Ухвала

від 18.07.2017 по справі 201/7871/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7871/17

Провадження № 1-кс/201/5076/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, в якому просить задовольнити його, скасувавши, встановлену ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року заборону використовувати майно, а також заборону розпоряджатися ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером 24954431; проводити ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 , яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним № 24954431, будь-які будівельні роботи, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2942569 від 31 березня 2016 року державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 Дніпропетровського міського управління юстиції про проведення державної реєстрації обтяження: заборона на нерухоме майно, заборона використовувати майно, а також заборона розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва літ. АДРЕСА_3 , та дозволити ОСОБА_3 користуватися, розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про ре- права власності за реєстраційним номером 24954431; дозволити ОСОБА_3 проводити будь-які будівельні роботи і квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності за реєстраційним номером 24954431.

В обґрунтування доводів поданого клопотання ОСОБА_3 посилається на те, арешт було накладено ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та з метою забезпечення збереження нерухомого майна потерпілої особи в кримінальному провадженні. У клопотанні заявник вказує, що відпала потреба в арешті квартири. Звертається увага на те, що в матеріалах кримінального провадження № 12016040650000163 містяться достатньо належних та допустимих доказів того, що потерпіла ОСОБА_3 є законним власником квартири і має всі підстави володіти, розпоряджатися та користуватися належним житловим будинком, який для неї є зареєстрованим місцем проживання. Заявник вказує, що її право власності на квартиру доведено наявними в матеріалах кримінального провадження документами, належність і допустимість яких не повинна викликати сумнівів в тому, що потерпілою в законний спосіб набуто право власності на житлову квартиру та як власником в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію нерухомого майна з часу виникнення такого права, яке є дійсним на даний час.

ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутністю.

Прокурор ОСОБА_5 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю, проти задоволення клопотання не заперечував.

Дослідивши матеріали за клопотанням, співставивши вимоги закону, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року було скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Жовтневого ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016040650000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, та постановлено ухвалу, якою клопотання слідчого Жовтневого ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_7 задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно: ? частки нежитлової будівлі, реєстраційний номер 770835312101, за визначеною адресою: АДРЕСА_4 , належне на праві власності ПП «Фунтик», код ЄДРПОУ 40071784, зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.11.2015 року за індексним номером 47223575; накладено арешт на нерухоме майно: ? частки нежитлової будівлі, реєстраційний номер 770835312101, визначеною адресою - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 4-Б, належне на праві власності ПП «Фунтик», код ЄДРПОУ 40071784, зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.11.2015 року за індексним номером 47224811; заборонено використовувати майно, а також заборонено розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 4-Б, кв. 4, літ. Б-1 та адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 4-Б; заборонено приватному підприємству «Фунтик» (ЄДРПОУ 40071784, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 4- Б), в особі директора ОСОБА_8 , іншим фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи в квартирі АДРЕСА_5 та об`єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 .

Із ухвали про накладення арешту слідує, що апеляційний суд наклав цей арешт з метою збереження до завершення досудового слідства спірної будівлі як речового доказу.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2. 6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Матеріалами провадження підтверджено, що оскаржувана ухвала була постановлена в межах кримінального провадження № 12016040650000163.

Дане провадження було розпочато за заявою ОСОБА_3 , в якій остання повідомила про те, що невстановлені особи самовільно без будь-яких дозволів, заволоділи та проводять будівельні роботи на території домоволодіння по АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 .

Цими ж матеріалами підтверджено, що арешт у цьому провадженні було накладено за апеляціями прокурора та ОСОБА_3 і він накладався судом апеляційної інстанції з метою збереження спірної будівлі як речового доказу.

У заявленому клопотанні ОСОБА_3 наголошує, що в застосуванні заходу у виді заборони використовувати майно, а також заборони розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва, заборони проводити будь-які будівельні роботи в цій квартирі відпала потреба.

Ураховуючи викладене, встановлені обставини, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, вимоги кримінального процесуального закону, суд приходить до висновку про необхідність скасування ухвали апеляційного суду.

Що стосується інших вимог клопотання, то вони задоволенню не підлягають, оскільки не відносяться до предмету розгляду слідчого судді.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_3 задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року (провадження № 11-сс/774/359/17, справа № 201/3820/16-к), скасувати.

Заборони, накладені ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року, використовувати майно та розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_4 , скасувати.

Заборону, накладену ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року, приватному підприємству «Фунтик» (ЄДРПОУ 40071784, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 4- Б), в особі директора ОСОБА_8 , іншим фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи в квартирі АДРЕСА_5 та об`єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , скасувати.

У задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1