Рішення

від 24.07.2017 по справі 922/1949/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р.Справа № 922/1949/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Військової частини А4104, м. Чугуїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройснаб ЛТД", м. Харків про стягнення 144065,51 грн. та розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №148/4/18/74 від 24.01.2017р., відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А4104 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройснаб ЛТД", в якій позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройснаб ЛТД", в якій позивач просить розірвати договір №5 від 31.05.2013р. між позивачем та відповідачем про оренду нерухомого військового майна та усунути перешкоду в користуванні майном (нежитлові приміщення будівель №35, 60, 74, 49 площею 3289,3 кв. м. військового містечка №33), яке належить військовій частині А4104. Також, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по пені та орендній платі у розмірі 144065,51 грн. (з них неустойки у розмірі 135822,50 грн., орендна плата -8223,80 грн., пеня 19,21 грн.).

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити. Також, представник позивача зазначив, що у позовній заяві помилково зазначав про пролонгацію строку дію договору на новий строк, та просив суд, врахувати дані пояснення при винесенні рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області повернулись ухвали, які були направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1, а саме 13.07.2017р. повернулась ухвала від 26.06.2017р. про відкладення розгляду справи, та 18.07.2017р. ухвала про порушення провадження у справі від 12.06.2017р., з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Згідно договору від 31.05.2013р. №5/2013/31.05 (далі по тексту - договір оренди) між військовою частиною А4104 та ТОВ "Промстройснаб ЛТД", останньому було передано в оренду, в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівель № 35,60,74,49 площею 3289,3 кв. м. військового містечка № 33 (далі по тексту - майно).

Вищевказане майно знаходиться на балансі військової частини А4104 та розташоване за адресою: Сумська область, Охтирський район, аеродром "Охтирка" та призначено орендарем для провадження діяльності сільського господарства, вирощування птиці, худоби та під складські приміщення. Термін дії даного договору був визначений у п. 10.1 договору - до 30.04.2016р.

При укладенні договору, сторони домовились щодо розміру орендної плати згідно Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції його розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку становить 3408,55 грн.

Відповідно до п. 10.1 договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31 травня 2013 року до 30 квітня 2016 року включно.

В п.10.4 договору встановлено, що у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до п.10.9 договору, у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладання договору оренди на новий строк до закінчення строку оренди, дія договору оренди на новий строк до закінчення строку на який його було укладено.

Директор ТОВ "Промстройснаб ЛТД" надіслав на адресу позивача заяву від 25.02.2016 р. за вх. №179/17 від 25.02.2016р. про продовження терміну дії договору.

Приписами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2, 4 статті 220 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Приписами п. 1 ч. 1 ст.208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

У матеріалах справи відсутні докази укладання між сторонами додаткової угоди до договору оренди, або укладання нового договору на новий строк, тому суд приходить до висновку, що договір оренди припинив свою дію - 30.04.2016р.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору №5 від 31.05.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем про оренду нерухомого військового майна суд вважає зазначити про наступне.

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Враховуючи вищенаведене та те, що на час звернення до суду позивача із даною вимогою договір №5 від 31.05.2013 року, укладений між військовою частиною А4104 та ТОВ "Промстройснаб ЛТД" про оренду нерухомого військового майна припинив свою дію, суд вважає ії необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, тому у задоволенні даної вимоги вважає за необхідне відмовити.

За договором оренди майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем орендоване майно орендодавцю не повернуто, акт прийому - передачі орендованого майна між сторонами не підписано.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 08.11.2016р. №148/9/18/1226 про відшкодування суми заборгованості згідно договору оренди, в якому повідомляв відповідач про наявність суми боргу у розмірі 49724,33 грн., та вимагав сплатити суму вказаного боргу, але відповідач не відреагував та суму боргу не сплатив.

23.11.2016р. позивач звернувся до відповідача із листом №148/9/18/1288 в якому позивач вимагав відповідача повернути орендоване майно у зв'язку із закінченням строку дії договору та підписати акт приймання - передачі майна та попередив відповідача, що у разі не повернення майна, спір буде переданий на вирішення суду.

У зв'язку із несплатою відповідачем суми боргу та не поверненням орендованого майна позивач звернувся до відповідача із претензією вдруге №148/4/18/399 від 07.04.2017р., в якій вимагав у відповідача сплатити суму боргу у розмірі 144065,51 грн. (з них неустойка у розмірі 135822,50 грн., орендна плата у розмірі 8223,80 грн.).

Проте відповідач на вищевказані попередження позивача не відреагував та суму боргу не сплатив, орендоване майно залишається в користуванні відповідача.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 3.6 договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Згідно до п.5.3. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди за період з 01.01.2016р. по квітень 2016 р. включно становить 8223,80 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин враховуючи доведеність порушення відповідачем умов договору, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за період з січня 2016р. по квітень 2016р. обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 8223,80 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 19,21 грн. за період з 22.04.2016р. по 30.04.2016р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.2. договору, сторони погодили, що у разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету збитки в сумі, на яку перевищують розмір завдатку, тобто сторони несуть відповідальність згідно з діючим договором та нормами чинного законодавства.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування позивачем пені, та те, що позивачем нараховано пеню в межах строку дії договору, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку із простроченням відповідачем сплати орендної плати за користування майном: нежитловими приміщеннями будівель №35, 60, 74, 49 площею 3289,3 кв. м. військового містечка №33, які належать військовій частині А4104, позивачем згідно п. 10.11 договору було нараховано неустойку у розмірі 135822,50 грн. за час прострочення: з травня 2016р. по березень 2017р.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п.10.9. договору, у разі припинення договору, майно повертається орендарем орендодавцю, але майно відповідачем позивачу не повернуто.

Відповідно ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно п.10.11 договору сторони погодили, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що договір оренди припинив свою дію 30.04.2016р., а відповідач користується майном переданим йому за договором оренди без належних підстав, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення неустойки в сумі 135822,50 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Позивач, також просить усунути перешкоди в користуванні майном, а саме нежитловими приміщеннями будівель №35,60,74,49 площею 3289,3 кв. м. військового містечка №33, які належать військовій частині А4104.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведена стаття регулює захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати (негаторний позов) захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд прийшов до висновку про закінчення строку дії договору та те, що майно передане в користування відповідача за договором оренди знаходиться у відповідача без належних правових підстав, та майно: нежитлові приміщення будівель № 35,60,74,49 площею 3289,3 кв. м. військового містечка № 33 за актом прийому - передачі позивачу не повернуто, відповідно до цього суд вважає позовну вимогу про усунення перешкод в користуванні вищезазначеним майном обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 651 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди в користуванні майном (нежитлові приміщення будівель №35,60,74,49 площею 3289,3 кв. м. військового містечка №33), яке належить військовій частині А4104.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройснаб ЛТД" (61120 АДРЕСА_1, код 38001126) на користь військової частини А4104 (63501, м. Чугуїв, м/р Авіатор, рах. №31257230307577 в УДКСУ м. Київ, код 07785381, МФО 820172) суму заборгованості по пені та орендній платі нерухомого майна за договором у розмірі 144065,51 грн. (з них неустойка у розмірі 135822,50 грн., орендна плата у розмірі 8223,80 грн., пеня у розмірі 19,21 грн.) та судовий збір у розмірі 3760,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог щодо розірвання договору №5 від 31.05.2013 року, укладений між військовою частиною А4104 та ТОВ "Промстройснаб ЛТД" про оренду нерухомого військового майна - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 26.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_2