Рішення

від 20.07.2017 по справі 597/335/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/335/17 Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/789/647/17 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

та з участю представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Касперівської сільської ради Заліщицького району про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ОСОБА_3 пред'явила позов до Касперівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно. Обґрунтовує позов тим, що у травні 2005 року померла її мати ОСОБА_4, якій належала земельна частка (пай) селянської спілки "Заповіт", що розташована на території Касперівської сільської ради. У липня 2007 року помер її батько ОСОБА_5, якому належало дві земельні ділянки, що розташовані на території Касперівської сільської ради. Проживаючи з батьками на час їх смерті, вона прийняла спадщину, проте нотаріусом було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв'язку з відсутністю правоустановлюючих документів на майно.

Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на:

- земельну частку (паю) селянської спілки "Заповіт", розміром 1,24 умовних кадастрових гектарів, вартістю 15093,17 грн., яка розташована на території Касперівської сільської ради, посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №046747 від 03.07.1996 року, виданим на ім'я ОСОБА_4;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розміром 1,36 га., кадастровий номер 6122084700:01:001:0083, вартістю 15093,17 грн., що розташована на території Касперівської сільської ради, та посвідчена державним актом серії ЯА №417300 від 11.07.2005 року, виданим на ім'я ОСОБА_5;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища), розміром 0,10 га., кадастровий номер 6122084700:01:001:1186, вартістю 1503,05 грн., що розташована на території Касперівської сільської ради, та посвідчена державним актом серії ЯА №449101 від 11.07.2005 року, виданим на ім'я ОСОБА_5

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року вирішено:

«В задоволенні позову ОСОБА_3 до Касперівської сільської ради Заліщицького району про визнання права власності на спадкове майно відмовити повністю за недоведеністю позовних вимог.»

В апеляційний скарзі позивачка ОСОБА_3 просить рішення суду від 13 квітня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки обставинам, на які вона посилалась в обґрунтування позову, і вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також вважає, що вона не пропустила трирічний строк для звернення із відповідним позовом до суду тому, що про порушення права дізналася лише під час звернення до приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу ОСОБА_6

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи викладеній у ній.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надіславши письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, визнавав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову суд виходив з того, що позивачкою не доведено наявність спірного спадкового майна у спадкодавців, не доведено факту проживання позивачки з спадкодавцем ОСОБА_5 на час його смерті, а також виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до суду з даним позовом.

При цьому суд відхилив надані позивачкою докази на підтвердження наявності у батьків спадкового майна та факту прийняття спадщини, визнавши їх неналежними та суперечливими за змістом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_6 із заявою про прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5, шляхом спільного проживання зі спадкодавцями та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом.

Письмовими повідомленнями №790/01-16 від 08 грудня 2016 року та №791/01-16 від 08 грудня 2016 року приватного нотаріуса ОСОБА_6 відмовлено ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правоустановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві ОСОБА_4 та спадкодавцеві ОСОБА_5

Зазначена відмова стала підставою для звернення ОСОБА_3 з даним позовом до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своїх батьків: матері ОСОБА_4, яка померла 23 травня 2005 року, та батька ОСОБА_5, який помер 16.07.2007 року.

Родинні стосунки позивачки з спадкодавцями підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки ОСОБА_7 серії 1-АГ №1361326 від 17 вересня 1970 року, в якому спадкодавці записані ії батьками, та свідоцтвом про одруження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 серії ІІ-АГ №226302 від 20 вересня 1970 року.

Спадкоємцями після смерті були ОСОБА_4 були чоловік ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3

Спадкоємцем майна ОСОБА_5 була ОСОБА_3

На підтвердження факту прийняття спадщини позивачка посилалась на те, що вона разом з матір'ю та батьком до дня їх смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підтвердження даного факту позивачка надала копію паспорта з відміткою про місце проживання, з якої вбачається, що ОСОБА_3 з 29.11.1979 року зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 5)

У свідоцтві про смерть ОСОБА_4 та у свідоцтві про смерть ОСОБА_5 місце смерті їх вказано с. Лисичники Заліщицького району.

З довідки виконкому Касперівської сільської ради Заліщицького району вбачається, що ОСОБА_3 проживала разом з батьком ОСОБА_5 в с. Лисичники Заліщицького району в будинку №10 по вул. Горисело.

Колегія суддів не погоджується з оцінкою суду першої інстанції про те, що довідка не є належним доказом, оскільки містить суперечливий запис про те, що позивачка на день смерті батька проживала з матір'ю. Зі слів позивачки цей запис є опискою. Крім того, ця невідповідність не впливає на зміст інших даних у довідці, які є необхідними для встановлення фактичних обставин справи.

