Постанова

від 27.07.2017 по справі 824/481/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/481/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Припруття" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Припруття" заборгованість по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. в сумі 4228,29 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що борг відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. складає 4228,29 гривень.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Відповідач 14.07.17 р. отримав зазначену ухвалу і ознайомився з вимогами до розгляду справи у порядку скороченого провадження, заяву про визнання позову або заперечення на позов до суду не направив.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 03801752, місцезнаходження: 59342, Чернівецька обл., Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, буд 37, та перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду, як платник страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачу направлялись розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 7). В розрахунках було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії працівникам, які працювали на даному підприємстві та мали право на пільгову пенсію, що підтверджується копією трудових книжок, протоколами призначення пенсії та відповідними довідками. (а.с. 8-46).

Згідно розрахунку суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Припруття", поданого позивачем, заборгованість відповідача складає 4228,29грн, а саме нарахування по гр. ОСОБА_1 в сумі 1573,86 грн, по гр. ОСОБА_2 в сумі 180,86 грн, по гр. ОСОБА_3 в сумі 1340,74 грн та по гр. ОСОБА_4 в сумі 1132,83 гривень. (а.с. 6).

Згідно протоколу про призначення пенсії громадянці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пільгову пенсію з 12.03.2001 року. В розрахунках, які направлялися відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. б - з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по зазначеній громадянці визначено досягнення нею пенсійного віку 08.06.2018 року. (а.с. 6,8).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до абз. 1 п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. «б» -«з» ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, судом встановлено, що на адресу відповідача направлялись відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачені, у зв'язку із чим з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. утворилась заборгованість в сумі 2654,43 грн. по виплаті та доставці пільгових пенсій гр. ОСОБА_2 в сумі 180,86 грн, по гр. ОСОБА_3 в сумі 1340,74 грн та по гр. ОСОБА_4 1132,83 грн.

Відповідач не сплатив до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, у зв'язку з цим, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Стосовно решти вимог про стягнення витрати на виплату і доставку пенсій по громадянці ОСОБА_1 в сумі 1573,86 гривень суд зазначає наступне. По громадянці ОСОБА_1 позивачем зазначено досягнення нею загального пенсійного віку 08.06.2018 року.

Так, суд звертає увагу позивача, що прийняття Закону України від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яким зміст статті 13 Закону № 1788-ХІІ приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV, при цьому питання щодо відшкодування пенсій роботодавцями у період існування неузгодженості між положеннями Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV законодавцем не вирішено. Крім того суд роз'яснює, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаному працівнику до досягнення ним пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки остання вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин положення законодавства, чинного на момент виходу працівника на пенсію. За змістом Законів № 1788-ХІІ, № 1058-IV та № 400/97-ВР, в редакціях, чинних на момент виходу ОСОБА_1 на пенсію, роботодавець зобов'язаний відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії до досягнення вказаного працівника 55 років, тобто до 08.12.2014 року. Таким чином, заявлені суми відшкодування фактичних витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій ОСОБА_1 з 09.12.2014 р. є безпідставними. Крім того суд роз'яснює, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаному працівнику до досягнення ним пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки остання вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення працівника до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з травня 2017 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити позивачу.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, крім частини позовних вимог щодо відшкодування нарахування та виплати пенсій ОСОБА_1, а тому позов підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 79, 86, 94, 158, 159, 163, 183-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Припруття" (ЄДРПОУ 03801752, місцезнаходження: 59342, Чернівецька обл., Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, буд 37) заборгованість по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. в сумі 2654,43 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Порядок і строки оскарження визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна