Рішення

від 24.07.2017 по справі 916/1274/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2017 р.Справа № 916/1274/17

За позовом : Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.10.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, ордер серії ОД №168673 від10.07.2017р., витяг з договору про надання правової допомоги від 23.06.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод про стягнення 50 235,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2017р. порушено провадження у справі №916/1274/17 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 19.06.2017р. о 14:00.

11.07.2017р. за вх№2-3733/17 до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

11.07.2017р. за вх.№15018/17 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод просить суд позовні вимоги задовольнити частково з підстав викладених у відзиві.

11.07.2017р. за вх.№15019/17 від Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод надійшли письмові пояснення по справі.

11.07.2017р. за вх.№15032/17 до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання, про застосування ст.233 ГК України та зменшення розміру штрафу.

24.07.2017р. за вх.№16241/17 до суду від позивача надійшло заперечення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог частково заперечив, просив суд зменшити розмір штрафу.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

25.11.2016р. зі станції відправлення Кулиндорово Одеської залізниці Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод (вантажовідправник) на адресу вантажоодержувача - ДП НАЕК Енергоатом (станція призначення Енергодар) у вагоні №66937269 був відправлений вантаж (гравій керамзитовий) вагою нетто 41900 кг, про що свідчить залізнична накладна №42677039.

На шляху прямування на станції Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032 залізниці було проведено зважування вагону №66937269 на справних 150-тонних вагонних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, внаслідок чого встановлено, що по документу у вагоні № 66937269 значиться вага: нетто - 31750кг.

На підставі контрольного зважування складено відповідний комерційний акт АА № 015899 в якому зазначено, що фактично виявлено зменшення маси нетто вказаної в перевізному документі на 10150кг.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 42677039 маси вантажу залізницею (позивачем) на підставі ст.ст. 118, 122 ОСОБА_4 залізниць України був нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 50235,00грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 ОСОБА_4 залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - ОСОБА_4 залізниць України) передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає ОСОБА_4 залізниць України.

Згідно з вимогами п.8 ч.1 ст. 6 ОСОБА_4 залізниць України, які кореспондуються з положеннями п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього ОСОБА_4 та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до ст. 37 ОСОБА_4 залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, передбачено, що у графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, передбачено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012р. №442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012р. за №1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.1 ст. 24 ОСОБА_4 залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Статтею 122 ОСОБА_4 залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього ОСОБА_4. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 ОСОБА_4 залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 ОСОБА_4 залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 ОСОБА_4 залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній № 42677039, про що станцією П'ятихатки Придніпровської залізниці складений комерційний акт від 28.11.2016р. АА№015899.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що саме акти загальної форми, комерційний акт, та виписка з книги обліку контрольних зважувань (ГУ-78) є належними та допустими доказами що підтверджують реальну вагу вантажу.

Положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 ОСОБА_4. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 ОСОБА_4 залізниць України. У застосуванні ст.ст. 118 та 122 ОСОБА_4 залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855 (далі - Правила складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно з п.16 Правил складання актів у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості, викладені у комерційному акті, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача, які стосуються невідповідності комерційного акту вимогам чинного законодавства.

Отже, суд зазначає, що відповідачем дійсно було неправильно зазначено масу вантажу, що стало наслідком нарахування зі сторони залізниці додаткових зборі що виникли внаслідок затримки вагону з надлишком вантажу.

Господарський суд приймає до уваги розрахунок розміру штрафу та зборів, зроблений позивачем як такий, що відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин у залізниці наявні підстави для нарахування відповідачу штрафу у розмірі 50235,00грн. на підставі ст.ст. 118, 122 ОСОБА_4 залізниць України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За вимогами п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, нормами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

На підставі аналізу поданих доказів, із врахуванням відсутності в матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків через порушення відповідачем ОСОБА_4 залізниць України в частині неправильного вказання маси вантажу у вагоні № 66937269, приймаючи до уваги майновий стан сторін та їх інтереси, і оскільки необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, господарський суд дійшов висновків про необхідність використання такого права суду та про зменшення розміру нарахованого штрафу - до 25117,5грн. (50%)

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський керамзитовий завод (21 км Старокиївського шосе, буд. 23А, Красносілка, Комінтернівський район, Одеська область, 67560 ЄДРПОУ: 36143585) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) 25117,5 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова