Рішення

від 24.07.2017 по справі 127/3609/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/3609/17

Провадження 2/127/2320/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіВохмінової О.С.

при секретарі Ковтун А.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення та накладення стягнення,

в с т а н о в и в:

17.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення та накладення стягнення, який мотивований тим, що згідно з наказом начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 01.06.2010 року № 259к, з 01.06.2010 року позивач був прийнятий на роботу на посаду машиніста компресорних установок 5 розряду АГНКС № 2 с. Вінниця (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2-а).

Тобто, адміністрація підприємства та позивач уклали трудовий договір про прийняття позивача на роботу на посаду в конкретно визначеному структурному підрозділі регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України , а саме АГНКС № 2 м. Вінниця (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2-а), як зазначено в наказі по особовому складу. Відповідний запис про прийняття на роботу на посаду майстра АГНКС № 2 м. Вінниці внесено в трудову книжку позивача. При прийнятті на роботу він давав згоду на роботу саме в даному структурному підрозділі управління, при цьому враховував своє місце проживання та можливість без значних додаткових грошових витрат і часу добиратись до роботи.

Наказом в.о. начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 02.12.2016 року № 252к позивач був переміщений з 05.12.2016 року на АГНКС №1 м. Вінниці (Вінницька область, Вінницький район) у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці.

Згоди позивача на переміщення керівництво управління не отримувало.

Позивач вважає, що посада машиніста компресорних установок на АГНКС № 1 м. Вінниці, фактичне розташування якої є об'їзне шосе в районі смт. Стрижавка Вінницького району, є не переміщенням, а переведенням на іншу роботу, що потребує згоди працівника відповідно до ст. 32 КЗпП.

Після оголошення наказу про переміщення, з яким позивач не погодився, він продовжував працювати на своїй посаді на АГНКС № 2 м.Вінниці, що по вул. Черняховського, 2-а в м. Вінниці, що підтверджується відповідним графіком роботи АГНКС №2 за грудень 2016 року та записами в журналі приймання-передачі зміни від 07.12, 09.12, 12.12, 13.12.2016 року.

На думку позивача, наказ по особовому складу від 02.12.2016 року № 252к виданий з порушенням трудового законодавства, оскільки фактично без згоди позивача відбулась зміна істотних умов трудового договору. Розташування нового місця роботи значно віддалене від його місця проживання, потребує додаткових витрат часу, коштів. Обираючи місце роботи на АГНКС № 2 позивач враховував також можливість добиратись громадським транспортом, однак, при визначенні без його згоди адміністрацією підприємства нового місця роботи, в позивача такої можливості немає.

Вважає, що власник не мав права вийти за межі трудового договору, його право на переміщення працівників обмежується умовами трудового договору. При переміщенні має діяти принцип незмінності істотних умов трудового договору, зокрема, щодо спеціальності, кваліфікації, найменування посади, що обумовлені трудовим договором.

Зазначаючи правовими підставами позову ст. ст. 21, 32 КЗпП України, позивач просив визнати незаконними і скасувати: наказ по особовому складу регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України від 02.12.2016 року № 252к, яким він переміщений з 05.12.2016 року на АГНКС №1 м. Вінниці; наказ регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України № 479 від 20.12.2016 року Про оголошення догани за невиконання наказу від 02.12.2016 року № 252к .

Ухвалою суду від 17.03.2017 року було замінено первісного відповідача - Регіональне виробниче управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України (ЄДРПОУ 37099108) належним: ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України (ЄДРПОУ 36225925, 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин, викладених у ньому, просив позов задоволити.

Представник відповідача - ОСОБА_2 позов не визнав, надав письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 01.06.2010 №259к з 01.06.2010 року був прийнятий на роботу на посаду машиніста компресорних установок станції № 2 5-го розряду на АГНКС № 2 м. Вінниця (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2а) (а.с. 9, 14). Прийняття на посаду проводилося на підставі заяви позивача та наказу по особовому складу.

Наказом в.о. начальника регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України по особовому складу від 02.12.2016 року № 252к ОСОБА_1 був переміщений з 05.12.2016 року на АГНКС № 1 м. Вінниці (Вінницька область, Вінницький район) у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці (а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 32 КзПП України , переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Водночас не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Відповідно до абз. 2 п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

З урахуванням зазначених норм власник не має права вийти за межі трудового договору і його право на переміщення працівників обмежується умовами трудового договору: в межах цих умов переміщення можливе, поза ним - протизаконне. Таким чином, при переміщенні діє принцип незмінності істотних умов договору, тобто залишаються незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади).

Таким чином, переведення відрізняється від переміщення тим, що у разі переведення працівнику доручається або інша робота, або ж та сама, але на іншому підприємстві, або робота на цьому ж підприємстві, але в іншій місцевості. У той же час при переміщенні працівник продовжує виконувати ту ж роботу, на тому самому підприємстві і в тій же місцевості, однак на іншому робочому місці, засобі праці, механізмі або агрегаті чи іншому відділі.

