Постанова

від 26.07.2017 по справі 906/1532/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Справа № 906/1532/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (директор)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" на рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15 (ОСОБА_2О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ"

до Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат"

про стягнення 73185,75 доларів США (станом на 08.10.2015р. за курсом НБУ 1 556 660,90 грн.)

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Маріщенко Л.О.) від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (надалі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат" (надалі - відповідач) про стягнення 73185,75 доларів США (станом на 08 жовтня 2015 року за курсом НБУ 1556660,90 грн.). Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат" (246021, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Ілліча, 4, код 400078303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (10031, АДРЕСА_1, ід. код 33178070) 73185,75 доларів США основного боргу та 23349,91 грн. сплаченого судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що на виконання умов договору 14 липня 2015 року позивач здійснив завантаження в залізничні вагони насіння соняшника в загальній кількості - 147,85 тон та виставив Виробничому унітарному підприємству «ГЖК Прип'ять» рахунок - фактуру (інвойс) №0714, на оплату товару за ціною 495 доларів США за тонну, на загальну суму - 73185,75 доларів США. На підтвердження виконання позивачем зобов'язань, покладених на нього Контрактом, в матеріалах справи міститься: вантажна митна декларація №101050000/2015/002432 від 15 липня 2015 року (оформлена шляхом електронного декларування), було здійснене митне оформлення експорту товару - насіння соняшника в кількості - 147,85 тон, на загальну суму - 73185,75 доларів США, одержувач: ВАТ «Гомельський жировий комбінат» , 246021, м.Гомель, вул. Ілліча, 4; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №32446569 від 15 липня 2015 року на перевезення в міжнародному сполученні, в режимі експорту, вантажу - насіння соняшнику, в кількості - 147,85 тон; одержувач: ВАТ «Гомельський жировий комбінат» , 246021, м. Гомель, вул. Ілліча, 4. Однак умови щодо оплати згідно Контракту відповідачем не виконані. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15, розглянути справу із належним повідомленням відповідача та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм процесуального права, що в подальшому унеможливило виконання судового рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що згідно статті 10 "Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах", укладеної державами - членами СНД у м.Мінську 22 січня 1993 року запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діють у його державі, якщо документи, що вручаються, написані на його мові або російською мовою або мають завірений переклад на ці мови. Відповідно до частини 2 статті 53 Мінської Конвенції клопотання про вирішення примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної сторони, де рішення підлягає виконанню. До клопотання, окрім іншого, додається документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесено рішення, та яка не прийняла участі в процесі, була в належному порядку й вчасно викликана до суду, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена. Господарським судом Житомирської області повідомлення відповідача про розгляд справи не здійснювалось через орган юстиції, а ухвали про порушення провадження та про призначення дати розгляду справи направлялись безпосередньо відповідачу на його адресу. Через вказану обставину Економічний суд Гомельської області дійшов висновку про невідповідність вимогам Мінської Конвенції та статті 246 ГПК Республіки Білорусь поданої заяви про визнання та приведення у виконання судового рішення і повернув її без розгляду. Статтею 104 ГПК України визначено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду. З урахуванням вищевикладеного, скаржник вважає, що господарський суд Житомирської області розглянув справу із порушенням норм процесуального права, а отже рішення є таким, що порушує право особи на судовий захист, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2017 року у справі №906/1532/15 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача та призначено дату судового засідання на 29 березня 2017 року. Для виконання судом вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, про слухання справи, було зобов'язано позивача у найкоротший строк подати через канцелярію Рівненському апеляційному господарському суду нотаріально засвідчений переклад російською мовою ухвали суду від 16 лютого 2017 року у справі №906/1532/15 про прийняття апеляційної скарги до провадження, переклад позовної заяви, апеляційної скарги та судових доручень про надання правової допомоги в трьох екземплярах кожний документ.

07 березня 2017 року від представника позивача надійшли нотаріально посвідчені переклади на російську мову позовної заяви від 08 жовтня 2015 року, рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15, апеляційної скарги від 03 лютого 2017 року та ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2017 року у справі №906/1532/15.

Супровідним листом №906/1532/15/1335/17 від 10 березня 2017 року Рівненським апеляційним господарським судом було направлено Економічному суду Гомельської області судове доручення про надання правової допомоги разом з доданими документами.

27 березня 2017 року від Економічного суду Гомельської області надійшов лист №18-9Их/2017 від 21 березня 2017 року разом з ухвалою Економічного суду Гомельської області від 21 березня 2017 року про виконання судового доручення та оригіналом повідомлення про вручення поштового відправлення №611888376.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28 березня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №906/1532/15 - ОСОБА_3 у період з 22 березня 2017 року по 05 квітня 2017 року включно та відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Демидюк О.О..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 березня 2017 року у справі №906/1532/15 апеляційну скаргу ТОВ "ДАСТ" було прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

28 березня 2017 року від представника позивача - ТОВ "ДАСТ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 року у справі №906/1532/15 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 28 квітня 2017 року.

Супровідним листом від 31 березня 2017 року №906/1532/15/1810/17 Економічному суду Гомельської області було надіслано судове доручення про надання правової допомоги разом з додатками для належного повідомлення відповідача по справі про дачу, час та місце розгляду справи.

26 квітня 2017 року до апеляційного господарського суду від Економічного суду Гомельської області надійшло підтвердження про вручення іноземному суб'єкту господарювання - ВАТ "Гомельський жировий комбінат" ухвали від 29 березня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27 квітня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №906/1532/15 - ОСОБА_4 включно та відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2017 року у справі №906/1532/15 апеляційну скаргу ТОВ "ДАСТ" було прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2017 року у справі №906/1532/15 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 14 червня 2017 року.

Супровідним листом від 28 квітня 2017 року №906/1532/15/2375/17 Економічному суду Гомельської області було надіслано судове доручення про надання правової допомоги разом з додатками для належного повідомлення відповідача по справі про дачу, час та місце розгляду справи.

09 червня 2017 року до апеляційного господарського суду від Економічного суду Гомельської області надійшло підтвердження про вручення іноземному суб'єкту господарювання - ВАТ "Гомельський жировий комбінат" ухвали від 28 квітня 2017 року.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Мамченко Ю.А. судове засідання у справі №906/1532/15 14 червня 2017 року не відбулося.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 року справу №906/1532/15 було призначено до розгляду в судовому засіданні 26 липня 2017 року.

Супровідним листом від 21 червня 2017 року №906/1532/15/3341/17 Економічному суду Гомельської області було надіслано судове доручення про надання правової допомоги разом з додатками для належного повідомлення відповідача по справі про дачу, час та місце розгляду справи.

18 липня 2017 року до апеляційного господарського суду від Економічного суду Гомельської області надійшла ухвала Економічного суду Гомельської області від 07 липня 2017 року №37-16Ип/2017 про виконання судового доручення та належним чином завірена копія ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 року у справі №906/1532/15 з відміткою представника ВАТ "Гомельський жировий комбінат" про її одержання.

Безпосередньо в судовому засіданні 26 липня 2017 року представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки ВАТ "Гомельський жировий комбінат" було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат" (м.Гомель, Республіка Білорусь) про стягнення 73185,75 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом №0714 від 14 липня 2015 року (поставка насіння соняшника).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ВАТ "Гомельський жировий комбінат" (УНП 400078303) є нерезидентом України (адреса реєстрації відповідача: 246021, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Ілліча, 4).

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У відповідності до Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31 травня 2002 року "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

За змістом статей 41, 12-17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).

Статтею 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яка укладена державами - учасницями СНД у м.Києві 20 березня 1992 року встановлено правила застосування цивільного законодавства однієї держави - учасниці СНД на території іншої держави - учасниці СНД. За цими правилами, зокрема, права та обов'язки сторін за договором визначаються законодавством країни - місця здійснення такого договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Пунктом 9.2. Контракту №0714 від 14 липня 2015 року сторони передбачили застосування при вирішенні спору матеріального та процесуального права країни знаходження позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (продавець) та Виробничим унітарним підприємством "ГЖК Прип'ять" (покупець), укладено Контракт №0714, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах DAP (доставлено до кордону) Україна - Білорусь, прикордонний перехід Бережесть/Словечно згідно Інкотермс - 2010) насіння соняшника (для промислової переробки) врожаю 2014 року (продовольчого), назване в подальшому товар, в кількості 150 тонн +/- 10% (пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 2 Контракту валютою платежу та валютою контракту є долар США; ціна товару складає 495,00 доларів США за одну тону; загальна вартість Контракту складає 74250,00 доларів США +/- 10%.

Поставка товару здійснюється залізничним транспортом в залізничних вагонах, вантажоодержувачем товару є: ВУП ГЖК Прип'ять» , 247757, Гомельська область, Мозирський район, Козенський с/с,20, код підприємства 7740, станція ОСОБА_5ж/д, код станції 153808 (пункт 3.1. договору).

Пунктом 5.1. Контракту сторони погодили, що оплата за товар, що поставляється за даним Контрактом, здійснюється в доларах США протягом 5-ти банківських днів з дати поставки товару на адресу Покупця. Датою поставки товару вважається дата вказана на календарному штемпелі станції призначення на ж/д накладній.

Даний Контракт набирає сили з дати підписання обома сторонами та діє до 31 липня 2015 року. Закінчення строку дії Контракту не звільняє сторони від виконання тих обов'язків, які залишились невиконаними (пункт 11.4. договору).

14 липня 2015 року між TOB "ДАСТ" та Виробничим унітарним підприємством "ГЖК Прип'ять" укладено додаткову угоду до контракту №0714 від 14 липня 2015 року, якою внесено зміни до пункту 3.1. договору та викладено останній в наступній редакції;

"3.1. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом в залізничних вагонах, вантажоодержувачем товару є: Відкрите акціонерне товариство "Гомельський жировий комбінат", 247757, м. Гомель, вул. Ілліча, 4, код підприємства 4947, станція ОСОБА_5ж/д, код станції 153808."

16 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (продавець) та ВАТ "Гомельський жировий комбінат" (покупець) було укладено додаткову Угоду №2 до Контракту №0714 від 14 липня 2015 року, згідно якої стороною за контрактом №0714 від 14 липня 2015 року, що укладений між TOB "ДАСТ" та Виробничим унітарним підприємством "ГЖК Прип'ять", замість Виробничого унітарного підприємства "ГЖК Прип'ять" слід вважати ВАТ "Гомельський жировий комбінат", в зв'язку з реорганізацією ВАТ "Гомельський жировий комбінат", шляхом приєднання Виробничого унітарного підприємства "ГЖК Прип'ять" до ВАТ "Гомельський жировий комбінат".

14 липня 2015року на виконання умов договору позивач здійснив завантаження в залізничні вагони насіння соняшника в загальній кількості - 147,85 тон та виставив Виробничому унітарному підприємству "ГЖК Прип'ять" рахунок - фактуру (інвойс) №0714, на оплату товару за ціною 495 доларів США за тонну, на загальну суму - 73185,75 доларів США.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що на підтвердження виконання позивачем зобов'язань, покладених на нього Контрактом, в матеріалах справи міститься:

- вантажна митна декларація №101050000/2015/002432 від 15 липня 2015 року (оформлена шляхом електронного декларування), було здійснене митне оформлення експорту товару - насіння соняшника в кількості - 147,85 тон, на загальну суму - 73185,75 доларів США, одержувач: ВАТ "Гомельський жировий комбінат", 246021, м.Гомель, вул. Ілліча, 4;

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №32446569 від 15 липня 2015 року на перевезення в міжнародному сполученні, в режимі експорту, вантажу - насіння соняшнику, в кількості - 147,85 тон; одержувач: ВАТ "Гомельський жировий комбінат", 246021, м. Гомель, вул. Ілліча, 4.

Однак умови щодо оплати згідно Контракту відповідачем не виконані.

Не проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (стаття 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

В силу статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначає стаття 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

ВАТ "Гомельський жировий комбінат" позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Однак, рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15 підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ВАТ "Гомельський жировий комбінат" (УНП 400078303) є нерезидентом України (адреса реєстрації відповідача: 246021, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Ілліча, 4).

Приписами частин 1, 2 статті 5 угоди від 19 грудня 1992 року "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" встановлено, що компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб.

Частиною 3 статті 4 ГПК України встановлено, що якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Згідно статті 123 ГПК України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 22 ГПК України визначає, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Як встановлено частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відтак, до правовідносин по повідомленню іноземної сторони про розгляд справи, у якій вона виступає відповідачем (врученню судового доручення) необхідно застосовувати положення Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (дата прийняття: 22 січня 1993 року, дата приєднання Україною: 10 листопада 1994 року (із заявами та застереженнями), дата набуття чинності для України: 14 квітня 1995 року, далі по тексту - Конвенція) разом із Протоколом до неї від 28 березня 1997 року (дата підписання для України - 28 березня 1997 року та дата набуття чинності для України - 17 вересня 1999 року), Угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності ратифікованою Верховною Радою України 19 грудня 1992 року та Інструкцію про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень.

Статтею 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року передбачено, що громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, що проживають на її території, мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури й інших установ других Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони. Положення цієї Конвенції застосовуються також до юридичних осіб, створених відповідно до законодавства Договірних Сторін.

Відповідно до статі 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Статтями 7, 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

Виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони.

До клопотання додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої Сторони про процес; виконавчий документ.

Як вбачається колегією суддів з матеріалів справи, ВАТ "Гомельський жировий комбінат" було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи у господарському суді Житомирської області без застосування міжнародних договорів, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 43/.

Враховуючи вищевикладене, місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права щодо належного повідомлення відповідача по справі про дату, час та місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на ВАТ "Гомельський жировий комбінат", оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" задоволити, рішення господарського суду Житомирської області від 15 грудня 2015 року у справі №906/1532/15 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гомельський жировий комбінат" (246021, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Ілліча, 4, код 400078303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (10031, АДРЕСА_2, ід. код 33178070) 73185,75 доларів США основного боргу, 23349,91 грн. сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви та 32921,52 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1532/15 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.