Рішення

від 20.07.2017 по справі 910/10041/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017Справа №910/10041/17

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експандіа" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вебмаркет" простягнення 48949,27 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЩітка М.В. - представник від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експандіа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебмаркет" 46650,00,00 грн. попередньої оплати за товар, 3% річних у розмірі 433,27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1866,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату за товар у розмірі 46650,00 грн., однак відповідач товар позивачу не передав, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/10041/17, розгляд справи призначено на 20.07.2017.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 20.07.2017 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з платіжним дорученням № 132 від 23.02.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Експандіа" було перераховано відповідачу оплату за ноутбук на підставі рахунку - фактури відповідача №24 від 23.02.2017 у розмірі 46650,00 грн.

Однак, відповідач товар у визначений на сайті відповідача строк (очікування 2-3 дні) позивачу не поставив.

31.03.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 23.03.2017 з вимогою про повернення 46650,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.

18.04.2017 позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу від 14.04.2017, в якій також просив відповідача повернути сплачені позивачем грошові кошти.

Грошові кошти на вимогу позивача відповідач не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач, як покупець, свої зобов'язання виконав належним чином, сплатив попередню оплату у розмірі 46650,00 грн. на підставі рахунку відповідача, але відповідач, як продавець, свої зобов'язання по поставці товару належним чином не виконав та суму попередньої оплати на вимогу позивача не повернув.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46650,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано до сплати відповідачу 1866,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 433,27 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Якщо зобов'язання виражене в банківському металі, то відповідне правовідношення не є грошовим зобов'язанням, і до нього не застосовуються норми про відповідальність за порушення такого зобов'язання.

За висновками суду, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат у період, який зазначений позивачем у розрахунку до позовної заяви (з 27.02.2017 по 19.06.2017). Повернути кошти за правилами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був у строк до 11.04.2017, оскільки перша вимога позивача про повернення попередньої оплати за товар була надіслана на адресу відповідача 31.03.2017 (3 дні на поштовий обіг + семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

За розрахунком суду, у період з 11.04.2017 (визначено судом згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України) по 19.06.2017 (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви) сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 268,40 грн., а витрати з урахуванням індексу інфляції у період з 11.04.2017 (визначено судом згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України) по травень місяць 2017 року включно (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви) - 1031,76 грн.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебмаркет" (04070, м.Київ, вул. Ігорівська, будинок 2/6, ідентифікаційний код 40946183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експандіа" (03038, м.Київ, вулиця М.Грінченка, будинок 4, ідентифікаційний код 35415496) заборгованість у розмірі 46650 (сорок шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1031 (одна тисяча тридцять одна) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 1567 (одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) грн. 34 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.07.2017

Суддя Ю.М. Смирнова