Рішення

від 18.07.2017 по справі 910/3505/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017Справа №910/3505/17

За позовом Фермерського господарства Шеки

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроексперт-Трейд ЕКО

про стягнення 98154,46 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Чекмез Т.М. (представник за довіреністю);

Осаулко В.М. (керівник);

від відповідача - Мельниченко О.Л. (представник за довіреністю);

Рева С.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Шеки звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Агроексперт-Трейд ЕКО про стягнення з відповідача вартості неякісного поставленого товару, понесених збитків та штрафних санкцій в розмірі 98154,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір поставки №07-07/16 віл 08.07.2016, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві насіння гірчиці (сидерат) в кількості 2,5 тон, затарені в мішки по 50 кг., на загальну суму 37500 грн. Так, на виконання умов зазначеного договору відповідачем було поставлено позивачеві обумовлений договором товар, а позивач в свою чергу, оплатив поставлений товар у повному обсязі.

Укладеним між сторонами договором сторони погодили, що поставка гірчиці здійснюється після органічної обробки від шкідників і хвороб на зерноочисній машині СВЧ ультрафіолетом та повітряно-озоновою сумішшю, та відповідно, корисні властивості товару внаслідок обробки зберігаються в повному обсязі не більше ніж 7 днів.

В подальшому, позивачем було здійснено посів поставленої відповідачем гірчиці на полі, площею 70 га, у строки, що не перевищували семиденний термін з дати поставки товару. Проте в результаті посіву, позивачем не було виявлено сходів гірчиці на засіяній площі. Позивач зазначає, що для фіксації факту несходження посіяної гірчиці, останнім було створено комісію по огляду посівної площі і факт відсутності сходів було зафіксовано у відповідному акті від 22.07.2016. Крім того, позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, останнім було направлено на адресу відповідача телефонограму та повідомлення електронною поштою, щодо необхідності присутності уповноваженого представника відповідача для фіксування відсутності сходів та відібрання зразків для проведення експертизи. Проте відповідач не відреагував на повідомлення позивача, крім того, позивач стверджує, що відповідач також не відповідав на телефонні дзвінки, внаслідок чого, обстеження посівних площ та відібрання проб насіння гірчиці з нерозкритих мішків відбулось 29.07.2016 за відсутності уповноваженого представника постачальника, відповідні зразки було направлено на аналіз.

Так, результати аналізу показали, що поставлене відповідачем насіння не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та Протоколу визначень показників якості насіння №45/4 від 27.04.2016, згідно якого схожість насіння становила 95%, а в результаті проведення аналізу відібраних позивачем зразків було встановлено показники схожості насіння в розмірі - 5% та енергія проростання становила - 2%.

Крім того, позивач зазначає, що 26.08.2016 враховуючи відсутність відповіді відповідача на виклики та претензії, останнім було створено комісію у складі представників фермерського господарства, відділу насіннєвого контролю, дорадництва та охорони прав на сорти рослин та начальника управління АПР і ЕКР Лубенської райдержадміністрації було відібрано повторні проби насіння гірчиці на схожість з цільнотарних мішків та направлені на аналіз до лабораторії, а частина відібраних проб була направлена на адресу постачальника. За результатами проведеного аналізу, які були отримані позивачем 02.09.2016 було виявлено, що енергія проростання насіння становила - 3%, а схожість становила - 6%.

Відтак, позивач стверджує, що відповідачем було поставлено позивачеві неякісний товар, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 37500 грн. вартості поставленого відповідачем насіння.

Крім того, позивач зазначає, що останній з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проростання насіння, оскільки позивачем використовувалась технологія прямого посіву гірчиці, обробив засіяне поле гербіцидом для знищення бур'янів у кількості 220 л. загальною вартістю 45885,40 грн. Вказану суму позивач також просить стягнути з відповідача.

Також позивач зазначає, що у зв'язку із посівом та внесенням гербіциду останнім було понесено витрати на пальне в сумі 5669,06 грн. та заробітною плату працівникам в промірі 1600 грн., які також просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штраф в сумі 7500 грн. розрахований на підставі Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 №888.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість неякісної продукції в розмірі 37500 грн., збитки в сумі 53154,46 грн. та штраф в розмірі 7500 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному та просили суд задовольнити позов, крім того зазначили, що технологія прямого посіву гірчиці не передбачає попереднього обробітку ґрунту, а використання гербіциду Раундап, ніяким чином не могло вплинути на показники проростання насіння, оскільки вказаний гербіцид було застосовано до сходу ростків гірчиці, що передбачено інструкцією застосування даного гербіциду, а відтак останній мав вплив лише на бур'яни, що знаходились на посівних площах.

Крім того, позивачем в позовній заяві та в ході розгляду справи неодноразово висловлювались сумніви стосовно наданого відповідачем, під час здійснення поставки товару, Протоколу визначень показників якості насіння №45/4 від 27.04.2016 відповідно до якого схожість насіння становила 95%, оскільки вказаний протокол датовано 27.04.2016, а насіння було поставлено відповідачем 11.07.2016.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі, зокрема зазначили, що Товариством було поставлено товар належної якості та придатний до висіву, що підтверджується Протоколом визначень показників якості насіння №45/4 від 27.04.2016 відповідно до якого схожість насіння становила 95%. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем було порушено умови укладеного між сторонами договору, оскільки жодних повідомлень чи звернень стосовно необхідності прибуття уповноваженого представника товариства для дослідження та відбору зразків посівів від позивача не надходило, а відтак, враховуючи неповідомлення постачальника про проведення дослідження, з урахуванням п.5.7 укладеного між сторонами договору, для відповідача не може виникнути жодних правових наслідків.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем належним чином не доведено факту використання гербіциду Раундап Макс на суму 45885,40 грн., крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту наявності трудових відносин останнього з працівниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та доказів виплати останнім заробітної плати. Також позивачем не надано доказів на придбання пального для засіву та обробки поля на суму 5669,06 грн.

Також відповідач зазначив, що на підтвердження факту понесення збитків позивачем надано лише документи внутрішньогосподарського обліку, які не можуть розцінюватись як належний доказ у справі, оскільки із зазначеного випливає, що позивач самостійно створює собі докази. Разом з тим, відповідач також заперечив проти задоволення вимоги позивача про стягнення 7500 грн. штрафу.

На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроексперт-Трейд ЕКО (далі - відповідач, постачальник) та Фермерського господарства Шеки (далі - позивач, покупець) укладено Договір поставки №07-07/16, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовити (обробити) на своєму обладнанні - Зерноочисній машині ВСМ-Агротех., СВЧ ультрафіолет та обробка повітряно-озоновою сумішшю (органічна обробка від шкідників і хвороб), і поставити (передати у власність) покупцеві насіння гірчиці (сидерат), а покупець прийняти товар ц оплатити вартість товару, а саме: 2,5 тонн гірчиці, загальною вартістю 37500 грн. разом з ПДВ (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов, що діють на території України.

Згідно з п.1.5 Договору, покупець підписанням даного договору підтверджує, що постачальником буде надано покупцю усі необхідні документи на кожну партію товару в день відгрузки, а саме: протокол випробувань товару, податкову накладну, рахунок, видаткову накладну.

Пунктом 2.1 Договору, загальна вартість товару складає 37500 грн. з ПДВ.

У відповідності до п.2.5 Договору, розрахунки за товар, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюється в безготівковому та/або в готівковому порядку шляхом попередньої оплати покупцем 100% вартості товару та вартості транспортних витрат (у разі поставки транспортом постачальника).

Умовами п.3.1 Договору визначено, термін поставки 10 днів, з моменту зарахування оплати за договором, на рахунок постачальника.

Товар поставляється упакований у мішках постачальника (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору, постачальник гарантує, що якість товару відповідає вимогам державних стандартів або технічних умов, що діють на території України.

Згідно з п.5.3 Договору, якщо при прийманні товару покупцем (вантажоодержувачем) буде виявлена недостача, покупець зобов'язаний на протязі трьох годин повідомити про даний факт постачальника (телефонним зв'язком та електронною поштою).

Пунктом 5.5 Договору сторони визначили, що при отриманні продукції покупець повинен перевірити відповідність товару наступним вимогам: відповідність асортименту отриманого товару згідно накладної; за якістю - документів, що підтверджують якість товару; за кількістю - відповідно до кількості місць, ваги, зазначених у транспортному документі та/або накладні й на товар з дотриманням вимог п.5.3.

Згідно з п.5.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей відносно схожості, сортової частини, ідентичності сорту, генетичної або технічної чистоти товару, покупець зобов'язаний:

- Не порушувати упаковку товару, що залишилася не розпакованою, при цьому сторони погодили, що у випадку порушення цілісності упаковки на всій переданій партії товару та/або зберігання розпакованого товару насипом, покупець не матиме до постачальника жодних претензій, щодо якості товару;

- Викликати представника постачальника для відбору проб та/або проведення експертизи товару (його частини), при цьому сторони погодили, що покупець до прибуття представника постачальника не має права проводити будь-які дії відносно відбору проб та/або проведення експертизи з питань схожості, сортової чистоти, ідентичності сорту, генетичної або технічної чистоти товару;

- Проводити експертизу тільки згідно правил арбітражного (експертного) визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядку оформлення заяв, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, 26.03.2013 №221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2013 за №588/23120.

Відповідно до п.5.7 Договору, сторони договору погодили, що проведення експертиз без дотримання положень п.5.6 не є належним доказом порушення договору з боку постачальника та відповідно для постачальника не наступають жодні негативні правові наслідки.

За умовами п.5.8 Договору, сторони договору погодили, що постачальник повідомив, а покупець отримав інформацію, що товару оброблений (виготовлений) на обладнанні - зерноочисній машині ВСМ - Агротех., (СВЧ ультрафіолет та обробка повітряно-озоновою сумішшю - органічна обробка від шкідників і хвороб) та відповідно корисні властивості товару внаслідок обробки зберігаються в повному обсязі не більше ніж 7 днів.

Постачальник товару попереджає покупця про погіршення властивостей товару після спливу зазначеного вище терміну та сторони відповідно погодили, що покупець не буде висувати претензії щодо погіршення корисних властивостей товару, після спливу зазначеного строку.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Постачальник звільняється від відповідальності за цим договором, якщо покупець, маючи сумніви щодо якості товару, буде здійснювати дії перевірки - аналізу товару без попереднього повідомлення та без участі постачальника (п.6.4 Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін (за наявності) та/або направлені по електронній пошті за адресами зазначеними в даному договорі і діє до 31.12.2016, але у всякому випадку діє до виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №7-07/16 від 08.07.2016 оплатив обумовлений договором товар на суму 37500 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №28 від 08.07.2016. Відповідач, в свою чергу поставив позивачеві обумовлений договором товар у кількості 2,5 тон, вартістю 37500 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №7-07/16 від 11.07.2016, вказане також підтверджується наданими сторонами, в ході розгляду справи, письмовими поясненнями.

В період з 12.07.2016 по 16.07.2016, тобто з додержанням встановленого пунктом 5,8 договору семиденного терміну зберігання корисних властивостей насіння, позивачем був здійснений засів гірчиці на площі 70 га, шляхом прямого посіву та з внесенням гербіциду Раундап Макс 45%. Проте станом на 22.07.2016 сходів гірчиці на засіяній площі виявлено не було. В той же час, позивач зазначає, що при сприятливих погодних умовах сходи з'являються на 5-7 день після посіву.

У зв'язку із зазначеними обставинами, 22.07.2017 позивачем було створено комісію по огляду посівної площі, за участі Голови ФГ Шеки , Голови ФГ Хитці та працівника позивача, крім того, вказаний акт було складено у присутності головного спеціаліста відділу технічної політики, організації сільськогосподарського виробництва управління агропромислового розвитку райдержадміністрації.

У вказаному акті зазначено, що в ході обстеження площі посівів комісією виявлено, що гірчиця була посіяна в період з 12.07.2016 по 16.07.2016, для схожості насіння були сприятливі погодні умови. Станом на момент обстеження, 22.07.2016 на даній площі сходи відсутні. Комісією було запропоновано посіви гірчиці на сидерат на площі 70 га списати, затрати по вирощенню взяти на збитки господарства. Звільнену площу підготувати під посів інших культур на сидерат та подальшого посіву озимої пшениці. Для перевірки посівний матеріал було вирішено надати на обстеження насіннєвій інспекції.

В той же час, на виконання вимог п.5.6 договору поставки позивачем, 22.07.2016 було направлено відповідачеві телеграму, копія якої наявна в матеріалах справи, з проханням направити уповноваженого представника для проведення відбору проб. Вказану телеграму було направлено позивачем на поштову адресу відповідача, зазначену в договорі. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що текст вищезазначеної телеграми позивачем було продубльовано на електронну адресу відповідача. Проте відповідач ніяким чином не відреагував на вказану телеграму, уповноваженого представника для відбору проб насіння не направив. Крім того, позивач стверджує, що також телефонував відповідачеві для повідомлення про вказані обставини, проте відповідач на телефонні дзвінки не відповідав.

Так, у зв'язку з відсутністю відповіді відповідача, позивачем у складі зазначеної вище комісії були відібрані проби насіння гірчиці і направлені на аналіз до відділу насіннєвого контролю, дорадництва та охорони прав на сорти рослин Полтавської державної інспекції сільського господарства.

29.07.2016 позивачем було одержано результати аналізу проведено на підставі відібраних позивачем зразків з якого вбачається, що насіння гірчиці 2015 року врожаю, одержане позивачем від ТОВ Агроексперт - Трейд ЕКО , поданого на аналіз 22.07.2016 має енергію проростання 2% та схожість 5%, що в свою чергу не відповідає супроводжуючим документам на поставку насіння, зокрема наданого відповідачем Протоколу визначень показників якості насіння №45/4 від 27.04.2016, відповідно до якого схожіть насіння становила 95%.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було направлено відповідачеві Претензію від 25.07.2016, в якій повідомив відповідача про виявлення факту несходження посівів гірчиці та просив направити уповноваженого представника Товариства для відбору проб насіння та проведення аналізу поставленого насіння. Докази направлення вказаної претензії також наявні в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення №3750027351590, з якого вбачається, що вказана претензія була отримана представником відповідача 29.07.2016. Крім того, позивачем також направлялась вказана претензія на електронну адресу відповідача. Проте жодних дій щодо направлення представника для відбору проб насіння відповідачем вжито не було.

У зв'язку з викладеним, позивачем 26.08.2016, комісією у складі представників фермерського господарства, відділу насіннєвого контролю, дорадництва та охорони прав на сорти рослин та начальника управління АПР І ЕКР Лубенської райдержадміністрації були відібрані проби насіння гірчиці на схожість з цільнотарних мішків, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом відбору зразків (проб) від 26.08.2016. Вказані проби були направлені позивачем на проведення аналізу до лабораторії Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області.

02.09.2016 позивачем було отримано результат аналізу за №2053, з якого вбачається, що енергія проростання насіння гірчиці, поданого позивачем на аналіз 26.08.2016, становить 3%, а схожість насіння складає 6%, що також не відповідає наданому відповідачем Протоколу визначень показників якості насіння №45/4 від 27.04.2016.

Так, позивач стверджує, що відповідач не належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору та поставив позивачеві неякісний товар, у зв'язку з чим заявив вимогу про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 37500 грн.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частиною 4 вказаної статті Кодексу встановлено, що якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За умовами ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач звертався до відповідача із претензією №5 від 15.09.2016 в якій просив відповідача відшкодувати вартість неякісного товару, та завдані у зв'язку з цим позивачеві збитки. Докази направлення зазначеної претензії наявні в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи що наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідачем поставлено позивачеві товар неналежної якості, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 37500 грн. вартості неякісного поставленого товару.

Разом з тим, стосовно заперечень відповідача, щодо недодержання позивачем умов укладеного між сторонами договору щодо належного повідомлення позивачем останнього про відбір зразків насіння та проведення аналізу поставленого відповідачем насіння без участі відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.5.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей відносно схожості, сортової частини, ідентичності сорту, генетичної або технічної чистоти товару, покупець зобов'язаний:

- Не порушувати упаковку товару, що залишилася не розпакованою, при цьому сторони погодили, що у випадку порушення цілісності упаковки на всій переданій партії товару та/або зберігання розпакованого товару насипом, покупець не матиме до постачальника жодних претензій, щодо якості товару;

- Викликати представника постачальника для відбору проб та/або проведення експертизи товару (його частини), при цьому сторони погодили, що покупець до прибуття представника постачальника не має права проводити будь-які дії відносно відбору проб та/або проведення експертизи з питань схожості, сортової чистоти, ідентичності сорту, генетичної або технічної чистоти товару;

- Проводити експертизу тільки згідно правил арбітражного (експертного) визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядку оформлення заяв, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, 26.03.2013 №221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2013 за №588/23120.

Відповідно до п.5.7 Договору, сторони договору погодили, що проведення експертиз без дотримання положень п.5.6 не є належним доказом порушення договору з боку постачальника та відповідно для постачальника не наступають жодні негативні правові наслідки.

В той же час з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем 22.07.2016 направлялась на адресу відповідача телеграма в якій позивач повідомив відповідача про необхідність направлення уповноваженого представника для відбору проб насіння, докази направлення якої наявні в матеріалах справи. Більш того, з наявних в матеріалах справи листів ПАТ Укртелеком вбачається, що відправлена позивачем телеграма від 22.07.2016 була оброблена групою надання телеграфних послуг без затримок та порушень. В той же час, під час доставки вказаної телеграми у адресата було зачинено, у зв'язку з чим останньому було залишено повідомлення про отриману телеграму. Разом з тим, оскільки вказану телеграму було направлено без повідомлення про вручення, спеціалісти групи надання телеграфних послуг не відстежували шлях проходження телеграми, коли і кому остання була вручена.

Відтак у суду відсутні підстави вважати, що позивачем не було дотримано вимог укладеного між сторонами договору щодо належного повідомлення відповідача про необхідність відбору проб насіння.

Крім того, заперечення відповідача щодо неотримання Претензії від 25.07.2016 також спростовуються наявними в матеріалах справи документами та самими твердженнями відповідача. Оскільки в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 04.04.2017 в якому відповідач зазначає про те, що не отримував ніяких претензій та вимог від позивача до 26.07.2016. Таким чином спостерігається суперечливість доводів відповідача, а відтак суд приходить до висновку, що претензія від 25.07.2016 відповідачем була отримана, у зв'язку з чим у останнього було достатньо часу для зв'язку із позивачем та направлення уповноваженого представника для відбору проб насіння, які, між іншим, вдруге відбулись 26.08.2016 та направлення останніх на відповідний аналіз.

Крім того відповідачем додано до матеріалів справи довідку про відсутність у товариства журналу вхідної кореспонденції, відтак, відповідач не може підтвердити неодержання претензій від позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості заперечень відповідача, оскільки останні спростовуються наявними в матеріалах справи документами та поясненнями самого відповідача.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача збитків за внесений гербіцид в розмірі 45885,40 грн., витрачене пальне на суму 5669,06 грн. та заробітну плату працівникам в розмірі 1600 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч.3 ст.216 Господарського кодексу України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст.224 Господарського процесуального кодексу України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відтак, на позивача покладається обов'язок доведення факту заподіяння йому збитків та розміру таких збитків.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено посів гірчиці шляхом прямого засіву, тобто без попередньої підготовки ґрунту стерневими сівалками. При умовах такого посіву виникає необхідність знищення бур'янів шляхом додавання відповідних хімічних речовин.

В якості такої речовини позивачем було використано гербіцид Раундап Макс у кількості 220 літрів, що підтверджується наявними в матеріалах справи внутрішніми документами позивача з яких вбачається відпуск 220 літрів вказаного гербіциду. Крім того в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу вказаного гербіциду з якого вбачається придбання позивачем гербіциду Раундап Макс у кількості 260 літрів за ціною 208,57 грн. за літр з урахуванням ПДВ. Так, оскільки позивачем було використано для обробки поля у 70 га 220 літрів вказаного гербіциду, що відповідає агротехнічним нормам, суд дійшов висновку щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 45885,40 грн. вартості внесеного гербіциду.

Крім того, правомірність та необхідність використання зазначеного гербіциду Раундап Макс також підтверджуються наявними в матеріалах справи інструкцією та Довідкою ТОВ Ерідон від 14.06.2017, як постачальника вказаного гербіциду, щодо безпечності та доцільності використання гербіциду.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача вимоги щодо компенсації вартості витраченого пального на засів поля гірчицею та обробку його гербіцидом в розмірі 5669,06 грн.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи забірних карток, позивачем, у період з 12.07.2016 по 16.07.2016, на виконання робіт з посіву гірчиці та обробітку поля гербіцидом було витрачено 413,8 літрів пального, ціна за 1 літр якого, у відповідності до договору поставки №26, укладеного з ТОВ фірма Аметист ЛТД складає 13,70 грн. Відповідно позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 5669,06 грн. в якості відшкодування вартості витраченого пального.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 1600 грн. витрат зі сплати заробітної плати працівникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Так, з наданих позивачем внутрішніх документів господарства, зокрема облікового листа праці і виконаних робіт №14 вбачається, що для посіву гірчиці останнім було залучено двох працівників ОСОБА_8 та ОСОБА_9, із погодинною оплатою праці в сумі 28,5714 грн. за 1 годину роботи. Вказаними особами було затрачено всього 56 годин для виконання вказаних робіт. Таким чином позивачем абсолютно правомірно заявлено до стягнення 1600 грн. витрат зі сплати заробітної плати.

Крім того, заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не доведено що саме вказані працівники обліковувались у останнього на підприємстві спростовуються наявним в матеріалах справи Листом №687/10/16-18-10-23 від 14.04.2017 Лубенської об'єднаної Державної податкової інспекції, відповідно до якого, станом на липень 2016 року у позивача обліковувались наймані працівники - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та позивачем в повному обсязі були сплачені відповідні податки на вказаних осіб.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7500 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач при звернені до суду із вимогою про стягнення з відповідача зазначеної суми штрафу посилається на Положення про поставку продукції виробничого призначення, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Разом з тим, 12.09.1991 Верховною радою України була прийнята постанова Про порядок Тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР.

Згідно з зазначеною постановою до прийняття відповідних актів законодавства України на території Республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

В той же час, питання відповідальності за порушення грошового зобов'язання врегульовано законодавством України, зокрема статтями 230-233 Господарського кодексу України та Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

За таких обставин, оскільки питання відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання врегульовані законодавством України, суд дійшов висновку про безпідставність застосування норми законодавства СРСР, зокрема норми Положення про поставки продукції виробничого призначення, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР №888 від 25.07.1988, а отже і безпідставність вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 7500 гривень.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, крім того, надані відповідачем заперечення спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроексперт-Трейд ЕКО (03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 122; ідентифікаційний код 40249726) на користь Фермерського господарства Шеки (37513, Полтавська обл., Лубенський район, с. Хитці (Шеківська с/р), вул. Перемоги, буд. 3; ідентифікаційний код 37650482) 37500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. вартості неякісної продукції, 53154 грн. (п'ятдесят три тисячi сто п'ятдесят чотири) 46 коп. збитків та витрати по сплаті судового збору в сумі 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 74 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 24.07.2017

Суддя Я.В. Маринченко