Постанова

від 26.07.2017 по справі 922/4683/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Справа №922/4683/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 08.11.2016р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Донснаб" (вх.№1811Х/1-41 від 07.06.2017р.) , на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. у справі №922/4683/16,

за позовом MECMAR SOCIETA PER AZIONI (Акціонерне товариство "Мекмар"), Італія, м. Мінербе,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донснаб",смт. Мала Данилівна, Харківська область,

про стягнення 411077,65 Євро , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. у справі №922/4683/16 (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім Донснаб" на користь MECMAR SOCIETA PER AZIONI заборгованість у розмірі 411077,65 євро та витрати по сплаті судового збору в сумі 169280,41 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. у справі №922/4683/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач зазначає, що в матеріалах справи письмові документи - контракти, які б відповідали вимогам законодавства - відсутні, а отже не можуть прийматися до уваги судом як належні та допустимі докази, що встановлюють наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, а саме обов'язок сплатити заборгованість в строки, зазначені у відповідних специфікаціях до згаданих контрактів. Також відповідач зазначає, що у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи узгодженого сторонами порядку здійснення оплати товару обов'язок зі сплати за поставлений товар виник з моменту передачі права власності вантажоотримувачу (відповідачу) з моменту здійснення оформлення відповідних митних декларацій в режимі ІМ 40 та випуску товарів у вільний обіг в Україні. Отже, відповідач вважає, що перебіг строку позовної давності за вимогами позивача починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, а саме з наступного дня з дати оформлення відповідних митних декларацій, тобто з моменту виникнення обов'язку відповідача зі сплати вартості товару у відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. 58 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.07.2017р. об 11:30 год., у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, каб.№132.; відстрочено відповідачу сплату судового збору до 17.07.2017р.; зобов'язано відповідача надати до 22.02.2017р. докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановлених порядку і розмірі та докази зарахування суми судового збору до Державного бюджету України;

26.06.2017р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від позивача про участь в судовому засіданні, призначеному на 17.07.2017р. об 11:30 год., в режимі відеоконференції в господарському суду м. Києва, господарському суду Київської області, Дарницькому районному суду міста Києва або Київському окружному адміністративному суді - на вибір, у зв'язку з тим, що він не має змоги направити свого представника до Харківського апеляційного господарського суду. Вказане клопотання було направлено до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку - 21.06.2017р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.06.2017р. задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4683/16 яке відбудеться 17.07.2017р. об 11:30 год., у залі судового засідання №131 в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) забезпечити проведення відеоконференції у справі №922/4683/16, розгляд якої відбудеться 17.07.2017р. об 11:30 год. в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7319 від 12.07.2017р.), в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що на виконання вимог чинного законодавства сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов контрактів, та після цього позивачем зі свого боку було підписано та скріплено печаткою відповідні примірники контрактів та надіслано відповідачу, а він в свою чергу оформив контракти відповідно до вимог ч.1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, однак примірники позивача останньому не повернув. Крім того, наявність відповідних контрактів підтверджується тим, що для здійснення авансової оплати відповідач повинен був надати відповідні копії контрактів до обслуговуючого банку, а також надати їх митному органу для того, щоб розмитнити товар. Отже, строк оплати настає не на дату прийняття товару (дата складання митних декларацій), а у строки, що передбачені договором, оскільки договори укладені та існують в належній письмовій формі.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.№7450 від 17.07.2017р.), в якому він просить призначити у справі №922/4683/16 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи відповідає наданий MECMAR SOCIETA PER AZIONI, Мінербе, Італія та наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" первинним документам, наявним в матеріалах справи?;

- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача MECMAR SOCIETA PER AZIONI, Мінербе, Італія розмір заборгованості за фактично поставлені підприємству ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" товари, відповідно до умов Контрактів №02/2013 від 21.06.2013р., №03/2013 від 28.08.2013, №04/2013 від 16.09.2013, №06/2013 від 26.09.2013, №07/2013 від 27.09.2013, №08/2013 від 30.09.2013, №13/2013 від 18.10.2013?;

- Чи підтверджуються документально обсяги господарських операці з поставки та проведення розрахунків ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з MECMAR SOCIETA PER AZIONI, Мінербе, Італія?;

- Скільки складає фактичний розмір заборгованості ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" перед MECMAR SOCIETA PER AZIONI, Мінербе, Італія, виходячи з наданих первинних документів, наявних у матеріалах справи?

Відповідач просить суд проведення експертизи доручити Державному підприємству "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень"; зупинити провадження у справі №922/4683/16, у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Також відповідач надав клопотання (вх.№7451 від 17.07.2017р.), в якому просить відстрочити, розстрочити, зменшити розмір або звільнити ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 200246,84 грн., враховуючи майновий стан скаржника.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 17.07.2017р. представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без розгляду, у зв'язку із несплатою відповідачем судового збору та необґрунтованістю наданого останнім клопотання; проти задоволення клопотання про призначення експертизи у справі позивач, також, заперечував.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2017р. розгляд справи відкладено на 26.07.2017р.; задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4683/16, яке відбудеться 26.07.2017р. о 14:00 год., у залі судового засідання №131 в режимі відеоконференції; доручено господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) забезпечити проведення відеоконференції у справі №922/4683/16, розгляд якої відбудеться 26.07.2017р. о 14:00 год. в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131; клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволено; відстрочено відповідачу сплату судового збору до 26.07.2017р.; зобов'язано відповідача надати до 26.07.2017р. докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановлених порядку і розмірі та докази зарахування суми судового збору до Державного бюджету України; явку представника відповідача до судового засідання визнати обов'язковою.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.№7852 від 26.07.2017р.), в якому він просить призначити у справі №922/4683/16 судову технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи відповідають відтиски печаток на товарних накладних у матеріалах справи, відтискам печаток MECMAR SOCIETA PER AZIONI (Акціонерне товариство "Мекмар"), Мінербе, Італія?

2) Чи нанесено відтиски печаток (штампа, факсиміле) MECMAR SOCIETA PER AZIONI (Акціонерне товариство "Мекмар"), Мінербе, Італія на товарних накладних, однією і тією самою печаткою (штампом, факсиміле)?

3) Чи нанесений відтиск печатки (штампа) MECMAR SOCIETA PER AZIONI (Акціонерне товариство "Мекмар"), Мінербе, Італія у той час, яким датовані товарні накладні у матеріалах справи?

4) Чи проставлені підписи MECMAR SOCIETA PER AZIONI (Акціонерне товариство "Мекмар"), Мінербе, Італія на товарних накладних у матеріалах справи у той час, яким датовані товарні накладні? Чи в один період часу були виконані відтиски печаткок (штампа, факсиміле) та підписи MECMAR SOCIETA PER AZIONI (Акціонерне товариство "Мекмар"), Мінербе, Італія на товарних накладних?

Також, відповідач просить проведення експертизи доручити Державному підприємству "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень"; зупинити провадження у справі №922/4683/16 у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Крім того, відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7853) та продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів (вх.№7854), у зв'язку з неможливістю присутності представника відповідача за станом здоров'я. Також, відповідач надав клопотання (вх.№7855), в якому просить відстрочити, розстрочити, зменшити розмір або звільнити ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 200246,84 грн., враховуючи майновий стан скаржника.

Колегія суддів, розглянувши надані апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи та продовженні строку розгляду справи відмовляє в їх задоволенні, з огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом у відповідності до приписів частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, створено учасникам процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Чинне законодавство України не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти їх в суді, а тому апелянт у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, мав змогу скористатись своїм правом участі у судовому засіданні, надіславши іншого представника.

Хвороба представника, який виступає від імені товариства не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки саме юридична особа - ТОВ "ТГ "Донснаб" - є учасником провадження у справі, а не конкретний представник товариства.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника ТОВ "Донснаб".

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 26.07.2017р. представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду залишити - без змін, з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2013 між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №02/2013 (надалі - Контракт №02/2013).

Відповідно до п.1.1. Контракту №02/2013 Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №02/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 181456,11 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №02/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту №02/2013 валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014р. (п.12.1. Контракту).

Специфікацією №1 від 12.08.2013 сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- двох мобільних сушилок зернових культур MECMAR D20/153T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 43548,66 Євро за кожну одиницю;

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR D20/153T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм. Країна виробництва Італія. Вартістю 40282,81 Євро;

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR SSI25/210 Т2, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 54075,98 Євро.

Загальна вартість техніки складає 181456,11 Євро;

Специфікацією №1 від 12.08.2013р. також визначено умови оплати.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 16.08.2013р. включно (36291,22 Євро)

- 20 % по факту готовності техніки (36 291,22 Євро);

- 60 % в термін до 31.05.2014р. (108 873,67 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною № 162 від 06.09.2013р., міжнародною товарно-транспортною накладною серії А №002481 від 06.09.2013 та ВМД 100270000/2013/208228 від 16.09.2013р. на суму 87097,32 Євро та товарною накладною № 163 від 09.09.2013р., міжнародною товарно-транспортною накладною серії SK № 6519389 від 10.10.2013р. та ВМД 100270000/2013/208335 на суму 94358,79 Євро, на загальну суму 181456,11 Євро.

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 72582,44 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 16.08.2013р. (т.1 а.с.203).

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №02/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №02/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №02/2013 складає 108873,67 Євро.

Відповідно до наведеного вище, 31.05.2014р. сплив строк оплати за отриману відповідачем техніку.

Також, 28.08.2013р. між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №03/2013 (надалі - Контракт №03/2013).

Відповідно до п.1.1. Контракту №03/2013 Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №03/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 97624,64 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №03/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту №03/2013 валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014 (п.12.1. Контракту №03/2013).

Специфікацією №1 від 28.08.2013р. сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR D20/153T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 43548,66 Євро.

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR SSI25/210 Т2, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 54075,98 Євро.

Загальна вартість техніки складає 97624,64 Євро.

Специфікацією №1 від 28.08.2013р. також визначено умови оплати.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 12.09.2013р. включно (19524,93 Євро);

- 20 % по факту готовності техніки (19524,93 Євро);

- 60 % в термін до 30.06.2014р. (58574,78 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною № 168 від 16.09.2013, міжнародною товарно-транспортною накладною від 18.09.2013 та ВМД 100270000/2013/208773 на суму 97624,64 Євро.

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 39049,86 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 17.09.2013р. на суму 25049,86 грн. (т.1 а.с.210), від 12.09.2013р. на суму 10000 грн. (т.1 а.с. 211), від 11.09.2013р. на суму 2000 грн. (т.1 а.с. 212) та від 06.09.2013р. на суму 2000 грн. (т.1 а.с. 213).

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №03/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №03/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №03/2013 складає 58574,78 Євро.

Відповідно до наведеного вище, 30.06.2014р. сплив строк оплати за отриману відповідачем техніку.

Також, 16.09.2013 між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №04/2013 (надалі - Контракт №04/2013).

Відповідно до п.1.1. Контракту Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №04/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 92427,84 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №04/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту №04/2013 валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014 (п.12.1. Контракту №04/2013).

Специфікацією №1 від 16.09.2013р. сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR FSN15/138T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 38351,86 Євро.

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR SSI25/210Т2, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 54075,98 Євро.

Загальна вартість техніки складає 92427,84 Євро.

Специфікацією №1 від 16.09.2013р. також визначено умови оплати.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 30.09.2013р. включно (18485,57 Євро);

- 20 % по факту готовності техніки (18485,57 Євро);

- 60 % в термін до 30.06.2014р. (55456,70 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач 01.10.2013р. відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною № 211 від 01.10.2013р., міжнародною товарно-транспортною накладною А 518706 від 01.10.2013р. та ВМД 100270000/2013/209621 на суму 92427,84 Євро.

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 36971,14 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 25.09.2013р. (т.1 а.с.209).

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №04/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №04/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №04/2013 складає 55456,70 Євро.

Відповідно до наведеного вище, 30.06.2014р. сплив строк оплати за отриману відповідачем техніку.

