Рішення

від 24.07.2017 по справі 922/1881/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р.Справа № 922/1881/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетсі", м. Харків про стягнення 23304,30 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетсі" про повернення попередньої оплати за неналежне виконання умов договору поставки № 20/04 від 20.04.2016 року в розмірі 23304,30 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 червня 2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.06.2017 року представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 199400/17).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.06.2017 року представником позивача було надано клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представника ТОВ Продмаркет Плюс (вх. № 21394).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.06.2017 року представником позивача було надано пояснення по справі (вх. № 21393).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2017 року розгляд справи було відкладено на 24.07.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.07.2017 року представник позивача надав заяву про виправлення описки (вх. № 23049).

Суд, дослідивши вищезазначену заяву дійшов висновку, що фактично вона є додатковими поясненнями по справі, які долучаються судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 24.07.2017 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про вручення.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.2017 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.06.2017 року та ухвали суду від 19.06.2017 року за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду справи та співпадає з адресою вказаною у позовній заяві. В свою чергу ухвала суду про порушення провадження у справі повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

20.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бетсі було укладено договір поставки № 20/04, у відповідності до умов якого позивач повинен прийняти товар, що є предметом поставки, та оплатити його вартість у порядку, визначеному п. 5.2 Розділу 5 Договору поставки.

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач зобов'язується передати у власність позивачу товар (печиво, кекси, кекс-мафін і т.д.), а позивач зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до 5.2. договору, позивач зобов'язується робити оплату суми кожної погодженої партії товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача.

Як зазначає позивач, останній належним чином виконував свої зобов`язання за договором, здійснюючи попередню оплату за договором.

Проте відповідач, в свою чергу, по незалежним від позивача причинам не в повному обсязі виконував зобов'язання з поставки товару, здійснюючи, при цьому поставку товару на меншу суму, ніж було передбачено відповідними замовленнями та рахунками відповідача, у зв'язку з чим, накопичувальним залишком поступово виникла переплата позивача перед позивачем.

Як вказує позивач, зазначена переплата відповідачем не була повернута та не відшкодована позивачу будь-яким іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено відповідачу попередню оплату в сумі 293838,56 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 1872 від 22.04.2016 року на суму 21741,24 грн.;

- № 2068 від 06.05.2016 року на суму 21099,75 грн.;

- № 2199 від 12.05.2016 року на суму 21894,01 грн.;

- № 2338 від 18.05.2016 року на суму 15426,50 грн.;

- № 2547 від 27.05.2016 року на суму 33270,42 грн.;

- № 2696 від 03.06.2016 року на суму 13714,75 грн.;

- № 2854 від 10.06.2016 року на суму 42097,08 грн.;

- № 3233 від 24.06.2016 року на суму 20546,02 грн.;

- № 3762 від 13.07.2016 року на суму 20919,78 грн.;

- № 3867 від 18.07.2016 року на суму 10019,78 грн.;

- № 4130 від 26.07.2016 року на суму 14985,08 грн.;

- № 4173 від 27.07.2016 року на суму 2997,02 грн.;

- № 4679 від 17.08.2016 року на суму 13069,32 грн.;

- № 5083 від 05.09.2016 року на суму 8890,20 грн.;

- № 396 від 23.09.2016 року на суму 14169,14 грн.;

- № 101 від 07.10.2016 року на суму 18998,58 грн.

Відповідач в свою чергу здійснив поставку товару позивача на суму 277813,56 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

Видаткова накладна № 1-1005 від 10.05.2016 року на суму 21 135,92 грн.;

Видаткова накладна № 1-2305 від 23.05.2016 року на суму 15 416,17 грн.;

Видаткова накладна № 1-0506 від 05.06.2016 року на суму 13 714,75 грн.;

Видаткова накладна № 1-2806 від 28.06.2016 року на суму 16 775,18 грн.;

Видаткова накладна № 2-2007 від 20.07.2016 року на суму 6 706,46 грн.;

Видаткова накладна № 1-2607 від 26.07.2016 року на суму 4 285,58 грн.;

Видаткова накладна від 29.04.2016 року на суму 21 697,78 грн.;

Видаткова накладна від 14.05.2016 року на суму 21 618,73 грн.;

Видаткова накладна від 30.05.2016 року на суму 32 770,91 грн.;

Видаткова накладна від 13.06.2016 року на суму 42 097,08 грн.;

Видаткова накладна від 20.07.2016 року на суму 16 041,66 грн.;

Видаткова накладна від 01.08.2016 року на суму 13 282,90 грн.;

Видаткова накладна від 21.08.2016 року на суму 12 827,53 грн.;

Видаткова накладна від 11.09.2016 року на суму 10 006,16 грн.;

Видаткова накладна від 26.09.2016 року на суму 11 154,01 грн.;

Видаткова накладна від 11.10.2016 року на суму 18 282,60 грн.

Крім того, відповідно до видаткової накладної № ПП-Д182 від 29.07.2016 року та видаткової накладної ПП-В24 від 25.08.2016 року на суму 3985,38 грн. позивач здійснив повернення відповідачу товару на загальну суму 7279,30 грн.

Таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу товар на загальну суму 23304,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів, що підтверджується листом-вимогою № 322 від 31.12.2016 року та листом - вимогою № 387 від 07.02.2017 року.

Проте відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, грошові коштів сумі 23304,30 грн. не повернув, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що договір № 20/04 від 20.04.2016 року, укладений між сторонами по справі, за своєю природою є договором поставки.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, договір було поставки було укладено строком до 31 грудня 2016 року (п. 10.1).

Отже припинення дії договору та не здійснення відповідачем поставки товару позивачу також є підставою для повернення останньому коштів, перерахованих в якості попередньої оплати.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, а саме платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в повному обсязі, чим суттєво порушив умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 23304,00 грн., які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 623-629, 693, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бетсі (61176, м. Харків, Салтівське Шосе, буд. 264, код ЄДРПОУ 39099437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, п/р 26005330901 у Київській філії Публічного акціонерного товариства ПФБ , МФО 320906, код ЄДРПОУ 39896873) 23304,30 грн. попередньої оплати та 1600,00 грн. втрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_1

922/1881/17