Рішення

від 06.07.2017 по справі 201/8924/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Cправа № 201/8924/16-ц

Провадження № 2/201/254/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика до ОСОБА_1, A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

16.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що ним відповідно до пропозиції відповідачів було укладено два контракти - від 25.03.2016р. за № 25/03/16 та від 05.04.2016р. № 05/04/16, за якими відповідач № 2 зобов'язався на умовах поставки: EXW Nigde, Турція поставити гребінночесану змішану пряжу 60 % бавовна та 40 % поліестер. Позивачем за вказаними контрактами було сплачено на рахунок відповідача № 2 грошові кошти у сумі, яка становила загалом 62 687,01 доларів США, що в гривнях на момент подання позову становило 1 559 652грн. 80 коп., однак товар цим відповідачем поставлено так і не було, в зв'язку з чим позивач просив стягнути солідарно з Відповідачів зазначені грошові кошти.

Представник позивача - ОСОБА_2 (діє за довіреністю від 10.05.2017р. - а.с. № 96) 06.07.2017р. надала суду заяву, в якій зазначала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також просить розглянути справу за її відсутності (а.с. № 95).

Відповідач ОСОБА_1 06.07.2017р. надав суду свої письмові заперечення проти позову. Відповідач проти заявленого позову в частині стягнення з нього грошових кошів заперечував, посилаючись на те, що не укладав із позивачем договору поруки за відповідача № 2, а отже, не може нести солідарну відповідальність щодо повернення грошових коштів, сплачених позивачем на рахунки відповідача № 2. В іншій частині позову просив вирішити його відповідно до чинного законодавства (а.с. № 97).

Представник відповідача - турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI в судові засідання по справі не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до умов Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах (а.с.№ 53, 72 , 81).

Проте, як вбачається з відповіді, що надійшла до суду 04.07.2017р., виконати доручення не має можливості через відсутність перекладу документів на Турецьку мову та необхідність оформлення доручення у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965р. (а.с. № 83-94).

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист Міністерства закордонних справ України, адресований до Посольства України в Турецькій Республіці, з якого вбачається, що Турецька сторона відмовляється виконувати доручення суду з тих підстав, що відсутній переклад документів на турецьку мову та доручення оформлено не у відповідності до вимог законодавства. Крім того, в даному листі міститься прохання щодо сприяння в отриманні від Міністерства юстиції Турецької Республіки пояснень причин відмови виконання судового доручення, складеного на підставі двосторонньої Угоди (а.с. №77).

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України, а також приймаючи до уваги, що справа знаходиться в провадженні суду більше року та вручення документів суду відповідачу неможливе через відмову Міністерства юстиції Турецької Республіки виконати судове доручення, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату та час слухання справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами, а з урахуванням того, що один з відповідачів надав суду письмові заперечення, то суд вважає за можливе винести по справі рішення на загальних підставах, встановлених главою 7 розділу III ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги ТОВ Новомосковська трикотажна фабрика слід частково задовольнити та стягнути з турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI грошові кошти у сумі 62 687,01 доларів США, а в задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав:

Відповідно до матеріалів справи, 25.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика та турецькою компанією A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI було укладено контракт № 25/03/16, за яким позивач, як покупець, зобов'язався оплатити, а відповідач № 2, як продавець, зобов'язався поставити покупцю товар, а саме змішану гребінночесану пряжу 60 % бавовна та 40 % поліестер.

29.03.2016р. позивачем відповідно до рахунку відповідача № 2 за № 25/03 було сплачено на рахунок відповідача № 2 грошові кошти у сумі 24 000 доларів США.

05.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика та турецькою компанією A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI було укладено контракт № 05/04/16, за яким позивач, як покупець, зобов'язався оплатити, а відповідач № 2, як продавець, зобов'язався поставити покупцю товар, а саме змішану гребінночесану пряжу 60 % бавовна та 40 % поліестер.

08.04.2016р. позивачем відповідно до рахунку відповідача № 2 за № 05/04 було сплачено грошові кошти у сумі 38 687,01 долар США.

Всього позивачем на рахунки відповідача № 2 було сплачено коштів у сумі 62 687,01 долар США, однак відповідач № 2 свої обов'язки відповідно до укладених контрактів не виконав, і товар позивачу не поставив.

12.04.2016р. між позивачем та відповідачем № 2 було укладено додаткову угоду до контракту від 25.03.2016р., відповідно до якої було додано до розділу 3 Контракту наступний пункт:

5.2 Всі спори, розбіжності або вимоги, які виникли із даного Контракту або у зв'язку з ним, в тому числі ті, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню по вибору позивача у Постійно діючому третейському суді при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті (адреса: вул. Шевченко, Дніпропетровськ, Україна) у відповідності до його Регламенту або, в залежності від суб'єктного складу - у господарському суд і Дніпропетровської області (адреса - вул. Куйбишева, 1А, м. Дніпропетровськ, Україна) на підставі діючого законодавства України, або в районному суді загальної юрисдикції у відповідності до діючого законодавства України .

12.04.2016р. позивачем та відповідачем № 2 було укладено також додаткову угоду до контракту від 05.04.2016р., відповідно до якої було додано до розділу 3 Контракту наступний пункт:

5.2 Всі спори, розбіжності або вимоги, які виникли із даного Контракту або у зв'язку з ним, в тому числі ті, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню по вибору позивача у Постійно діючому третейському суді при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті (адреса: вул. Шевченко, Дніпропетровськ, Україна) у відповідності до його Регламенту або, в залежності від суб'єктного складу - у господарському суд і Дніпропетровської області (адреса - вул. Куйбишева, 1А, м. Дніпропетровськ, Україна) на підставі діючого законодавства України, або в районному суді загальної юрисдикції у відповідності до діючого законодавства України .

Відповідно до укладених договорів, позивач та відповідач № 2 погодили між собою, що до правовідносин, які випливають з контрактів № 25/03/16 від 25.03.2016р. та № 05/04/16 від 05.04.2016р. застосовується законодавство України.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто з огляду на не передання позивачу товару за укладеними контрактами від 25.03.2016р. та від 05.04.2016р. позивач має право відмовитись від даних договорів та вимагати повернення грошових коштів, сплачених за ними, а отже, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів з турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI підлягають задоволенню.

В той же час суд критично ставиться до доводів позивача щодо солідарного стягнення коштів, сплачених за контрактами № 25/03/16 та 05/04/16, з ОСОБА_1 з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На підставі ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Посилаючись на п. 3 договору доручення від 05.03.2016р., укладеного між позивачем та відповідачем № 1, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 сплачену за договорами поставки грошову суму, як із поручителя, однак доказів укладення з цим відповідачем саме договору поруки суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести: визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема, реквізити основного договору, його предмет, строк виконання, тощо; обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, а ч. 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; відомості про сторони: кредитора і поручителя; відомості про боржника (хоча він і не є стороною договору поруки, але згідно із ч. 1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. До того ж до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2 ст. 556 ЦК України).

З огляду на те, що між позивачем та ОСОБА_1 не погоджено жодної істотної для поруки умови, позовні вимоги про солідарне стягнення грошових коштів з обох відповідачів задоволенню не підлягають, отже суму грошових коштів у розмірі 62 687,01 доларів США слід стягнути тільки з турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI., відмовивши у задоволені позовних вимог заявлених до ОСОБА_1

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 88 ЦПК України та приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по справі слід стягнути у розмірі 23 413 грн.60коп. тільки з турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність , ст.ст. 16, 526, 662, 665, 712 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика до ОСОБА_1, A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI. (Turkey, Nigde OSB7 Cadde No 13, Phone 00902124380408 Denizbank A.S. Branch-Nigde DENITRISXXX IBAN TR58-0013-4000-0123-03169000-02) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика (код ЄДРПОУ 31190283) грошові кошти в сумі 62 687,01 (шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят сім) доларів США.

Стягнути з турецької компанії A-Rina TEKS.SAN.VE TIC LTD STI. (Turkey, Nigde OSB7 Cadde No 13, Phone 00902124380408 Denizbank A.S. Branch-Nigde DENITRISXXX IBAN TR58-0013-4000-0123-03169000-02) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковська трикотажна фабрика (код ЄДРПОУ 31190283) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 413грн. 60 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів

Суддя Ткаченко Н.В.