Постанова

від 22.05.2007 по справі 8/441/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22"

травня 2007 р.

Справа

№ 8/441/06

м. Одеса

Одеський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача  Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

(розпорядженням

голови суду від 14.05.2007р. №49 проведено заміну судді Андрєєвої Е.І. на суддю

восьмої судової колегії Тофана В.М.)

при секретарі судового

засідання   Бритавська Ю.С.  

за участю

представників сторін

від позивача: Зотіков С.Є. за довіреністю від

17.04.2006р.

від відповідача: Єлісєєв А.В. за довіреністю від

12.09.2006р. №2942/20/10

від третьої особи: ОСОБА_1 за довіреністю НОМЕР_1

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Техногаз-М”

на

постанову господарського

суду Миколаївської області від 15 лютого 2007 року

у справі  

№8/441/06

за

позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

„Техногаз-М”

до відповідача Миколаївської

міської ради

за

участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2  

про

визнання

протиправними і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,   

В

С Т А Н О В И В:

          ТОВ „Техногаз-М” звернулось до

господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до

Миколаївської міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати

рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_2 „Про скасування п.1.3. рішення

міської ради НОМЕР_3”, а також просило суд зобов'язати Миколаївську міську раду

надати  ТОВ „Техногаз-М” згоду на

розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 8600 кв.м. у м.

Миколаєві, на розі пр. Леніна - вул. Водопровідної, згідно плану, затвердженого

головним архітектором м. Миколаєва 20.01.2006р. для будівництва

багатоповерхового житлового комплексу згідно розробленого плану.  Окрім того, в адміністративному позові

позивачем заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом заборони

Миколаївській міській раді приймати до вирішення цього спору рішення про

надання у власність або користування, в тому числі в оренду, будь-яким особам,

на будь-яких умовах, земельної ділянки в м. Миколаєві, на розі пр. Леніна -

вул. Водопровідної, площею 8600 кв.м., згідно плану, затвердженого головним

архітектором м. Миколаєва 20.01.2006р.

          Позовні вимоги ТОВ „Техногаз-М”

обґрунтовані тим, що відповідач не зобов'язував позивача одночасно з

проектуванням вирішувати питання відселення громадян, а тому позбавлення

позивача права на проектування навіть до закінчення терміну, встановленого

рішенням Миколаївської міської ради НОМЕР_3, а також невмотивована відмова у

наданні згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, в той час

коли позивачем вже розроблений, узгоджений і затверджений проект, є

протиправним.

          В якості правового обґрунтування

своїх позовних вимог позивач посилається на ст.19 Конституції України, ст.22

Закону України „Про основи містобудування”, ст.23 Закону України „Про

планування та забудову територій”, п.3 ст.124, п.5 ст.123 Земельного кодексу

України, а також ст.ст.2, 17, 50, 104-106, 117, п.п.1,2 ч.2 ст.162  КАС України.

          Ухвалою від 20.12.2006р.

господарський суд Миколаївської області задовольнив клопотання позивача про

забезпечення позову та заборонив  Миколаївській

міській раді приймати рішення про надання у власність або користування, у тому

числі в оренду, будь-яким особам, на будь-яких умовах, земельної ділянки в

місті Миколаєві. на розі проспекту Леніна -вулиці Водопровідної, площею 8600

кв.м., згідно плану затвердженого головним архітектором м. Миколаєва

20.01.2006р.

          Тією ж датою господарський суд

Миколаївської області виніс ухвалу, якою 

задовольнив клопотання відповідача і залучив до участі у справі в якості

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

громадянина ОСОБА_2, з огляду на те, що рішення у даній справі може вплинути на

права та інтереси останнього, оскільки рішенням Миколаївської міської ради

НОМЕР_4 громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл для складання проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 7500 кв.м., з метою

передачі її в оренду строком на 2 роки, із зарахуванням її до земель іншого

призначення на період будівництва 1 черги комплексу житлових будинків з

вбудовано-прибудованим офісно-торговим центром у межах пр. Леніна, вул.

Водопровідної, вул. Морехідної.

          Заявою про уточнення позовних вимог

НОМЕР_5, позивач уточнив підставу своїх позовних вимог, а саме, в якості

правового обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив положення ст.151

Земельного кодексу України, замість положень ст.124 Земельного кодексу України.

          Заявою від  20.10.2007р. позивач у справі змінив предмет

своїх позовних вимог а саме просив суд:

визнати

протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_2 „Про

скасування п.1.3. рішення міської ради НОМЕР_3”- повністю;

рішення

Миколаївської міської ради НОМЕР_4 „Про надання дозволів на складання проектів

землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам, громадянам та

внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м. Миколаєва” -в

частині п.15, яким громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 7500 кв.м. з

метою передачі її в оренду строком на 2 роки, із зарахуванням її до земель

іншого призначення на період будівництва 1 черги комплексу житлових будинків з

вбудовано-прибудованим офісно-торговим центром у межах пр. Леніна, вул.  Водопровідної, вул. Морехідної.

визнати

за ТОВ „Техногаз-М” право на розроблення проекту відведення земельної ділянки

площею 8600 кв.м. у м. Миколаєві, на розі 

пр-ту Леніна -  вул.

Водопровідної, згідно розробленого і затвердженого проекту будівництва

багатоповерхового житлового комплексу.

          В обґрунтування вимог щодо визнання

протиправним та скасування п.15 рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_4 „Про

надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних

ділянок юридичним особам, громадянам та внесення змін до рішень міської ради по

Заводському району м. Миколаєва” позивач посилається на те, що оскаржуваним

рішенням відповідач надав громадянину ОСОБА_2 дозвіл на складання проекту

землеустрою відведення земельної ділянки, яка є частиною спірної земельної

ділянки, відносно якої позивача було протиправно позбавлено можливості

розроблення проекту відведення, а також 

на те, що ухвалою господарського суду від 20.12.2006р. було заборонено

міській раді приймати рішення про надання у власність або в користування

спірної земельної ділянки будь-яким іншим особам.

          Постановою господарського суду

Миколаївської області від 15.02.2007р. у справі №8/441/06 (суддя Гриньова Т.В.)

ТОВ „Техногаз-М” відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

          Постановляючи рішення суд першої

інстанції виходив з того, що матеріали справи містять документи, які

підтверджують за третьою особою ОСОБА_2 право власності на житлові будинки та

квартири, розташовані на спірній земельній ділянці, а тому  приймаючи рішення НОМЕР_4, пунктом 15 якого

третій особі надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки, відповідач діяв з дотриманням вимог Закону, зокрема,

ст.ст.8,23 Закону України „Про планування і забудову територій”, Закону України

„Про власність”. Разом з тим, рішення НОМЕР_3 про погодження позивачу місця для

виконання проектно-вишукувальних робіт прийнято відповідачем без врахування п.5

ст.116 ЗК України, згідно з якою, надання у користування земельної ділянки, що

перебуває у власності або у користуванні провадиться лише після вилучення її у

порядку, передбаченому ЗК України.

          Окрім того, суд першої інстанції

звернув увагу на те, що позивачем до цього часу не виконано умов відведення

земельної ділянки, а також не надано жодних доказів на підтвердження виконання

ним у повному обсязі п.3 рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_3, яким

замовників зобов'язано: укласти договір про резервування земельної ділянки в

управлінні земельних ресурсів на термін проведення проектно-вишукувальних робіт;

після внесення плати за резервування земельної ділянки отримати

архітектурно-планувальне завдання на проектування в головному управлінні

містобудування та архітектури за наявності необхідних вихідних даних; розробити

та погодити проект у визначеному порядку, у тому числі отримати висновки

комплексної експертизи та містобудівної ради; проекті й кошторисах будівництва

передбачити кошти на знімання родючого шару ґрунту з ділянки будівництва і

вивезення його для благоустрою міста; у разі перевищення терміну проектно-вишукувальних

робіт та строку резервування земельної ділянки звернутися до міської ради з

клопотанням про продовження строку дії дозволу на виконання

проектно-вишукувальних робіт та терміну резервування земельної ділянки; після

затвердження проекту звернутися до міської ради з проханням про відведення

земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

          Позивач з постановленим судом першої

інстанції рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і

постановити нове рішення, яким позов ТОВ „Техногаз-М” задовольнити повністю, з

посиланням при цьому на те, що висновки, викладені у рішенні суду першої

інстанції не відповідають обставинам справи.

          Так позивач вважає, що передбачений

законом порядок вилучення земель не застосовується до спірних правовідносин, як

і не застосовується ч.5 ст.116 ЗК України, оскільки у матеріалах справи

відсутні документи на підтвердження яких-небудь прав (власності чи

користування) громадян на землю, на якій розташовані їх помешкання, а тому громадяни

не є землекористувачами в розумінні ст.ст.149, 151 ЗК України.  

          Також позивач посилається на те, що

відповідач не мав права скасовувати рішення про погодження позивачу місця для

виконання проектно-вишукувальних робіт НОМЕР_3 з підстав не вирішення позивачем

питання щодо знесення  та відселення

мешканців із житлових будинків, розташованих на земельній ділянці по пр. Леніна

ріг вул. Водопровідної, оскільки, по-перше, скасованим відповідачем рішенням

позивачу надане право лише виконати проектно-вишукувальні роботи строком на 1

рік, а умов щодо вирішення в цей же термін питання про знесення  та відселення мешканців із житлових

будинків  це рішення не містить, по-друге,

в матеріалах справи є докази того, що позивач за власною ініціативою розпочав

отримувати попередню згоду від власників будинків на їх продаж.

          Твердження суду першої інстанції про

невиконання позивачем п.3 рішення відповідача НОМЕР_3 позивач вважає

необґрунтованими, оскільки підставою прийняття відповідачем  рішення НОМЕР_2 про скасування рішення

НОМЕР_6 є не вирішення позивачем питання щодо знесення  та відселення мешканців із житлових будинків,

а не невиконання позивачем п.3 рішення НОМЕР_6.            Посилання відповідача на

невиконання позивачем п.п.2.14., 2.16. Порядку надання та вилучення земельних

ділянок, оформлення документів на право користування або право власності на

землю юридичним особам та громадянам у м. Миколаєві, затвердженого рішенням

Миколаївської міської ради НОМЕР_7позивач також вважає необґрунтованими,

оскільки відповідач не надав суду доказів офіційного оприлюднення цього

рішення, а відповідно до вимог ч.5 ст.59 Закону України „Про місцеве

самоврядування в Україні” рішення ради нормативно-правового характеру    набирають чинності з дня їх офіційного

оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення їх в дію.

          Також позивач посилається на

безпідставне посилання суду, що 3-тя особа має право власності на частину

будинків, розташованих на спірній ділянці, оскільки предметом спору є

правомірність спірних рішень міськради, а питання власності 3-ої особи не мають

значення для вирішення спору. Адже, позивач оскаржує рішення відповідача  НОМЕР_2, яким його незаконно позбавлено

можливості продовжити дії з метою отримання спірної земельної ділянки під

забудову, незалежно від того, хто є власником будинків на ній, та рішення

НОМЕР_4, яке виключає можливість її отримання під забудову.  Окрім того, позивач посилається на те, що

відповідно до вимог ч.17 ст.151 ЗК України, у разі задоволення позову щодо

скарження відмови власника землі, землекористувача, сільської, селищної,

міської ради, органів  державної влади у

погодженні місця розташування об'єкта -рішення суду є підставою для розробки

проекту відведення земельної ділянки, тобто, суд може визнати таке право за

позивачем, що не суперечить ст.ст.105,162 КАС України.

          Відповідач з апеляційною скаргою

позивача не згодний, просить залишити її без задоволення, а постанову суду

першої інстанції -без змін, з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну

скаргу НОМЕР_8.

          Так, за доводами відповідача, за

договорами купівлі-продажу до 3-ої особи перейшло право на нерухоме майно,

розташоване на земельній ділянці, а отже, відповідно до вимог ст.120 ЗК

України, ст.ст.375, 377 ЦК України до 3-ої особи перейшло й право на земельну

ділянку, яка знаходиться під зазначеними об'єктами нерухомості. Окрім того,

3-тя особа фактично виконала за позивача умови запропоновані останньому

профільною постійною комісією Миколаївської міської ради (протокол НОМЕР_9).

Також за доводами відповідача позивач не виконав вимоги п.2.17. Порядку надання

та вилучення земельних ділянок, оформлення документів на право користування або

право власності на землю юридичним особам та громадянам у м. Миколаєві, затвердженого

рішенням Миколаївської міської ради НОМЕР_7 щодо надання до міської ради

протягом року „Генерального плану” та проекту організації будівництва з

визначення меж земельної ділянки на період будівництва, які погоджені в

установленому порядку.  Все вищезазначене

стало підставою для прийняття відповідачем рішення НОМЕР_10.

          Також відповідач вважає

необґрунтованими твердження позивача про не чинність рішення відповідача

НОМЕР_7, оскільки, по-перше, дане рішення міської ради оприлюднене на офіційному

сайті ІАЦ „ЛІГА”, по-друге, ані процедура прийняття цього рішення, ані його

чинність не оскаржувалося у судовому порядку. Посилання позивача на порушення

відповідачем його прав, як орендаря, 

також на думку відповідача не заслуговують на увагу, оскільки відповідач

не приймав стосовно позивача відповідного рішення про відведення земельної

ділянки в оренду.

          Окрім того, відповідач вважає, що у

разі задоволення вимоги позивача про визнання за ним права на розроблення

проекту відведення земельної ділянки площею 8600 кв.м. у м. Миколаєві, на розі

пр. Леніна -вул. Водопровідної будуть порушені права 3-ої особи, як власника, а

відповідно до вимог ст.ст.2,51,55 Закону України „Про власність”, ст.321 ЦК

України, ст.ст.14,41 Конституції України право власності є непорушним. В свою

чергу дані обставини вимушують позивача змінювати площу заявленої ним земельної

ділянки (8600 кв.м.), що тягне за собою виготовлення проекту відведення цієї

земельної ділянки, з урахуванням інтересів та прав 3-ої особи.

Третя особа також не погоджується з апеляційною скаргою позивача,

просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої

інстанції -без змін, з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу

НОМЕР_8.

          Так, третя особа вважає

безпідставними доводи позивача про відсутність 

документів на підтвердження будь-яких прав ОСОБА_2, оскільки на підставі

договорів купівлі-продажу громадянин ОСОБА_2 є власником будинків та квартир,

які розташовані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельній ділянці загальною

площею  близько 3 га. Окрім того, згідно

з договором купівлі-продажу від 24.01.2006р. до складу цієї земельної ділянки

входить ділянка розміром 0,0427 га, розташована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що

належить громадянину ОСОБА_2 на праві власності, а тому відповідно до вимог ч.2

ст.377 ЦК України, при придбанні об'єктів нерухомості гр. ОСОБА_2 набув права

на земельні ділянки, які на плані розташовані в центрі земельної ділянки щодо

якої ведеться спір. 

          Окрім того, за доводами третьої

особи, рішенням НОМЕР_3 відповідач погодив позивачу  місце для виконання проектно-вишукувальних

робіт строком на 1 рік при умові відселення та зносу малоцінного

малоповерхового фонду. Але, позивач тієї умови не виконав, і як встановлено у

судовому засіданні ОСОБА_2 як законний власник приміщень та користувач

земельної ділянки площею майже 3 га не надав своєї згоди на продаж належної

йому нерухомості, а листи інших мешканців датовані 12 та 13 березня 2006р.,

тобто вже після звернення позивача до Миколаївської міської ради з листом

НОМЕР_11. Отже, задоволення позовних вимог судом та подальше використання

земельної ділянки для будівництва безпосередньо понесе за собою порушення

майнових прав третьої особи щодо належного йому нерухомого майна.

          Також третя особа звертає увагу на те, що

позивач, який був своєчасно повідомлений про рішення НОМЕР_2 звернувся з

позовом про його скасування лише 20.11.2006р. Увесь цей час будь-яких

заперечень та вимог щодо скасування рішення НОМЕР_3 від позивача не надходило,

спірна земельна ділянка вважалась вільною.

          При наданні пояснень у судовому

засіданні та у судових дебатах представники сторін та третьої особи підтримали

свої вимоги, що викладені в апеляційній скарзі та у запереченнях на апеляційну

скаргу.

          На підставі ч.3 ст.160 КАС України, у

судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а

складання повного тексту відкладене до 25.05.2007р. 

Дослідивши

обставини та матеріали справи, перевіривши правильність застування судом першої

інстанції норм матеріального і процесуального права, а також заслухавши

пояснення представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд

дійшов висновку про  задоволення

апеляційної скарги позивача, з наступних мотивів: 

Як

випливає із матеріалів справи, 01.04.2005р. Миколаївська міська рада прийняла

рішення „Про погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних

ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт юридичним особам та

громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради”

НОМЕР_3 (надалі рішення НОМЕР_3). Пунктом 1.3. цього рішення Миколаївська

міська рада по-перше, погодила ТОВ „Техногаз-М” місце для виконання

проектно-вишукувальних робіт по розміщенню багатоповерхового житлового

комплексу на земельній ділянці площею 8600 кв.м., за рахунок земель житлової

забудови по пр. Леніна ріг Водопровідної; по-друге, дозволила  ТОВ „Техногаз-М” виконання

проектно-вишукувальних робіт строком на 1 рік для розміщення багатоповерхової

житлової забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 8600 кв.м. по пр.

Леніна ріг Водопровідної при виконанні умов відведення земельної ділянки,

запропонованих постійною комісією міської ради з питань регулювання земельних

відносин, архітектури та будівництва (Заводський район). Протокол профільної

комісії міської ради НОМЕР_9.

Окрім

того, пунктом 3 цього рішення замовників, в тому числі і ТОВ „Техногаз-М”

зобов'язано:

-

укласти договір про резервування земельної ділянки в управлінні земельних ресурсів

на термін проведення проектно-вишукувальних робіт;

-

після внесення плати за резервування земельної ділянки отримати

архітектурно-планувальне завдання на проектування в головному управлінні

містобудування та архітектури за наявності необхідних вихідних даних;

-

розробити та погодити проект у визначеному порядку, у тому числі отримати

висновки комплексної експертизи та містобудівної ради;

-

проекті й кошторисах будівництва передбачити кошти на знімання родючого шару

ґрунту з ділянки будівництва і вивезення його для благоустрою міста;

- у

разі перевищення терміну проектно-вишукувальних робіт та строку резервування

земельної ділянки звернутися до міської ради з клопотанням про продовження

строку дії дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт та терміну

резервування земельної ділянки;

-

після затвердження проекту звернутися до міської ради з проханням про

відведення земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

          Зазначене рішення прийнято

Миколаївською міською радою на підставі Закону України „Про місцеве

самоврядування в Україні”, Земельного кодексу України, а також рішення

Миколаївської міської ради НОМЕР_7, яким затверджений „Порядок оформлення

документів на право користування земельними ділянками юридичним особам та

громадянам у м. Миколаєві” (надалі Порядок оформлення документів).           При цьому у розділі 2 цього Порядку

оформлення документів містяться 

положення щодо порядку надання земельних ділянок з метою будівництва

нових будівель, які кореспондуються з положеннями Порядку вибору земельних

ділянок для розміщення об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України НОМЕР_12. Цей  Порядок вибору

земельних ділянок для розміщення об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів

України відповідно до ч.2 ст.151 ЗК України.

          Так, як положеннями п.2.9. Порядку

оформлення документів, який затверджений рішенням Миколаївської міської ради

НОМЕР_7, так і положеннями п.п.6, 7 

Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який

затверджений постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_12 передбачений вибір

земельної ділянки, який оформлюється відповідним актом.

          Згідно з наявним у матеріалах справи

актом попереднього вибору земельної ділянки від 15.10.2004р., комісія у складі

заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів -головного

архітектора, головного управління містобудування та архітектури, управління

земельних ресурсів, відділу охорони навколишнього природного середовища міської

ради, міської СЕС, відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому,  за участю ТОВ „Техногаз-М” дійшла висновку

про можливість погодити ТОВ „Техногаз-М” земельну ділянку орієнтовною площею

8600 кв.м., за рахунок земель населеного пункту не наданих у власність або

користування  для виконання

проектно-вишукувальних робіт по розміщенню багатоповерхового житлового

комплексу по пр. Леніна ріг Водопровідної при умові вирішення питань про

відселення і знесення малоцінного житлового фонду (Заводський район).

          При цьому, строків вирішення ТОВ

„Техногаз-М” питання про відселення і знесення малоцінного житлового фонду цей

висновок не містить.

          Окрім того, положення п.2.8., 2.9.

Порядку оформлення документів, який затверджений рішенням Миколаївської міської

ради НОМЕР_7, передбачають також при наданні земельних ділянок з метою

будівництва розгляд відповідних матеріалів профільною комісією.

          У матеріалах справи наявний витяг з

протоколу засідання постійної профільної комісії ради з питань регулювання

земельних відносин, архітектури та будівництва НОМЕР_9, згідно з яким, комісія

вважає за можливе дозволити ТОВ „Техногаз-М” збір  матеріалів попереднього погодження місця

розташування багатоповерхового житлового комплексу по пр. Леніна ріг вул.

Водопровідної з вирішенням питань згідно висновку головного управління

містобудування та архітектури щодо відселення та зносу малоцінного

малоповерхового фонду.  Разом з тим,

наявний у матеріалах справи Висновок головного управління містобудування та архітектури

від 16.02.2005р. №17-458 свідчить про погодження на відвід земельної ділянки

ТОВ „Техногаз-М”.

          Таким чином наявні у матеріалах

справи документи свідчать, що під нове будівництво багатоповерхового житлового

комплексу по пр. Леніна ріг вул. Водопровідної 

Миколаївська міська рада попередньо погодила ТОВ „Техногаз-М”   земельну ділянку,    яка є комунальною власністю відповідної

територіальної громади в особі Миколаївської міської ради,  належить до земель житлової забудови, на якій

розташований малоцінний малоповерховий житловий фонд.

          Також наявні у матеріалах справи

договір на створення проектної документації від НОМЕР_13 з відповідними

додатками до нього (кошториси, 

календарний план робіт) і 

додатковою угодою НОМЕР_14, а також платіжні доручення свідчать, що ТОВ

„Техногаз-М” розроблений проект багатоповерхового житлового комплексу та

проведені вишукувальні роботи загальною вартістю 278046 грн.  Головним архітектором м. Миколаєва

20.01.2006р. затверджено паспорт фасаду та схему розташування жилих будинків

комплексу.

          18.01.2006р. ТОВ „Техногаз-М”

звернулось до Миколаївської міської ради з заявою НОМЕР_15 про відведення

земельної ділянки у зв'язку із закінченням проектування.

          Після звернення до Миколаївської

міської ради з цією заявою, ТОВ „Техногаз-М” попередньо  погодило з деякими мешканцями земельної

ділянки умови їх відселення, про що свідчать наявні у матеріалах справи заяви

(а.с.20-24).  

          Втім, супровідним листом НОМЕР_16

Миколаївська міська рада надіслала ТОВ „Техногаз-М” копію рішення міської ради

НОМЕР_2 „Про скасування пункту 1.3. рішення міської ради НОМЕР_3”.

          Згідно з означеним рішенням НОМЕР_2

Миколаївська міська рада розглянула звернення ТОВ „Техногаз-М” від 18.01.2006р.

НОМЕР_15, висновок управління 

архітектурної діяльності від 07.02.2006р. №17-222, №17-5432 та керуючись

Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельним кодексом

Україні вирішила  скасувати  п.1.3. рішення міської ради НОМЕР_3, яким ТОВ

„Техногаз-М” було погоджено місце для виконання проектно-вишукувальних робіт по

розміщенню багатоповерхового житлового комплексу на земельній ділянці площею

8600 кв.м., за рахунок земель житлової забудови по пр. Леніна ріг

Водопровідної; а також дозволено виконання проектно-вишукувальних робіт строком

на 1 рік для розміщення багатоповерхової житлової забудови на земельній ділянці

орієнтовною площею 8600 кв.м. по пр. Леніна ріг Водопровідної при виконанні

умов відведення земельної ділянки, запропонованих постійною комісією міської

ради з питань регулювання земельних відносин, архітектури та будівництва

(Заводський район). Протокол профільної комісії міської ради НОМЕР_9.

В

якості підстав прийняття Миколаївською міською радою цього рішення  зазначені такі підстави, як не вирішення

замовником питання щодо знесення та відселення мешканців із житлових будинків,

розташованих на земельній ділянці  по пр.

Леніна ріг вул. Водопровідної.

Тобто,

зазначеним рішенням НОМЕР_2 Миколаївська міська рада фактично відмовила ТОВ

„Техногаз-М” у погодженні місця розміщення багатоповерхового житлового

комплексу.

Разом

з тим, як випливає із матеріалів справи, 09.11.2006р. Миколаївська міська рада

прийняла рішення НОМЕР_4 „Про надання дозволів 

на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

юридичним особам, громадянам та внесення змін до рішень міської ради по

Заводському району м. Миколаєва”, яким громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на

складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно

площею 7500 кв.м. з метою передачі її в оренду строком на 2 роки, із

зарахуванням її до земель іншого призначення на період будівництва 1 черги

комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованим офісно-торговим центром у

межах пр. Леніна, вул. Водопровідної, вул. Морехідної (п.15 рішення).

При

цьому, як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами та  третьою особою  у справі, земельна ділянка відносно якої

громадянину ОСОБА_2 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її

відведення, розташована  у межах

земельної ділянки, яка була попередньо погоджена ТОВ „Техногаз-М” для

розміщення об'єкту (рішення міської ради НОМЕР_3).

Відповідно

до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з

адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи

інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має

право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно

до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені

будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків,

коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України

встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно

ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з

якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)

безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням

принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на

участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

Частиною

2 ст. 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та  органи 

місцевого  самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно

до ст. 144 Конституції України органи  

місцевого  самоврядування в    межах повноважень, визначених законом,

приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній

території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх

невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому

законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно

до преамбули ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” цей Закон  відповідно 

до  Конституції України визначає

систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та

діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб

місцевого самоврядування.

Ст.

24 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює наступне: правовий   статус  

місцевого   самоврядування  в  Україні

визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні

суперечити положенням цього Закону; органи місцевого самоврядування та їх

посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,

передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності

Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів

України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами

Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах

їхньої компетенції (ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону).

Відповідно

до ст. 25 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні,   міські  

ради  правомочні  розглядати 

і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими

законами до їх відання.

Згідно

п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону виключно 

на  пленарних  засіданнях 

сільської,  селищної, міської ради

вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Перелік

повноважень міських рад у галузі земельних відносин наведений у ст. 12

Земельного кодексу України (від 25.10.2001 р.) і не містить  визначення права міської ради скасовувати

власні рішення з питань  регулювання

земельних відносин.

До

виключної компетенції міських рад Законом віднесено, зокрема,  скасування актів виконавчих органів  ради, які не відповідають Конституції чи

законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради,

прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве

самоврядування в Україні”).

Рішення

виконавчого комітету ради з питань, 

віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути

скасовані відповідною радою (ч. 9 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в

Україні”).

Відповідно

до ч. 10 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та

посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності

Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення

Миколаївської міської ради НОМЕР_3 „Про погодження місць для розташування

об'єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання

проектно-вишукувальних робіт юридичним особам та громадянам, внесення змін до

рішень міської ради та виконкому міської ради” (п. 1.3.) не є рішенням

виконавчого органу цієї ради, тому 

скасування Радою своїм рішення власного попереднього рішення з

посиланням на Земельний кодекс України 

та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” здійснено з перевищенням

повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Таким

чином, прийнявши оскаржуване рішення НОМЕР_2 Миколаївська міська рада

діяла  з перевищенням повноважень, не

дотрималась  принципу рівності

зацікавлених осіб перед законом, та не врахувала право ТОВ ”Техногаз-М”  на участь у процесі прийняття рішення.

При

цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що ТОВ ”Техногаз-М”  при поданні даного позову про визнання

протиправним і скасування рішення НОМЕР_2 наведені підстави його протиправності

не вказуються, що не поставляє суд права встановлювати його невідповідність

Конституції України та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, а зважаючи на

приписи ч. 3 ст. 2, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 9, ч. 2 ст. 11, ст. 159 КАС

України  - вважати це своїм обов'язком.

Всупереч

викладеному, місцевий господарський суд 

не звернув увагу  на

вирішальне  значення для  розгляду цієї справи  обставини перевищення  Радою своїх повноважень  при прийнятті оскаржуваного рішення НОМЕР_2.   

До

того ж, як вище встановлено апеляційним господарським судом підставою для

прийняття Миколаївською міською радою рішення НОМЕР_2 „Про скасування пункту

1.3. рішення міської ради НОМЕР_3” стало не вирішення ТОВ

„Техногаз-М”  питання щодо знесення та

відселення мешканців із житлових будинків, розташованих на земельній

ділянці  по пр. Леніна ріг вул.

Водопровідної.

Втім,

апеляційний господарський суд вважає, що скасування пункту 1.3. рішення НОМЕР_3

саме з підстав не вирішення ТОВ „Техногаз-М” 

питання щодо знесення та відселення мешканців із житлових будинків,

розташованих на земельній ділянці  по пр.

Леніна ріг вул. Водопровідної є неправомірним, оскільки  ані в акті попереднього погодження вибору

земельної ділянки від 15.10.2004р., ані у протоколі засіданні постійної комісії

міської ради з питань регулювання земельних відносин,  архітектури та будівництва НОМЕР_9 взагалі не

вказано строків для вирішення ТОВ „Техногаз-М” питання про відселення та зносу

малоцінного малоповерхового фонду. Більш того, у скасованому Миколаївською

міською радою рішенні НОМЕР_3 взагалі не міститься умов, вказівок та строків

щодо вирішення ТОВ „Техногаз-М” питання про відселення та знесення малоцінного

малоповерхового фонду, як навпаки, ці умови містяться в аналогічному рішенні

Миколаївської міської ради НОМЕР_17, яким громадянину ОСОБА_2 дозволено

виконання проектно-вишукувальних робіт по будівництву першої черги комплексної

багатоповерхової житлової забудови в межах ІНФОРМАЦІЯ_1. 

Окрім

того, відповідно до вимог ч.3 п.4 Порядку надання архітектурно-планувального

завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і

визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого Постановою КМУ від

20.12.1999р. №2328, архітектурно-планувальне 

завдання   та   технічні  

умови розробляються і надаються замовнику  якщо він не є власником (користувачем)

земельної ділянки -  в разі  прийняття 

місцевою  радою  рішення про попереднє погодження (далі  - 

рішення  про  погодження) 

місця  розташування   об'єкта архітектури  на 

зазначеній  ділянці,  яке одночасно є дозволом на виконання

проектно-вишукувальних робіт.

Тобто,

рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_3, яким ТОВ „Техногаз-М” попередньо

погоджено місце розташування об'єкта архітектури на зазначеній ділянці, є лише

дозволом на  виконання

проектно-вишукувальних робіт,   а тому у

ТОВ „Техногаз-М” були відсутні підстави відселяти, тим більш зносити

малоцінний  малоповерховий  житловий фонд.

Відповідно

до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею

72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Миколаївська

міська рада як суб'єкт владних повноважень не довела суду правомірність

прийняття рішення НОМЕР_2 „Про скасування пункту 1.3. рішення міської

ради НОМЕР_3” і зайняла позицію обґрунтування правомірності прийняття свого

рішення посиланнями на інші порушення ТОВ „Техногаз-М” його обов'язків як

замовника, зокрема, порушення ТОВ „Техногаз-М” умов п.3 рішення НОМЕР_3,

п.2.17. Порядку оформлення документів, який затверджений рішенням Миколаївської

міської ради НОМЕР_7, які не можуть бути предметом розгляду в даній справі,

оскільки  не були підставою скасування

рішення НОМЕР_3.

За

таких підстав апеляційний господарський суд вважає неправомірним висновок суду

першої інстанції про те, що рішення НОМЕР_3 прийнято Миколаївською міською

радою без врахування п.5 ст.116 ЗК України, згідно з якою, надання у

користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні

провадиться лише після вилучення її у порядку, передбаченому ЗК України. Тим

більш, що рішенням  НОМЕР_3 земельна

ділянка не надана у користування ТОВ „Техногаз-М”.

З

огляду на встановлені обставини щодо неправомірного прийняття Миколаївською

міською радою рішення НОМЕР_2 „Про скасування пункту 1.3. рішення міської ради

НОМЕР_3”, які в свою чергу свідчать про чинність рішення Миколаївської міської

ради НОМЕР_3, згідно з яким, ТОВ „Техногаз-М” 

попередньо погоджено місце розташування об'єкту та на виконання умов

якого ТОВ „Техногаз-М” розробило та затвердило відповідний проект, апеляційний

господарський суд дійшов висновку про те, що Миколаївська міська рада

неправомірно прийняла рішення НОМЕР_4, яким гр. ОСОБА_2 наданий дозвіл на

складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки  орієнтовною площею 7500 кв.м.. з метою

передачі її в оренду строком на 2 роки, із зарахуванням її до земель іншого

призначення на період будівництва 1 черги комплексу житлових будинків з

вбудовано-прибудованим офісно-торговим центром у межах пр. Леніна, вул.  Водопровідної, вул. Морехідної.

Встановлення

судом першої інстанції обставин справи щодо наявності у третій особи права

власності на деякі житлові будинки та споруди, які розташовані на спірній

земельній ділянці також не можуть обґрунтовувати правомірності прийняття

Миколаївською міською радою рішення 

09.11.2006р. НОМЕР_4, оскільки спірна земельна ділянка є комунальною

власністю відповідної територіальної громади в особі Миколаївської міської

ради, а отже, не надана у власність або користування мешканцям будинків і

споруд, що розташовані на цій земельній ділянці. Даний факт підтверджується

актом попереднього вибору земельної ділянки від 15.10.2004р., який свідчить,

що  ТОВ „Техногаз-М” погоджено земельну

ділянку орієнтовною площею 8600 кв.м., за рахунок земель населеного пункту не наданих

у власність або користування, а також положеннями ст.120 ЗК України, які не

передбачають автоматичного переходу права власності на земельну ділянку до

набувача нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.

Такі

обставини спростовують також посилання 

як відповідача,  так і третьої

особи у справі на положення ст.377 ЦК України.

З

огляду на встановлені обставини, які свідчать про протиправність рішення  Миколаївської міської ради  НОМЕР_2 „Про скасування п.1.3. рішення

міської ради НОМЕР_3” та п.15 рішення 

Миколаївської міської ради НОМЕР_4 „Про надання дозволів на складання

проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам,

громадянам та внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м.

Миколаєва”, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення

адміністративного позову ТОВ „Техногаз-М” в частині визнання протиправними та

скасування означених рішень Миколаївської міської ради.

Щодо

позовних вимог ТОВ „Технагаз-М” про визнання за останнім право на розроблення

проекту відведення земельної ділянки площею 8600 кв.м. у м. Миколаєві, на

розі  пр-ту Леніна -  вул. Водопровідної, згідно розробленого і

затвердженого проекту будівництва багатоповерхового житлового комплексу,

апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно

до ч.16 ст.151 Земельного кодексу України, у разі відмови власника землі або

землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у

погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому

порядку. Ч.17 ст.151 ЗК України передбачено, що у разі задоволення позову щодо

оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної,

міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта

рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно

до ч.3 ст.162 КАС України, суд може прийняти також  іншу постанову, яка б гарантувала дотримання

і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як

вище встановлено апеляційним господарським судом,  рішенням НОМЕР_2 Миколаївська міська рада

фактично відмовила ТОВ „Техногаз-М” у погодженні місця розміщення

багатоповерхового житлового комплексу.

При

цьому, апеляційним господарським судом задоволені позовні вимоги щодо визнання

протиправним та скасування цього рішення Миколаївської міської ради, а

тому  апеляційний господарський суд

вважає можливим задовольнити позовні вимоги ТОВ „Техногаз-М” щодо визнання за

останнім права на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Разом

з тим, оскільки матеріалами справи встановлено, що 04.01.2006р. гр. Аванасян

В.С. на підставі укладеного ним з гр. ОСОБА_3 договору купівлі-продажу набув

право власності  на земельну ділянку

розміром 0,0427 га , що знаходиться у м. Миколаєві, по ІНФОРМАЦІЯ_1, то позов

ТОВ „Техногаз-М” в цій частині слід задовольнити частково, за вирахуванням

розміру земельної ділянки (0,0427 га), яка знаходиться у власності третьої

особи у справі.

Вищевикладене

свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають

значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що

відповідно до вимог п.п.1,3 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування

оскаржуваної позивачем постанови суду, а отже і задоволення апеляційної скарги

останнього.

Не

заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що позивач неправильно

посилається на порушення своїх прав, як орендаря, оскільки заявою НОМЕР_5 позивач

уточнив адміністративний позов і в якості підстав його подання зазначив

положення ст.151 ЗК України. Право позивача змінювати підставу або предмет

позову передбачають положення ч.1 ст.51 КАС України.

Послання

третьої особи на те, що  позивач, який був

своєчасно повідомлений про рішення НОМЕР_2, 

звернувся з позовом про його 

скасування лише 20.11.2006р. спростовуються положеннями ч.2 ст.99 КАС

України, згідно з якою, для звернення до адміністративного суду за захистом

прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не

встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки оскаржуване

позивачем рішення НОМЕР_2 прийнято Миколаївською міською  радою 16.03.2006р., а надіслано позивачу

03.04.2006р., про що свідчить відповідний супровідний лист, адміністративний

позов поданий позивачем до суду 20.11.2006р., то позивач звернувся до суду за

захистом своїх прав та інтересів у встановлений ч.2 ст.99 КАС України строки.

Доводи

третьої особи про те, що задоволення позовних вимог і подальше використання

земельної ділянки позивачем понесе за собою порушення його права власності на

нерухоме майно, є недоцільними, оскільки питання щодо  знесення належного третій особі на праві

власності нерухомого майна ще не вирішувалося між позивачем та третьою особою.

Керуючись

п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,3 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного

судочинства України, апеляційний господарський суд, -

П

О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз-М”  задовольнити. 

2.Постанову

господарського суду Миколаївської області від 15 лютого  2007 року у справі №8/441/06 скасувати. 

3.Адміністративний

позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз-М”  задовольнити частково.

Визнати

протиправним і скасувати рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_2 „Про

скасування пункту 1.3. рішення міської ради НОМЕР_3” повністю.

Визнати

протиправним і скасувати рішення Миколаївської міської ради НОМЕР_4 „Про

надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних

ділянок юридичним особам, громадянам та внесення змін до рішень міської ради по

Заводському району м. Миколаєва” -в частині п.15, яким громадянину ОСОБА_2 надано

дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

орієнтовно площею 7500 кв.м. з метою передачі її в оренду строком на 2 роки, із

зарахуванням її до земель іншого призначення на період будівництва 1 черги

комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованим офісно-торговим центром у

межах пр. Леніна, вул. Водопровідної, вул. Морехідної.

Визнати

за Товариством  з обмеженою

відповідальністю „Техногаз-М” (м. Миколаїв, Паромний спуск,2, код 32391136)

право на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 8173 кв.м. у

м. Миколаєві, на розі пр-ту Леніна -вул. Водопровідної, згідно розробленого і

затвердженого проекту будівництва багатоповерхового житлового комплексу.

4.В

іншій частині щодо визнання права на розроблення проекту відведення земельної

ділянки площею 0,0427 га у задоволенні адміністративного позову  відмовити.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному

порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня

складення постанови у повному обсязі, тобто з 25.05.2007р.   

Суддя-доповідач

О.О.

Журавльов

Судді

 В.М. Тофан

М.В.

Михайлов