Отже, зміна робочого місця працівника зі збереженням посадових обов`язків на цьому ж підприємстві у тій же місцевості в межах тієї ж спеціальності, кваліфікації та обов'язків, за законодавством України не вважається переведенням і не потребує обов'язкової згоди працівника.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 було переміщено в межах одного підприємства з одного структурного підрозділу АГНКС № 2 м.Вінниці, що територіально розташована в м. Вінниці, до іншого структурного підрозділу - АГНКС № 1 м. Вінниця, яка теж розташована в межах м. Вінниця, тобто переміщення відбулось в рамках однієї місцевості (постанова Верховної ради України Про зміну і встановлення меж міста Вінниці і Вінницького району Вінницької області від 13.05.2015 року № 401 VІІІ ).

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.10.2016 року № 2520 присвоєна адреса автомобільній газонаповнювальній компресній станції (№1) на бувших землях Бохоницької сільської ради ДП Укравтогаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , розташованій на земельній ділянці площею 1,1066 га, кадастровий номер № 0520680500:01:002:0001 (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 015077 від 11.11.2004) м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 2 (а.с. 76, 78).

З листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради № 05-00-010-35233 від 21.10.2016 року вбачається, що землі Стрижавської селищної ради Вінницького району включено у межу м. Вінниця, земельна ділянка на якій розташована АГНКС № 1 м.Вінниця знаходиться на вулиці Житомирське шосе в межах м. Вінниці (а.с. 77).

З листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради № 05-00-010-2063 від 02.02.2016 року, вбачається, що землі Стрижавської селищної ради та Бохоницької сільської ради Вінницького району включено у межу м. Вінниці (а.с. 78).

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 був переведений на ту саму посаду, в межах тієї ж спеціальності, кваліфікації та обов`язків. Таким чином, переміщення ОСОБА_1 в межах одного підприємства з одного структурного підрозділу в інший відповідає вимогам ст. 32 КЗпП України.

Таке переміщення є мотивованим, обумовленим інтересами виробництва. З цією метою 18.11.2016 року виконуючий обов'язки начальника управління РВУ Київавтогаз з метою раціонального використання кадрового потенціалу, підвищення рівня реалізації стисненого природного газу, звернувся до директора ДП Укравтогаз за погодженням про переміщення працівників РВУ Київавтогаз працюючих на АГНКС № 1 м. Вінниця, та АГНКС № 2 м. Вінниця (а.с. 74).

Із листа № 1976-09/01 від 24.11.2016 року вбачається, що директор ДП Укравтогаз надав згоду в.о. начальника РВУ Київавтогаз на переміщення запропонованих працівників, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 75).

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку що наказ № 252 від 02.12.2016 року про переміщення працівників повністю відповідає чинному законодавству України, переміщення ОСОБА_1 відбулось на тому ж підприємстві у тій же місцевості та без зміни істотних умов праці, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Обставини щодо правомірного переміщення працівників також встановлені рішеннями Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2017 року, від 26.04.2017 року, які набрали законної сили, тому в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України не доказуються в цій справі, оскільки в справі бере участь ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України щодо якого встановлені ці обставини.

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Пунктом 3.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП Укравтогаз одним з основних обов'язків працівника є своєчасне виконання наказів і розпоряджень керівництва підприємства, завдань та обов`язків, передбачених його посадовою інструкцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 КЗпП України у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

20.12.2016 року начальником регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз ОСОБА_3 був виданий наказ № 479 про оголошення догани ОСОБА_1 за невиконання наказу № 252к від 02.12.2016 року (а.с. 16).

Відповідно до наказу РВУ Київавтогаз № 252 від 02.12.2016 року, ОСОБА_1, машиніста компресорних установок 6 розряду АГНКС № 2 м. Вінниці переміщено з 05.12.2016 року до АГНКС № 1 м. Вінниці в межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці.

ОСОБА_1 був повідомлений про прийнятий наказ щодо його переміщення усно 04.12.2016 року, але останній в пояснювальній записці на ім'я в.о. начальника РВУ Київавтогаз позивач висловив свою незгоду з прийнятим наказом.

Відповідно до акту про відсутність працівника на робочому місці від 05.12.2016 року (а.с. 80), ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 05.12.2016 року 9 годин.

В подальшому акти про відсутність на робочому місці не складались.

Разом з тим, згідно графіку роботи АГНКС № 2 м. Вінниці на грудень (а.с. 17), ОСОБА_1 05.12.2016 року мав вихідний, графік роботи ОСОБА_1 на АГНКС № 1 не складався, з новим графіком він не ознайомлювався, тому акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 05.12.2016 року є безпідставним.

Оскільки наказ № 479 про накладення стягнення був прийнятий за результатами перевірки 05-06 грудня 2016 року, проте акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці складений лише за 05.12.2016 року і акт суперечить робочому графіку ОСОБА_1, суд вважає, що накладення дисциплінарного стягнення є неправомірним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 640 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32 , 139 , 147 , 149 КЗпП України , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , ст.ст. 10 , 11 , 58 , 59 , 60 , 61 , 88 , 209 , 210 , 212-215 , 218 ЦПК України , суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України № 479 від 20.12.2016 року Про стягнення щодо оголошення догани ОСОБА_1 за невиконання наказу № 252к від 02.12.2016 року.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: