Постанова

від 26.07.2017 по справі 809/907/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Справа № 809/907/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого cудді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Бетур-Транс" про стягнення коштів в сумі 8 289,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2017 Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - позивач) звернулася в суд із позовом до приватного підприємства "Бетур-Транс" (далі - відповідач, ПП "Бетур-Транс") про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 8 289,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.07.2016 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки Камаз 53228, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп НЕФАЗ 8332 10, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить приватному підприємству "Бетур-Транс". За результатами вказаного контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.07.2016 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.07.2016, на підставі яких проведено розрахунок № 21 від 08.07.2016 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 301,50 Євро, яка відповідачем не сплачена по даний час.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, на підставі приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.

08.07.2016 року на габаритно-ваговому комплексі на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів, 302 км. + 400 м посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області в ході здійснення контролю за додержанням перевізниками вимог законодавства під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом , виявлено факт перевезення позивачем на транспортному засобі марки КАМАЗ 53228, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп - НЕФАЗ 8332 10, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПП "Бетур-Транс", під керуванням водія - експедитора ОСОБА_2, вантажу із перевищенням вагових обмежень без дозволу, виданого службою автодоріг, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля, що належить позивачу, складено акт від 08.07.2016 року за №0001615 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси 43,7 т., при нормативно допустимій 40 т. (а.с. 20), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.07.2016 (а.с. 21) та сформовано розрахунок №21 від 08.07.2016 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 301,50 євро, що станом на день проведення розрахунку 08.07.2016 складає 8 289,68 грн. (а.с. 22).

Відповідачем в добровільному порядку не сплачено нараховану плату за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування в сумі 8 289,68 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про дорожній рух» , Законом України «Про автомобільні дороги» , Законом України «Про автомобільний транспорт» , а також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 3.4 даного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 даного Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 18.01.2001 за №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 №1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 38 тон, здійснюється за спеціальними правилами.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у частині 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як вже встановлено судом, посадовими особами відповідача складено акт від 08.07.2016 року за №0001615 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до яких нормативно допустима маса осьового навантаження на здвоєну вісь 16 т, а фактична маса становила 20,65 т (а.с. 20).

Перевезення позивачем вантажу, дров для палива, із перевищенням вагових обмежень зафіксовано ваговим комплексом на пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За його результатами складено довідку від 06.04.2016, в якій зазначено тип транспортного засобу, дані навантаження на осі (1 - 5,95 т, 2 - 10,4 т, 3 - 10,25 т, 4 - 8,5 т, 5 - 8,6 т) та повну масу транспортного засобу - 43,7 т (а.с. 21).

В ході проведення перевірки водієм автомобіля марки КАМАЗ 53228, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп - НЕФАЗ 8332 10, реєстраційний номер НОМЕР_2, не надано дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.

Суд зазначає, що особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 вищезазначеного Порядку №879.

Так, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

Відповідно до пункт 18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 22 Порядку №879).

Внаслідок виявлених порушень посадовою особою відповідача сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №21 від 08.07.2016 року в розмірі 301,50 Євро, відповідно до таких показників: пройдена відстань - 150 км., загальна маса транспортного засобу - 43,7 т., перевищено на 3,7 т., тобто на 9,3%, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів - 0,10 євро/км; навантаження на здвоєну вісь 20,65 т, перевищено на 4,65 т, тобто на 29,1%, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів - 0,57 євро/км; разом за 1 км. проїзду - 0,67 євро/км (а.с. 22).

Суд звертає увагу, що даний розрахунок відповідачем був оскаржений, однак згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, яка набрала законної сили, розрахунок №21 від 08.07.2016 залишений без змін.

Пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні №879 визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пункту 31-1 даного Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Згідно пункту 27 вказаного Порядку, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням Уктрансінспекції в Івано-Франківській області згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 21 від 08.07.2016 відповідачу правомірно нараховано плату за проїзд великоваговим транспортним засобом у сумі 301,50 Євро, яка на день проведення розрахунку становила 8 289,68 грн.

Пунктом 26 Порядку №879 встановлено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31-1 Порядку №879).

Однак, на час розгляду даної справи судом, відповідачем не подано суду доказів сплати плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування у сумі 8 289,68 грн.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Бетур-Транс" (вул. Каракая, 32, корпус А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 36112824) на користь Державного бюджету України (отримувач: УК у м. Івано-Франківську, р/р 31315309700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області / 22160100, МФО 836014, код ЄДРПОУ 37952250) плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно розрахунку за № 21 від 08.07.2016, в розмірі 8 289 (вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.07.2017.