Рішення

від 20.07.2017 по справі 910/8090/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017Справа №910/8090/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/8090/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаззбут ;

до Підприємства національної спілки письменників України Дирекція управління майном НСПУ ;

про стягнення 20 494,69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Волощук П.Ю., довіреність № ЛЗ-2534-16 від 05.12.2016р.;

від відповідача: Герасимук В.Н, генеральний директор, наказ № 8-к від 30.06.2016р.;

Золотнюк Т.С., довіреність б/н від 21.06.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівгаззбут (надалі-позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Підприємства національної спілки письменників України Дирекція управління майном НСПУ (надалі-відповідач ) про стягнення 20 494,69 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410W6WGQCP016 від 01.01.2016р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар на суму 14 777,86 грн., за прострочення оплати якого нараховані пеня в сумі 2834,44 грн., 3% річних у сумі 553,87 грн. та 2328,52 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017р. порушено провадження у справі № 910/8090/17, розгляд справи призначений на 22.06.2017р.

22.06.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

В судовому засіданні 22.06.2017р. представник відповідача повідомив про часткову сплату боргу та надав підтверджуючі виписки з банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р. розгляд справи відкладений на 20.07.2017р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Присутній у судовому засіданні 20.07.2017р. представник позивача подав суду клопотання, в якому повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 14 777,86 грн. та надав підтверджуючу картку рахунку за даними бухгалтерського обліку.

Представник відповідача в судовому засіданні також повідомив про повну сплату основного боргу та надав на підтвердження виписку з особового рахунку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - споживач) було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410W6WGQCP016, відповідно до п. 1 розділу 1 якого постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу природний газ на суму 14 777,86 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ЗЛВ00006696 від 31.01.2016р., копія якого залучена до матеріалів справи, а оригінал оглянуто в судовому засіданні.

Згідно п. 4.2.3 Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу

Враховуючи, що відповідач повну вартість отриманого товару на суму 14 777,86 грн. позивачу не оплатив, останній звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14 777,86 в судовому порядку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши умови дилерського договору № 80/D від 01.01.2014р., судом встановлено, що даний договір має цивільно-правову природу договору поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав неналежним чином, що призвело до виникнення боргу станом на день звернення позивача з позовом до суду в сумі 14 777,86 грн. Відповідач повністю оплатив заборгованість у сумі 14 777,86 грн. лише 11.07.2017р. у сумі 14 777,86 грн., тобто після подання позову до суду (згідно штампу поштової установи на конверті, скерованому на адресу суду - 16.05.2017р.). У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу по оплаті товару у сумі 14 777,86 грн. підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з віднесенням судових витрат у цій частині, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, на відповідача, оскільки звернення позивача з позовом до суду було зумовлено неправильними діями відповідача.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2834,44 грн., що нарахована за період з 11.02.2016р. по 10.08.2016р., 3% річних у сумі 553,87 грн. та 2328,52 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 11.02.2016р. по 11.05.2017р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачений розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 2834,44 грн., згідно з розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними, та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 14 777,86 грн.

2. Стягнути з Підприємства національної спілки письменників України Дирекція управління майном НСПУ (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; код ЄДРПОУ 32248602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (79039, м. Львів, вул. Золота, 42; код ЄДРПОУ 39594527) пеню у сумі 2834 грн. 44 коп., 3% річних у сумі 553 грн. 87 коп., інфляційні втрати в сумі 2328 грн. 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 25.07.2017р.

Суддя А.І. Привалов