Також, 26.09.2013 між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №06/2013 (надалі - Контракт №06/2013).

Відповідно до п.1.1. Контракту №06/2013 Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №06/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 70307,42 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №06/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту №06/2013 валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014р. (п.12.1. Контракту №06/2013).

Специфікацією №1 від 26.09.2013р. сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- двох мобільних сушилок зернових культур MECMAR FSN15/138T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм. Країна виробництва Італія. Вартістю 35153,71 Євро за кожну одиницю.

Загальна вартість техніки складає 70307,42 Євро.

Специфікацією №1 від 26.09.2013р. також визначено умови оплати.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 02.10.2013р. включно (14061,48 Євро);

- 20 % по факту готовності техніки (14061,48 Євро);

- 60 % в термін до 31.07.2014р. (42184,48 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач 04.10.2013р. відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною № 217 від 04.10.2013р., міжнародною товарно-транспортною накладною від 04.10.2013р. та ВДМ 100270000/2013/210069 на суму 70307,42 Євро (т.1 а.с.177).

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 28122,86 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 03.10.2013р. (т.1 а.с.208).

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №06/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №06/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №06/2013 складає 42184,48 Євро.

Відповідно до наведеного вище, 31.07.2014р. сплив строк оплати за отриману відповідачем техніку.

Також, 27.09.2013р. між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №07/2013 (надалі - Контракт №07/2013).

Відповідно до п.1.1. Контракту №07/2013 Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №07/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 89261,99 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №07/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014р. (п.12.1. Контракту №07/2013).

Специфікацією №1 від 27.09.2013р. сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR FSN15/138T, дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 38451,86 Євро.

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR SSI25/210T2, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм Країна виробництва Італія. Вартістю 50810,13 Євро

Загальна вартість техніки складає 89261,99 Євро.

Специфікацією №1 від 27.09.2013р. визначено умови оплати товару.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 09.10.2013р. включно (17852,40 Євро);

- 20 % по факту готовності техніки (17852,40 Євро);

- 60 % в термін до 31.07.2014р. (52557,19 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною №226 від 10.10.2013, міжнародною товарно-транспортною накладною від 11.10.2013р. та ВДМ 100270000/2013/210511 на суму 89261,99 Євро.

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 35704,80 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 10.10.2013 (т.1 а.с.207).

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №07/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №07/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №07/2013 складає 53557,19 Євро.

Відповідно до наведеного вище, 31.07.2014р. сплив строк оплати за отриману відповідачем техніку.

Також, 30.09.2013 між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №08/2013 (надалі - Контракт №08/2013 ).

Відповідно до п.1.1. Контракту №08/2013 Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №08/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 81205,77 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №08/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту №08/2013 валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014р. (п.12.1. Контракту №08/2013).

Специфікацією №1 від 30.09.2013р. сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR FSN15/138T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон. Країна виробництва Італія. Вартістю 37727,11 Євро.

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR D20/153T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 43478,66 Євро.

Загальна вартість техніки складає 81205,77 Євро.

Специфікацією №1 від 30.09.2013р. визначено умови оплати.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 21.10.2013р. включно (16241,15 Євро);

- 20 % по факту готовності техніки (16241,15 Євро);

- 60 % в термін до 31.07.2014р. (48723,47 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною № 229 від 21.10.2013р., міжнародною товарно-транспортною накладною SK 6519383 від 22.10.2013р. та ВДМ 100270000/2013/210961 на суму 81205,77 Євро.

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 34482,30 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 18.10.2013 на суму 32482,30 грн. та 03.06.2014р. на суму 2000 грн.

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №08/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №08/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №08/2013 складає 46723,47 Євро.

Відповідно до наведеного вище, 31.07.2014р. сплив строк оплати за отриману відповідачем техніку.

Також, 18.10.2013р. між MECMAR SOCIETA PER AZIONI (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДОНСНАБ" (надалі - Покупець) було укладено контракт №13/2013 (надалі - Контракт №13/2013).

Відповідно до п.1.1. Контракту №13/2013 Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку виробництва MECMAR S.P.A. іменовану в подальшому "Товар" у асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікацій (Додатків) до цього Контракту.

