Постанова

від 24.07.2017 по справі 910/4147/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р. Справа№ 910/4147/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Пономаренка Є.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевельова А.С.

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р.

у справі № 910/4147/14 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд"

про стягнення 227145, 98грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/4147/17 позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К" основний борг у розмірі 201722грн. 49коп., пеню у розмірі 14384грн. 04коп., 3% річних у розмірі 1543грн. 55коп. та судовий збір у розмірі 3279грн. 75коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідачем не сплачено вартість поставленого йому на підставі договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів від 06.01.2016 товару - дизельне паливо 2710194300 за видатковими накладними №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016., №608 від 12.12.2016, на загальну суму 202722,49 грн., доказів протилежного, а саме доказів сплати вказаної суми коштів до моменту звернення позивачем до суду сторонами не надано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в частині 111932,14 грн. 14 коп. та нарахованих штрафних санкцій відмовити, а в іншій частині рішення від 02.06.2017р. залишити без змін.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відсутні належні докази у підтвердження передання йому нафтопродуктів за видатковими накладними, зазначеними позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 24.07.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 24.07.2017р.не з'явився відповідач.

Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, про причини неявки суд не повідомив, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

06.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд", як покупцем, укладено договір №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за умовами даного договору нафтопродукти.

Як встановлено п. 3.1. договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів, товар поставляється покупцю партіями в кількості і по ціні, зазначеній в заявках на умовах EXW (нафтобаза продавця - пункт поставки). СРТ (пункт призначення покупця) РСА або ін. Заявки подаються покупцем в усній або письмовій формі, у тому числі засобами електронного зв'язку.

Згідно з п.3.4. договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів прийом-передача товару по кількості і якості здійснюється сторонами в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (наказ №281/171/578/155 від 20.05.2008) та Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (наказ №271/121 від 04.06.2007).

За змістом п. 5.1.1. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155, приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).

Нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання (п. 7.5.1. Інструкції).

Господарським судом міста Києва встановлено, що пунктами 2.1.1., 2.2.1., 2.2.2. договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів передбачено, що продавець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі поставити покупцю товар протягом строків, зазначених у заявках на відвантаження товару; покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар, в момент поставки поставити у товарно-супровідній документації відмітки про прийом товару та передати продавцю оригінал належним чином оформленої довіреності.

Позивачем відповідно до умов договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів було складено видаткові накладні на поставку товару - дизельне паливо 2710194300: №579 від 28.11.2016 на суму 55790,35 грн., №591 від 01.12.2016 на суму 35000,00 грн., №596 від 05.12.2016 на суму 36464,08 грн., №601 від 08.12.2016 на суму 18150,00 грн., №602 від 09.12.2016 на суму 18150,00 грн., №608 від 12.12.2016 на суму 39168,06 грн., на загальну суму 202722,49 грн. (копії видаткових накладних долучені до позову).

Як вбачається з матеріалів справи видаткові накладні на поставку товару - дизельне паливо 2710194300: №579 від 28.11.2016 на суму 55790,35 грн., №591 від 01.12.2016 на суму 35000,00 грн. підписані обома сторонами та скріплені їх печатками; видаткові накладні на поставку товару - дизельне паливо 2710194300: №596 від 05.12.2016 на суму 36464,08 грн., №601 від 08.12.2016 на суму 18150,00 грн., №602 від 09.12.2016 на суму 18150,00 грн., №608 від 12.12.2016 на суму 39168,06 грн. підписані та скріплені печаткою лише позивача.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відсутні належні докази у підтвердження передання йому нафтопродуктів за видатковими накладними, зазначеними позивачем до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 19.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшли документи на запит суду та пояснення, відповідно до яких ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначено, що за даними архіву податкової звітності в ЄРПН за листопад-рудень 2016 року встановлено, що позивачем зареєстровано на користь відповідача 15 податкових накладних на загальну суму 114734,50 грн., електронні копії яких долучені до пояснень.

