Постанова

від 01.06.2007 по справі 7/116-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/116-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

01 червня 2007 р.                                                             Справа  № 7/116-2007

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватний Ужгородський м'ясокомбінат”, м. Ужгород

до відповідача Державної податкової інспекції у                          м. Ужгороді, м. Ужгород

про скасування податкового повідомлення –рішення від 27.02.2007р. №0000412341/0/658/23-1/34022781/5536 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 131993,24 грн.,

                                             Суддя  С. Швед

від позивача – Пацкан В.М., представник по довіреності від 19.04.2007р.;

відповідача –Фатула М.М., головний державний податковий інспектор ( довіреність від 10.01.2007р. №149/9/10);

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної ДПІ у м. Ужгороді виїзної планової перевірки з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Приватний Ужгородський м'ясокомбінат”( далі Товариство) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2006р. по 01.10.2006р. (акт від 19.02.2007р. №437/23-1/10/34022781) встановлено  порушення Товариством вимог  п.п.  4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від  28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями (далі –Закон №334/94-ВР) а саме: заниження валового доходу на суму отриманої та не повернутої у звітному податковому періоді поворотної фінансової допомоги у розмірі 461168,75 грн. та заниження валових витрат на загальну суму 77275,78 грн.

За вищезазначені порушення щодо формування об'єкта оподаткування податковим органом донараховано до сплати суму 93973,30 грн. податку на прибуток із застосуванням штрафних санкцій по цій позиції у сумі 38019,94 грн. на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III за оспорюваним податковим рішенням, яке є предметом позову.

Не погоджуючись із висновком податкового органу про визначення податкового зобов'язання, позивач зазначив, що надані Товариству суми безвідсоткової допомоги були повернуті у повному обсязі її надавачам до кінця звітного 2006 року.   

Відповідач позов не визнав, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушень позивачем вимог Закону №334/94-ВР щодо формування доходної та витратної частини об'єкту оподаткування податком на прибуток.

       Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

Підпунктом 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону №334/94-ВР передбачено, що до валового доходу на предмет оподаткування відносяться суми поворотної  фінансової  допомоги,   отриманої   платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у   тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом №334/94-ВР, зокрема правові приписи п. 6.1. статті 6, абзацу першого п. 11.1. статті 11, абзацу другого п. 16.4. ст. 16 свідчать про те, що узагальнюючим  звітним періодом оподаткування податком на прибуток господарської діяльності підприємств є звітний рік, оскільки показники об'єкта оподаткування визначаються наростаючим підсумком з початку року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих річних податкових періодів з поданням за перші три квартали спрощеної податкової декларації, а за результатами звітного року –повної.

Отже, у розумінні звітного періоду щодо повернення поворотної фінансової допомоги у контексті п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону №334/94-ВР  є звітний податковий рік.

            З наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, оборотно –сальдових відомостей,  судом встановлено, що всі надані Товариству на протязі звітного 2006 року суми поворотної фінансової допомоги  у розмірі 976588,00 грн. (договори поворотної фінансової позики, а.с. 37-66) були повернуті до кінця  звітного року у повному обсязі.

            На момент оформлення результатів перевірки (19.02.2007р.) зазначені відомості, які були відображені по бухгалтерському обліку позивача,  мали бути відомі податковому органу, тому посилання відповідача з цього приводу в акті перевірки на Національний план перевірок судом не приймається.

                    З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення –рішення  - скасуванню у повному обсязі.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7-9, 69, 86, 160 -  163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 27.02.2007р. №0000412341/0/658/23-1/34022781/5536 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Приватний Ужгородський м'ясокомбінат” (м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, код 34022781) податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 131993,24 грн.

3.  Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у  20-денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Після набрання постановою суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку, встановленому статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.  

        Суддя                            С. Швед