Рішення

від 25.07.2017 по справі 917/1022/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017 р. Справа №917/1022/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський облагропостач", вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014

до Приватного підприємства "ЕСКО-Лтава", вул. Фрунзе, 107, м. Полтава, 36002

про стягнення 46603,26 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 17.07.2017 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позов про стягнення з відповідача 46603,26 грн. заборгованості, з яких: 33880,00 грн. заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди № 1107 від 01.03.2016 р., 6748,17 грн. пені, 4974,51 грн. інфляційних, 1000,58 грн. - 3% річних.

25.07.2017 від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. №9246 від 25.07.2017 р.), у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині нарахування пені, інфляційних та 3% річних та стягнути з відповідача 6729,48 грн. пені, 4969,98 грн. інфляційних, 998,93 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом. Розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог, а саме: про стягнення 33880,00 грн. основного боргу, 6729,48 грн. пені, 4969,98 грн. інфляційних, 998,93 грн. - 3% річних.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: м. Полтава, вул. Фрунзе, будинок, 107, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

В п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01 березня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Полтавський Облагропостач та Приватним підприємством ЕСКО-Лтава укладено договір оренди № 1107.

Відповідно до п. 1 Орендодавець (ПАТ Полтавський Облагропостач ) здає в оренду, а Орендар орендує металевий склад площею 162 кв.м. та асфальтовану відкриту площадку площею 100 кв.м.

Згідно з п. 3.1.2 договору розмір орендної плати становить 4640,00 грн. (в тому числі ПДВ 773,33 грн.) грн на місяць.

Пунктом 3.3 визначено, що орендна плата сплачується не пізніше десятого числа поточного (оплачуваного) місяця, крім того відповідно до п. 3.6. орендар проводить відшкодування вартості комунальних послуг.

01 грудня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до зазначеної угоди п. 1 Додаткової угоди п. 1.1. Розділу 1 Предмет договору і п. 3.1.1.1 Розділу 3 "Умови оплати та ціна договору", викладено в наступній редакції: "Орендодавець надає Орендарю відкриту асфальтовану площадку площею 200 кв.м. по ціні 7,00 грн за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ за адресою: м. Полтава, вул. Буровиків, 4. Орендна плата проводиться щомісячно Орендарем на протязі 5-ти банківських днів, після виставлення рахунку на оплату в сумі 1400,00 грн., в т.ч. ПДВ 233,33 грн.".

На виконання п. 5.2.3 договору актом прийому-передачі майна б/н від 01 березня 2016 року, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду металевий склад площею 162 кв.м. та асфальтовану відкриту площадку площею 200 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Буровиків, 4.

На підтвердження отриманих Орендарем послуг, позивач надав суду акти здачі-прийняття послуг, які підписані відповідачем: № ОУ-0000074 на суму 1400,00 грн., ОУ-0001734 на суму 1400,00 грн., № ОУ-0001482 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн, ОУ-0001310 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн., ОУ-0001170 на суму 3240,00 грн та 1400,00 грн., ОУ-0001056 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн., ОУ-0000903 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн., ОУ-0000762 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн., ОУ-0000614 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн., ОУ-0000391 на суму 3240,00 грн. та 1400,00 грн.

Порушуючи умови договору, відповідач (Орендар) проводив оплату орендних та комунальних платежів не в повному обсязі та не своєчасно, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 33880,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 33880,00 грн основного боргу, 6729,48 грн. пені, 4969,98 грн. інфляційних, 998,93 грн. - 3% річних.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов до висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди (найму).

У відповідності до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Положеннями ч. 4 ст. 286 ГК України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як убачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором оренди не виконав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем, щодо сплати орендних платежів, і позовні вимоги у частині стягнення основного боргу в сумі 33880,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також заявляє вимоги про стягнення з відповідача 6729,48 грн. пені, 4969,98 грн. інфляційних, 998,93 грн. - 3% річних за період з 11.03.2016 р. по 31.05.2017 р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Сторони у п. 5.3 договору передбачили, що у разі порушення строків оплати Орендар сплачує на користь Орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент не виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку правильності розрахунків позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга. Закон» .

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, в межах заявлених сум, а саме: 6729,48 грн. пені, 4969,98 грн. інфляційних, 998,93 грн. - 3% річних за період з 11.03.2016 р. по 31.05.2017 р.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЕСКО-Лтава", вул. Фрунзе, 107, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 32370598, р/р 260028318 ПАТ Полтава-Банк м. Полтава, МФО 331489 на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський облагропостач", вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 00913686, п/р 26000362957067 ПАТ ПриватБанк м. Полтава, МФО 331401 - 33880,00 грн. основного боргу, 6729,48 грн. пені, 4969,98 грн. інфляційних, 998,93 грн. - 3% річних, 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.07.2017р.

Суддя О.А. Киричук