Згідно з п.2.1. Контракту №13/2013 загальна вартість товару за цим Контрактом складає 76178,97 Євро.

Відповідно до п.3.1. Контракту №13/2013 умови оплати обумовлюються і фіксуються Сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Згідно з п.3.3. Контракту №13/2013 валюта платежу - Євро.

Цей Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2014 р. (п.12.1. Контракту №13/2013).

Специфікацією №1 від 18.10.2013 сторонами було досягнуто домовленості з купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, а саме:

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR FSN15/138T, на дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспірація, циклон, пластиковий дах. Країна виробництва Італія. Вартістю 38451,86 Євро.

- однієї мобільної сушилки зернових культур MECMAR FSN15/. дизельному паливі, привід від ВОМ + електропривід, перфорація 2,5 мм, аспирація, циклон. Країна виробництва Італія. Вартістю 37727,11 Євро.

Загальна вартість техніки складає 76178,97 Євро.

Специфікацією №1 від 18.10.2013 визначено строки та умови оплати.

Таким чином Сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: MECMAR S.P.A. з поставки товару на умовах EXW правил Інкотермс 2010, а ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" з його оплати на таких умовах:

- 20 % передплата до 25.10.2013 р. включно (15235,79 Євро);

- 20 % по факту готовності техніки (15235,79 Євро);

- 60 % в термін до 31.08.2014 р. (45707,39 Євро).

Так, на виконання зобов'язань з поставки товару позивач відвантажив відповідачу вищевказану сільськогосподарську техніку за товарною накладною №240 від 25.10.2013р., міжнародною товарно-транспортною накладною А №292453 від 28.10.2013 та ВДМ 100270000/2013/211460 на суму 76178,97 Євро.

Відповідач частково розрахувався за поставлену техніку у сумі 30471,58 Євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 25.10.2016 на суму 15235,79 Євро (т.1 а.с.205) та від 28.10.2013 на суму 15235,79 Євро (т.1 а.с.204).

Отже, відповідачем відповідно до умов вищевказаного Контракту №13/2013 здійснено авансовий платіж, також в призначенні платежу відповідачем вказано, що підставою оплати є авансовий платіж за Контрактом №13/2013.

Таким чином, розмір заборгованості за Контрактом №13/2013 складає 45707,39 Євро.

Відповідно до наведеного вище, строк оплати за отриману відповідачем техніку закінчився 31.08.2014р.

22.11.2016р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №1 з вимогою погасити заборгованість. Проте відповідач залишив претензію без розгляду, кошти за отриманий товар в повному обсязі не сплатив.

Отже, загальна заборгованість відповідача за поставлений товар за вищевказаними контрактами підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем та складає 411077,65 Євро, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 411077,65 Євро правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню; позовна заява подана до суду в межах позовної давності та підстав для застосування позовної давності не має, у зв'язку з чим суд відхилив клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується із даними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

При вирішенні даного спору по суті, враховуючи той факт, що однією із сторін у спірних правовідносинах, які виникли на підставі спірних контрактів є іноземна юридична особа, господарський суд, першочергово, вважає за необхідно дослідити правомірність застосування до умов даного договору права України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб'єктами господарської діяльності є суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

В силу положень ст. 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства, а також суб'єктний склад спірних контрактів, зміст зобов'язань, колегія суддів доходить висновку, що між сторонами по справі був укладений зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При дослідженні питання можливості застосування до даного контракту права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України "Про міжнародне приватне право".

Так, в силу положень ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005р. № 2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України "Про міжнародне приватне право") для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Виходячи з положень ст.ст.4, 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Враховуючи, що умовами даної угоди не передбачено прямого вибору права, яке підлягає застосуванню до його умов, керуючись вищенаведеними положеннями закону суд доходить висновку, що до умов даного контракту підлягає застосуванню право України.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, позивач свої зобов'язання за контрактами виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач лише частково сплати за отриманий ним товар. При цьому отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи митними деклараціями, та вказана обставина відповідачем також не заперечується.

За таких обставин, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 411077,65 Євро.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що контракти №02/2013 від 21.06.2013р., №03/2013 від 28.08.2013р., №04/2013 від 16.09.2013р., №06/2013 від 26.09.2013р., №07/2013 від 27.09.2013р., №08/2013 від 30.09.2013р., №13/2013 від 18.10.2013р. є укладеними сторонами та строки оплати за отриманий товар, визначені в цих контрактах, мають застосовуватись сторонами при проведенні розрахунків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

На підставі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. ст. 207, 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 640, ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи контракти не містять підпису уповноваженої особи та печатки покупця - відповідача, який прийняв на себе зобов'язання згідно з умовами такого контракту.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що позивачем здійснено всі дії, необхідні для укладення договору поставки, а також зважаючи на те, що запропоновані на підписання відповідачу проекти контрактів поставки містять всі істотні умови, необхідні для договору такого виду, інші домовленості сторін щодо укладення договору та його умов відсутні, суд вважає, що вищенаведені контракти укладені між сторонами, в редакції позивача, а тому визначені у них строки виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару підлягають застосуванню під час вирішення цього спору.

Крім того, факт прийняття пропозиції позивача відповідачем щодо укладення відповідних контрактів підтверджується діями відповідача, які засвідчують його бажання укласти вказані вище контракти на запропонованих позивачем умовах, а саме: здійснення авансових платежів відповідно до умов викладених у вказаних контрактах (графа призначення платежів містить інформацію по спірним контрактам). До того ж, відповідачем не надано доказів того, що вказані контракти були укладені між сторонами в іншій редакції, ані ж та, що надана позивачем до матеріалів справи, як і не вказано про існування інших правовідносин між сторонами.

Також, із зазначених вище мотивів господарський суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи у справі, оскільки дослідження печатки та підписів позивача на товарних накладних ніяким чином не спростують обставини щодо невиконання відповідачем умов спірних контрактів, оскільки як вже зазначено вище, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, товар поставив, а відповідач в свою чергу, отримавши товар, в повному обсязі за нього не розрахувався. У зв'язку з чим клопотання відповідача про призначення у справі №922/4683/16 судової технічної експертизи колегія суддів відхиляє, у зв'язку із необґрунтованістю.

Щодо клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (п. 2, п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Предметом спору у даній справі - є стягнення заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування вимог позивач надав до позовної заяви копії контрактів, товарних накладних, пакувальних листів, сертифікатів походження, товарно-транспортних накладних, митних декларацій, копії банківських виписок по оплатам відповідача. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погоджується з сумою заборгованості та документальним підтвердженням боргу, у зв'язку з чим просив призначити судову економічну експертизу.

Однак колегія суддів зазначає, що винесені відповідачем на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки контрактам, наявним в матеріалах справи в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Тобто, вказані відповідачем питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, а наявні в матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом.

Крім того, дії відповідача, направлені на ініціювання проведення у справі судових експертиз, можуть призвести до затягування судового процесу.

Таким чином, клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи підлягає відхиленню.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У абз. 2 п.4.4.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10 господарським судам роз`яснено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду 24.12.2016р., що вбачається з поштового штемпеля підприємства зв'язку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 411077,65 Євро за вищевказаними контрактами не сплив.

Посилання відповідача на те, що строк позовної давності необхідно рахувати з дати складання митних декларацій (дати прийняття товару) є необґрунтованими, оскільки колегією суддів підтверджено наявність між сторонами правовідносин, що склались за контрактами №02/2013 від 21.06.2013р., №03/2013 від 28.08.2013р., №04/2013 від 16.09.2013р., №06/2013 від 26.09.2013р., №07/2013 від 27.09.2013р., №08/2013 від 30.09.2013р., №13/2013 від 18.10.2013р., в яких передбачені конкретні строки виконання зобов'язань. А отже, дослідивши вказані строки та зважаючи на дату звернення позивача до суду, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було пропущено строків позовної давності.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. у справі №922/4683/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донснаб" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. у справі №922/4683/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27 липня 2017 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий