Постанова

від 27.07.2017 по справі 872/2а-20/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2017 рокусправа № 872/2а-20/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат про примусове відчуження земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

24 травня 2017 року ОСОБА_1 районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить: примусово відчужити у державну власність, в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,056га, що належить ОСОБА_2 на розміщення та обслуговування хвостовища Об'єднане ІІ карта) ПАТ ПІВДГЗК ) із повним попереднім відшкодуванням вартості земельної ділянки у розмірі 2 000.00 грн., зобов'язати відповідача звільнити вказану земельну ділянку протягом 7 днів після попереднього і повного відшкодування її вартості.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка відповідача знаходиться в межах запланованого розташування та розширення, реконструкції шламосховища Об'єднане акціонерного товариства Південний - гірничо збагачувальний комбінат звернулось до позивача з клопотанням про надання дозволу на викуп зазначеної земельної ділянки. За наслідками розгляду клопотання Головою ОСОБА_1 райдержадміністрації прийнято розпорядження про надання дозволу на викуп земельної ділянки. Письмове повідомлення про викуп було направлено товариству, яке було власником землі на той період. Пізніше стало відомо, що земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Власник земельної ділянки тимчасово проживає за межами України, відповідач відмовляється отримати запрошення на переговори щодо продажу земельної ділянки та здійснити добровільне відчуження земельної ділянки. Тому позивач звернувся до суду з адміністративним позовом для вирішення питання щодо примусового відчуження земельної ділянки, що перебуває у власності відповідача в порядку визначеному Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності» .

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справі підтверджено, що на підставі договору міни від 02.11.2016 року посвідченому приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованому в державному реєстрі прав на нерухоме майно 03.11.2016 року, у власності громадянки ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 0.056 га, кадастровий номер 1225885500:05:006:0551, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія - землі сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.

До 02 листопада 2016 року вказана земельна ділянка на праві приватної власності належала ФГ Еліта .

11.07.2016 року ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області було прийнято Розпорядження №Р-266/0/392-16 «Про викуп земельних ділянок (паїв) приватної форми власності (колишніх земель колективного сільськогосподарського підприємства «Латівка» ) вільних від забудови, що розташовані на території Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області для таких суспільних потреб, як розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин, а саме: для реконструкції (будівництва), розміщення та обслуговування хвостосховища «Об'єднане» (ІІ карта).

Розпорядженням від 11.07.2016 року викупу підлягає земельна длянка - пай 461, загальною площею 0,56 га, кадастровий номер - 122885500:05:006:0548, цільове призначення - для ведення товарного сільськоговподасрького виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, угіддя: рілля, яка знаходиться на території Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області та належала на праві приватної власності ФГ Еліта .

Оскільки станом на час прийняття розпорядження земельна ділянка на праві власності належала ФГ Еліта ОСОБА_1 районна державна адміністрація 15.07.2016 року надіслала на адресу ФГ Еліта письмове повідомлення про прийняття рішення щодо викупу відповідної земельної ділянки.

08 серпня 2017 року ФГ Еліта направило до позивача заяву, в якій зазначило, що земельна ділянка, про викуп якої йдеться у березні 2016 року за заявою ФГ Елата була поділена на 10 окремих земельних ділянок площею 0,056 га, серед яких і земельна ділянка за кадастровим номером 1225885500:05:006:0551, також ФГ Еліта надало згоду на проведення переговорів щодо умов викупу щодо належних йому земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:006:0551.

20.01.2017 року на адресу ОСОБА_1 районної державної адміністрації надійшов лист, яким позивача повідомлено, що право власності на вищевказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 відповідно до договору міни від 02.11.2016 року.

02 березня 2017 року на адресу відповідача, зазначену в правовстановлюючих документах на земельну ділянку, позивачем направлено письмове повідомлення за №03-29-455/0/391-17 про запрошення на переговори щодо умов викупу земельної ділянки та розмір викупної ціни земельної ділянки. Даний лист повернувся на адресу ОСОБА_1 районної державної адміністрації у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Пізніше позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 виїхала на постійне місце проживання на територію Російської Федерації, в м. Воронеж, вона тимчасово зареєстрована за адресою місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджується копією паспорту відповідача (а.с.50).