З поданих ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві електронних податкових накладних вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К" було зареєстровано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд" зокрема наступні податкові накладні: №63 від 28.12.2016 щодо товару дизельне паливо 2710194300 на суму 55790,35 грн. з ПДВ, №2 від 01.12.2016 щодо товару дизельне паливо 2710194300 на суму 35000,00 грн. з ПДВ, №7 від 05.12.2016 щодо товару дизельне паливо 2710194300 на суму 36464,08 грн. з ПДВ, №13 від 08.12.2016 щодо товару дизельне паливо 2710194300 на суму 18150,00 грн. з ПДВ, №14 від 09.12.2016 щодо товару дизельне паливо 2710194300 на суму 18150,00 грн. з ПДВ, №19 від 12.12.2016 щодо товару дизельне паливо 2710194300 на суму 39168,06 грн. з ПДВ.

Господарським судом вірно встановлено, що вказані у зареєстрованих позивачем на користь відповідача електронних податкових накладних відомості, зокрема, про товар, його кількість та вартість відповідають тим відомостям про товар, кількість та вартість, що визначені у видаткових накладних №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016, №608 від 12.12.2016 на поставку дизельного палива 2710194300.

За змістом ст. 201.1. Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (ст.ст. 201.7., 201.8. Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 201.10. Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Як вбачається з листа ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2017 №2/10/26-56-12-01-23 (відповідь на адвокатський запит) Державною податковою інспекцією зазначено, що згідно з податковою звітністю за листопад та грудень 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд" встановлено, що сума податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд" відповідає сумі податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К", розбіжності відсутні .

За змістом ст. 198.1. Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (ст. 198.2. Податкового кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (ст. 198.3 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.198.6 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, податковий кредит, відповідно до Податкового кодексу України, сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З огляду на наведене, оскільки податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто сум, на які платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, враховуючи, що з даних податкової звітності ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві вбачається, що сума податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд" відповідає сумі податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К", зокрема, за податковими накладними №63 від 28.12.2016, №2 від 01.12.2016, №7 від 05.12.2016, №13 від 08.12.2016, №14 від 09.12.2016, №19 від 12.12.2016, які, в свою чергу, складені за наслідками операції з поставки товару згідно зі спірними видатковими накладними на поставку товару - дизельне паливо 2710194300: №579 від 28.11.2016 на суму 55790,35 грн., №591 від 01.12.2016 на суму 35000,00 грн., №596 від 05.12.2016 на суму 36464,08 грн., №601 від 08.12.2016 на суму 18150,00 грн., №602 від 09.12.2016 на суму 18150,00 грн., №608 від 12.12.2016 на суму 39168,06 грн., місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про належне підтвердження факту отримання відповідачем, який нарахував суми податку за наведеними податковими накладними як податковий кредит, товару - дизельне паливо 2710194300 на суму 202722,49 грн. за спірними накладними.

Доводи відповідача про те, що умовами договору встановлено, що поставка товару здійснюється виключно за умови попередньої оплати відповідачем, тоді-як такої здійснено не було, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки обставина наявності або відсутності попередньої оплати не спростовує факт поставки позивачем та отримання товару відповідачем.

Відповідно до п.п.4.1.,4.2. договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів від 06.01.2016, покупець приймає та сплачує за товар по ціні згідно з рахунком-фактурою. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% попередньої оплати.

Позивачем відповідно до умов договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів складено рахунки на оплату товару - дизельне паливо 2710194300: №590 від 28.11.2016 на суму 55790,35 грн., №598 від 01.12.2016 на суму 35000,00 грн., №604 від 05.12.2016 на суму 36464,08 грн., №608 від 08.12.2016 на суму 18150,00 грн., №609 від 09.12.2016 на суму 18150,00 грн., №615 від 12.12.2016 на суму 39168,06 грн. (копії рахунків долучені до позову).

В той же час, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а тому обставина надання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність рахунку-фактури в будь-якому разі не звільняє боржника від обов'язку зі сплати вартості наданих послуг (постанова Верховного суду України від 29 вересня 2009 року).

Умови договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів не містять конкретно визначеного строку оплати товару, а визначають лише форму проведення розрахунків - попередня оплата.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7. Постанови Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

З огляду на те, що умовами договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів від 06.01.2016 не встановленого іншого строку оплати, ніж передбачено приписами ст.692 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що свій обов'язок з оплати товару, поставленого позивачем за видатковими накладними №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016., №608 від 12.12.2016, відповідач повинен був здійснити 28.11.2016, 01.12.2016, 05.12.2016, 08.12.2016, 09.12.2016 12.12.2016, відповідно.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду, відповідачем не сплачено вартість поставленого йому на підставі договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів від 06.01.2016 товару - дизельне паливо 2710194300 за видатковими накладними №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016., №608 від 12.12.2016, на загальну суму 202722,49 грн., доказів протилежного, а саме доказів сплати вказаної суми коштів до моменту звернення позивачем до суду сторонами не надано.

28.03.2017 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2304 від 28.03.2017 з призначенням платежу: оплата за ДТ згідно з рахунком №590 від 28.11.2016 та договором №601161 від 06.01.2016.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що відповідачем 28.03.2017, тобто вже після подання позивачем даного позову до суду (15.03.2017), сплачено на користь останнього грошові кошти у розмірі 1000,00 грн. за поставлений товар відповідно до рахунку №590 від 28.11.2016, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що провадження у справі у відповідній частині позовних вимог підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю"Трансагротрейд" за договором №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів від 06.01.2016 (видаткові накладні №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016, №608 від 12.12.2016) у розмірі 201722,49 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем спростовані не були, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Подорожей-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Трансагротрейд" в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково, у сумі 201722,49 грн., про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 1558,94 грн. 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, що розраховані позивачем по кожній видатковій накладній (по видатковій накладній №579 від 28.11.2016 за період з 28.11.2016 по 07.03.2017, по видатковій накладній №591 від 01.12.2016 за період з 01.12.2016 по 07.03.2017, по видатковій накладній №596 від 05.12.2016 за період з 05.12.2016 по 07.03.2017, по видатковій накладній №601 від 08.12.2016 за період з 08.12.2016 по 07.03.2017, по видатковій накладній №602 від 09.12.2016 за період з 09.12.2016 по 07.03.2017, по видатковій накладній №608 від 12.12.2016 за період з 12.12.2016 по 07.03.2017).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 1543,55 грн., з урахуванням встановленої дати настання строку виконання зобов'язання з оплати по кожній з видаткових накладних та, відповідно, виникнення моменту прострочення оплати вартості поставленого товару за видатковими накладними №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016, №608 від 12.12.2016 (29.11.2016, 02.12.2016, 06.12.2016, 09.12.2016, 10.12.2016, 13.12.2016.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п. 6.2. договору №601161 про купівлю-продаж нафтопродуктів від 06.01.2016, за необґрунтовану відмову або ухилення від своєчасної оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 14384,04 грн., за перерахунком суду, з урахуванням встановленої дати настання строку виконання зобов'язання з оплати по кожній з видаткових накладних та, відповідно, виникнення моменту прострочення оплати (з наступного дня після настання строку оплати) вартості поставленого товару за видатковими накладними №579 від 28.11.2016, №591 від 01.12.2016, №596 від 05.12.2016, №601 від 08.12.2016, №602 від 09.12.2016, №608 від 12.12.2016 (29.11.2016, 02.12.2016, 06.12.2016, 09.12.2016, 10.12.2016, 13.12.2016.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагротрейд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/4147/17 залишити без змін.

3. Справу №910/4147/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.О. Зеленін

Є.Ю. Пономаренко