Висновок суду першої інстанції про те, довідка складена зі слів позивачки, зроблено на припущеннях.

Як випливає із матеріалів справи дана довідка була сформована на підставі наявних у сільській раді відомостей, таких як господарська книга, виписка з якої надана суду апеляційної інстанції.

Таким чином, надані позивачкою докази повністю підтверджують факт її проживання з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час їх смерті та відкриття спадщини.

Також апеляційний суд вважає помилковими висновками суду першої інстанції про недоведеність наявності у спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірного майна, на яке позивачка просить визнати право власності.

Так позивачка стверджувала, що ОСОБА_4 належала земельна частка (пай) селянської спілки "Заповіт", розміром 1,24 умовних кадастрових гектарів, вартістю 15093,17 грн., яка розташована на території Касперівської сільської ради, посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №046747 від 03.07.1996 року.

ОСОБА_5 належали: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розміром 1,36 га., кадастровий номер 6122084700:01:001:0083, вартістю 15093,17 грн., що розташована на території Касперівської сільської ради, та посвідчена державним актом серії ЯА №417300 від 11.07.2005 року, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища), розміром 0,10 га., кадастровий номер 6122084700:01:001:1186, вартістю 1503,05 грн., що розташована на території Касперівської сільської ради, та посвідчена державним актом серії ЯА №449101 від 11.07.2005 року.

Суд відхилив ці доводи позивачки з тих мотивів, що надані нею ксерокопії правоустановлювальних документів не посвідчені в установленому порядку і не можуть вважатися допустимими для встановлення цих обставин.

Проте суд не взяв до уваги інші докази у справі, що підтверджують наявність вказаного майна у спадкодавців.

Так з листа відділу держгеокадастру у Заліщицькому районі Тернопільської області від 30 серпня 2016 року на запит адвоката ОСОБА_9, вбачається, що ОСОБА_5, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно видано державні акти на право власності на земельні ділянку на території Касперівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області з цільовим призначенням «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» а саме :

- державний акт серії ЯА №449101, який зареєстровано та видано 11.07.2005 року, на підставі розпорядження Заліщицької районної держадміністрації від 02.03.2005 року №87, кадастровий номер 6122084700:01:001:1186. Загальна площа земельної ділянки становить 0,10 га. Нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки (пасовища) - 1503,05 грн;

- державний акт серії ЯА № 417300 на підставі розпорядження Заліщицької районної держадміністрації від 02.03.2005 року №87, кадастровий номер 6122084700:01:001:0083. Загальна площа земельної ділянки становить 1,36 га. Нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки (пасовища) - 15093,17 грн.

Крім того, представником позивачки в суді апеляційної інстанції надано лист відділу держгеокадастру у Заліщицькому районі Тернопільської області від 19 липня 2017 року, долучену апеляційним судом до матеріалів справи, про те, що на ім'я ОСОБА_4 зареєстровано та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №046747 на підставі розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації від 28.06.1996 року №340 про що свідчить запис у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) від 12.07.1996 року №747.

Викладена у довідках інформація щодо об'єктів спору є конкретною, визнається відповідачем, не спростовуються іншими доказами, тому в даному випадку, вони є належними доказами для встановлення фактичних обставин у справі з огляду на наступні вимоги закону.

Частинами 1, 4 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Також колегія суддів вважає незаконним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 пропустила строк позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка довідалась про порушення свого права 08 грудня 2016 року, тобто з моменту відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, а не з часу смерті батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 23 травня 2005 року та 16 липня 2007 року відповідно.

Беручи до уваги вимоги вищевказаного закону, надані позивачкою докази, характер спірних правовідносин, а також те, що в суді першої інстанції відповідач - представник Касперівської сільської ради, визнав позовні вимоги ОСОБА_3 та підтвердив наявність вказаного спадкового майна, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з цим рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до Касперівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 16 липня 2007 року, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розміром 1,36 га., кадастровий номер 6122084700:01:001:0083, вартістю 15093,17 грн., що розташована на території Касперівської сільської ради, та посвідчена державним актом серія ЯА №417300 від 11.07.2005 року; земельну ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища), розміром 0,10 га., кадастровий номер 6122084700:01:001:1186, вартістю 1503,05 грн., що розташована на території Касперівської сільської ради, та посвідчена державним актом серії ЯА №449101 від 11.07.2005 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну частку (пай) сертифікат ТР №046747, виданого на підставі розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області від 28.06.1996 р. №340, зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) від 12.07.1996 року №747.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_10