійсненого ТОВ "Консалтингова компанія "Острів", ринкова вартість однієї простої іменної акції ПАТ "НАСК "Оранта", у пакеті акцій 100% статутного капіталу товариства, станом на 24.12.2015 р., склала 0,34 грн. (а.с. 19)
19 квітня 2016 року позивач листом № 02-01/4899 повідомив ТОВ "Менеджмент- ПЛАН", що вимога про обов'язковий викуп простих іменних акцій ПАТ "НАСК "Оранта" у кількості 45 000 штук, відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства" задоволена, шляхом перерахування коштів у сумі 15 300 грн. 00 коп. за викуп 45 000 простих іменних акцій ПАТ "НАСК "Оранта" за ціною 0,34 грн., на вказані у вимозі реквізити. Крім того позивач пропонував протягом 3 робочих днів з моменту отримання вказаного листа вчинити усі дії, необхідні для набуття ПАТ НАСК Оранта права власності на вказані акції, у тому числі переказати цінні папери на рахунок ПАТ НАСК Оранта , відкритий у Центральному депозитарію. (а.с. 38)
Здійснення перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 15 300,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 21136 від 19.04.2016 р. (а.с. 39)
В подальшому, 26.01.2017 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 02-01/708 від 25.01.2017 р. про односторонню відмову від договору, в якому зазначив, що станом на 26.01.2017 р. ПАТ НАСК Оранта не отримало від відповідача цінні папери, що свідчить про невиконання зі сторони відповідача своїх зобов'язань за договором та порушення норм ч. 4 ст. 69 Закону України Про акціонерні товариства , а саме товариство не вчинило жодних дій, необхідних для набуття ПАТ НАСК Оранта права власності на акції, обов'язкового викупу яких вимагало товариство, у зв'язку з чим позивач в односторонньому порядку відмовився від договору та просив добровільно повернути грошові кошти у розмірі 15 300,00 грн. у строк до 15 лютого 2017 р. (а.с. 42-43)
Проте, зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 15 300,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачу після оплати вимоги ТОВ Менеджмент-ПЛАН не передавалось право власності на прості іменні акції ПАТ НАСК Оранта у кількості 45 000 штук, а також не повертались на вимогу позивача грошові кошти у розмірі 15 300,00 грн., які позивач перераховував за викуп зазначених акцій. Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем вимог щодо повернення сплачених ПАТ "НАСК "Оранта" грошових коштів за акції у кількості 45 000 штук, у ТОВ "Менеджмент-ПЛАН" станом на момент розгляду спору існує заборгованість перед позивачем у розмірі 15 300,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України Про акціонерні товариства кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину; надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; зміну розміру статутного капіталу.
Як вже було зазначено, 19.02.2016 р. на позачергових зборах ПАТ НАСК Оранта було прийнято рішення, окрім іншого, про зменшення статутного капіталу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта .
Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України Про акціонерні товариства акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Товариство з обмеженою відповідальністю Менеджмент-План , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, є акціонером ПАТ НАСК Оранта , який зареєструвався для участі у позачергових загальних зборах 19.02.2016 р. та який голосував проти прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу ПАТ НАСК Оранта .
Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій регулюється ст. 69 Закону України Про акціонерні товариства
Так, частиною третьою статті 69 Закону України Про акціонерні товариства передбачено, що протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
23.03.2016 р. відповідачем було подано ПАТ "НАСК "Оранта" вимогу про обов'язковий викуп акцій простих іменних, емітованих ПАТ "НАСК "Оранта", у кількості 45000 штук за ціною, що не менше за їх ринкову вартість.
19.04.2016 р. позивачем було надіслано відповідачу повідомлення № 02-01/4899 про підтвердження викупу акцій простих іменних - 45 000 шт. за ціною 0,34 грн. шляхом перерахування коштів у сумі 15 300 грн. 00 коп. на рахунок відповідача, вказаний в вимозі. Крім того, позивач в зазначеному повідомленні пропонував відповідачу протягом 3 робочих днів з моменту отримання вказаного листа вчинити усі дії, необхідні для набуття ПАТ НАСК Оранта права власності на вказані акції, у тому числі переказати цінні папери на рахунок ПАТ НАСК Оранта , відкритий у Центральному депозитарію.
Відповідно до п. 10 роз'яснень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 7 від 10.08.2010 р. Про порядок застосування розділу XII Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій за наявності двох документів, а саме повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, здійсненого у письмовій формі і скріпленого печаткою акціонерного товариства, та письмової вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій, оформлених належним чином, є достатнім, щоб вважати, що між акціонерним товариством та акціонером укладено договір про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій в письмовій формі. У такому випадку додаткове укладання окремого договору про обов'язковий викуп товариством належних акціонеру акцій не є обов'язковим, документами, які є підтвердженням укладення договору, є письмове повідомлення акціонерного товариства про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, та підтвердження відправлення на адресу товариства письмової вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій. У разі, якщо договір про обов'язковий викуп товариством належних акціонеру акцій укладається як окремий документ, такий договір укладається відповідно до Цивільного кодексу України, в тому числі статті 632 вказаного Кодексу.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Проте, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частина 2 вказаної статті вказує, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
При цьому, згідно до частин 2, 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, а якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Оскільки надісланий позивачем договір відповідачем підписаний та повернутий позивачу не був, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами шляхом надіслання листів у спрощений спосіб було укладено договір про обов'язковий викуп товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент - План належних йому акцій в письмовій формі.
Колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір має ознаки договору купівлі-продажу, згідно якого в силу вимог ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 69 Закону України Про акціонерні товариства протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свій обов'язок, передбачений укладеним між сторонами договором та вимогами ст. 69 Закону України Про акціонерні товариства , щодо сплати відповідачу вартості акцій, на підставі його вимоги про викуп.
Окрім іншого, листом № 02-01/4899 від 19.04.2016 р. позивачем було встановлено строк виконання кореспондуючого обов'язку відповідача щодо передання позивачу права власності на зазначені акції, а саме в строк 3-х робочих днів з моменту отримання вказаного листа позивач просив відповідача вчинити усі дії необхідні для набуття ПАТ НАСК Оранта права власності на вказані акції, у тому числі переказати цінні папери на рахунок ПАТ НАСК Оранта , відкритий у Центральному депозитарію.
Згідно з п. 12 роз'яснень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 7 від 10.08.2010 р. Про порядок застосування розділу XII Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій зобов'язання щодо обов'язкового викупу належних акціонеру голосуючих акцій, яке виникає у зв'язку з прийняттям загальними зборами рішення, що відповідно до закону є підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, передбачає взаємні права та обов'язки його сторін:
акціонерного товариства - обов'язок здійснити повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, обов'язок сплатити акціонеру, який подав товариству вимогу про обов'язковий викуп акцій, вартість акцій за ціною викупу протягом 30 днів після отримання цієї вимоги та право отримати від акціонера у власність акції, які є предметом договору про обов'язковий викуп акцій;
акціонера, який зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, - право подати товариству письмову вимогу про обов'язковий викуп акцій, право отримати від товариства кошти у розмірі вартості акцій за ціною викупу та обов'язок передати у власність товариства акції, які є предметом договору про обов'язковий викуп акцій.
Проте, матеріали справи не містять доказів набуття позивачем (емітентом) права власності на акції, обов'язкового викупу яких вимагав відповідач, так і доказів вчинення відповідачем дій щодо передання відповідачем у власність позивача спірних акцій.
Відповідно до ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно з ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо передання у власність позивача акцій, які є предметом договору про обов'язковий викуп акцій, у позивача відповідно до загальних вимог купівлі-продажу виникає право вимагати від відповідача повернення суми оплати за зазначені акції у розмірі 15 300,00 грн.
Як вже зазначалось, позивач листом № 02-01/708 від 25.01.2017 р. відмовився від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та просив відповідача у строк до 15 лютого 2017 р. повернути позивачу грошові кошти у сумі 15 300,00 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем відповідно до умов договору та Закону було виконано свій обов'язок щодо сплати акціонеру, який подав товариству вимогу про обов'язковий викуп акцій, вартості акцій у сумі 15 300,00 грн., тоді як відповідачем не виконано свого обов'язку щодо передачі у власність позивача акцій, які є предметом договору про обов'язковий викуп акцій, у зв'язку з чим у позивача виникло право на повернення суми коштів, які були сплачені в рахунок викупу акцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення 15 300,00 грн. є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заперечень відповідача в частині невірного визначення позивачем ринкової вартості акцій, то зазначені заперечення судом до уваги не беруться, оскільки відповідачем з моменту отримання коштів від відповідача (19.04.2016 р.) не було заявлено до останнього жодних заперечень щодо розміру ринкової вартості акцій, та при розгляді справи у суді документально не спростовано зазначений розмір.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року у справі № 910/4329/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент-План" на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року у справі № 910/4329/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року у справі № 910/4329/17 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/4329/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Дідиченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2017 |
Оприлюднено | 26.07.2017 |
Номер документу | 67917013 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Руденко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні