Ухвала

від 25.07.2017 по справі 916/1080/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"25" липня 2017 р. Справа № 916/1080/15-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

від ТОВ Базіс-Авто - Цвігун В.В., довіреність б/н від 08.05.2015

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2017

у справі № 916/1080/15-г

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр КІА

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс Авто

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс Авто . Припиненено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Базіс Авто , провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (далі ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2017 у справі № 916/1080/15-г та направити справу до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Обґрунтовуючи свої доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що ліквідатором Пейчевим В.С. в порушення вимог ч. 4 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом проведено дії з реалізації заставного майна без погодження ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Аленін О.Ю., Богатир К.В.) від 26.06.2017 поновлено ПАТ Банк Фінанси та Кредит пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.07.2017 о 10:00.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 задоволено клопотання ТОВ Базіс Авто про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.07.2017 о 12:30. Зобов'язано ПАТ Банк Фінанси та Кредит надати письмові пояснення, щодо статусу учасника провадження у справі про банкрутства ТОВ Базіс Авто .

У зв'язку перебуванням у відпустці судді-члена колегії Богатиря К.В. з 24.07.2017, розпорядженням керівника апарату № 668 від 24.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/1080/15-г .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2017 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 справу № 916/1080/15-г прийнято до провадження.

У судове засідання 25.07.2017 з'явився представник ТОВ Базіс-Авто , який просив провадження за апеляційною скаргою ПАТ Банк Фінанси та Кредит закрити з огляду на відсутність у апелянта права на апеляційне оскарження.

Представник ПАТ Банк Фінанси та Кредит у судове засідання не з'явився.

Оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 25.07.2017, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження з перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 20.04.2017 по справі № 916/1080/15-г підлягає припиненню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі по тексту-Закон про банкрутство), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності-боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Так, відповідно до норм ч. 15 ст. 16, ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Як встановлено колегією суддів, ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2015 у задоволенні заяви ПАТ Банк Фінанси та Кредит про майнові вимоги до боржника в сумі 13754161,18 грн. та включення до складу кредиторів - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2015 встановлено наступне.

12.05.2015 з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами до господарського суду звернулося ПАТ Банк Фінанси та Кредит зі заявою про майнові вимоги до боржника на загальну суму 13 754 161, 18 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів, в тому числі 2 991 034, 62 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу та відсотків за кредитом (том 2, а.с. 1 - 107).

В обґрунтування спірних кредиторських вимог банк зазначив про укладення між ВАТ Банк Фінанси та Кредит , правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит , та ТОВ Базіс Авто , як позичальником, договору про відновлювальну кредитну лінію №18-01-08 від 01.04.2008 (з урахуванням додаткових угод), за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в розмірі 7 480 560 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 27.09.2013 (том 2, а.с. 3 - 34).

Як встановлено ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2015, 30.11.2010 банк-кредитор, як заставодержатель, та ТОВ Базіс Авто , як заставодавець, уклали договір застави товарів в обороті №1084ТО/1110, згідно з яким боржник передав у заставу банку товари в обороті, найменування, кількість, ціна та загальна вартість яких зазначені в додатку №1 до цього договору, в забезпечення виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту, виданого за договором про відновлювальну кредитну лінію №18-01-08 від 01.04.2008 року (том 2, а.с. 38 - 86).

Також, суд встановив обставини укладення між банком, як іпотекодержателем, та громадянином ОСОБА_5, як іпотекодавцем, договору іпотеки від 10.04.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього від 30.11.2010 та від 28.10.2011), за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно - земельну ділянку площею 4,000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, договірною вартістю 8 017 200 грн., як забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Базіс Авто" перед банком за кредитним договором №18-01-08 від 01.04.2008 року (том 3, а.с. 23 - 30).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 30.04.2015 у справі №22-ц/785/3730/15 за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_5 за участю ТОВ Базіс Авто , як третьої особи, про звернення стягнення на предмет іпотеки звернено стягнення на земельну ділянку загальною площею 4,000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 09.09.2015 шляхом визнання за ПАТ Банк Фінанси та Кредит права власності на зазначену земельну ділянку за вартістю 15 542 000 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №18-01-08 від 01.04.2008 на загальну суму 8 959 131, 63 грн. (том 2, а.с. 125 - 126).

Зазначене рішення суду у цивільній справі набрало законної сили та преюдиційність встановлених ним обставин при розгляді кредиторських вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ТОВ Базіс Авто як боржника в основному (кредитному) зобов'язанні.

Отже, вимоги ПАТ Банк Фінанси та Кредит розглянуті в судовому засіданні від 18.06.2015, та відмовлено у їх визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів ТОВ Базіс Авто з огляду на реалізацію банком-іпотекодержателем свого права на задоволення вимог до основного боржника щодо повернення кредитних коштів за рахунок предмета іпотеки та визнання за ним за рішенням суду, яке набрало законної сили, права власності на обтяжену іпотекою земельну ділянку за вартістю 15 542 000 грн., що значно перевищує розмір заявлених банком кредиторських вимог до боржника щодо сплати основного боргу, відсотків за кредитом та пені на загальну суму 13 754 161, 18 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 апеляційну скаргу ПАТ Банк Фінанси та Кредит задоволено частково, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ Банк Фінанси та Кредит про визнання вимог до боржника та включення до складу кредиторів на суму 11 791 244, 95 грн., визнано грошові вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 11 791 244, 95 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів у такій черговості: 1 218 грн. у першу чергу, 10 763 126, 56 грн. у четверту чергу та 1 028 118, 39 грн. у шосту чергу задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі №916/1080/15-г скасовано, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2015 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ Банк "Фінанси та Кредит до ТОВ Базіс Авто на суму 13 754 161, 18 грн. залишено в силі.

Таким чином, ПАТ Банк Фінанси та Кредит не набув у встановленому порядку статусу кредитора боржника, оскільки у задоволені вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит відмовлено ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2015, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2017 про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.

Колегія апеляційної інстанції зазначає, що в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України , якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин заявник апеляційної скарги ПАТ Банк Фінанси та Кредит позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції припиняє апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Банк Фінанси та Кредит на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження з перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 20.04.2017 по справі № 916/1080/15-г за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - припинити.

Справу № 916/1080/15-г повернути до господарського суду Одеської області.

Касаційні скарги на постанови (ухвали) апеляційного господарського суду подаються в порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ч. 3 ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Аленін О.Ю.