За вказаною тимчасового проживання відповідача ОСОБА_1 районною державною адміністрацією було повторно направлено повідомлення про запрошення на переговори стосовно умов викупу земельної ділянки.

Однак, відповідач відмовилась отримати вищезазначений лист, що підтверджується листом ПП КСП - Кривбас від 20.04.2017 року.

Станом на час розгляду справи ОСОБА_2 згоду на відчуження земельної ділянки з суспільних потреб не надала.

Відсутність добровільної згоди ОСОБА_2 на викуп земельної ділянки для суспільних потреб стала підставою для звернення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до суду з даним адміністративним позовом про примусове відчуження в порядку визначеному ч. 1 ст. 15 Закону України «Про примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» земельної ділянки відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з приводу можливості здійснення примусового відчуження земельної ділянки, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 з мотивів суспільної необхідності, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності» (далі закон №1599-VI), органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №1599-VI, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону.

За приписами ч. 4 ст. 4 Закону №1599-VI, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону №1599-VI, заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону №1599-VI, органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, зокрема, з метою розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 10 Закону №1599- VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об'єктів протягом трьох місяців з дня надходження

зазначеного повідомлення.

Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

Відповідно ч. 1 ст. 11 Закону №1599- VI Власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з

дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №1599- VIВласник земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, який отримав письмове повідомлення про їх викуп для суспільних потреб, у разі відчуження цих об'єктів на

користь іншої особи зобов'язаний попередити таку особу про викуп зазначених об'єктів для суспільних потреб та повідомити орган, який прийняв рішення про відчуження. Рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб зберігає свою чинність для нового власника земельної ділянки. Інформування нового власника про викуп

відповідних об'єктів органом, який прийняв рішення про їх викуп, у порядку, визначеному статтею 10 цього Закону, не вимагається.

Також, згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №1599-VI, у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 16 Закону №1599-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

Аналіз зазначених норм права в своїй сукупності свідчить про те, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно потрібних дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки. Також, обов'язковою умовою реалізації рішення щодо викупу земельної ділянки примусово є дотримання органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки процедури визначеної законом щодо прийняття рішення, повідомлення власника про викуп земельної ділянки з суспільних потреб, забезпечення права на участь у переговорах щодо умов викупу.

Так, встановлені обставини справи свідчать, що публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" здійснює діяльність з видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених на території Скелеватсько-Магнетитового родовища на території Широківського району Дніпропетровської області на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №585 від 29.07.1996 року.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 кварцит, яку видобуває підприємство, входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

При цьому, земельна ділянка відповідача входить до складу земельних ділянок, які підлягають викупу згідно Розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 11.07.2016 року №Р-266/0/392-16.

В судовому засіданні судом було досліджено карту місцевості та перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності - паї, розташованих в межах перспективного контуру розширення хвостосховища «Об'єднане» ІІ карта, серед яких наявна земельна ділянка відповідача, вислухано пояснення сторін по даному питанню, та встановлено, що земельна ділянка відповідача знаходиться в межах запланованого розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин, а саме для реконструкції (будівництва), розміщення та обслуговування хвостосховища «Об'єднане» (ІІ-карта) ПАТ «ПІВДГЗК» , без викупу яких, розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин не є можливим.

Отже, діяльність ПАТ «ПІВДГЗК - підприємства, що має неможливе без припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розміром 0,056 га.

Також, суд приймає до уваги те, що позивачем дотримано процедуру забезпечення відчуження земельної ділянки гр.. ОСОБА_2 для суспільних потреб в досудовому порядку, а саме прийняті відповідні розпорядження, які не були оскаржені відповідачем у судовому порядку, вжито необхідних заходів щодо повідомлення її про час та місце розгляду питання щодо умов викупу земельної ділянки. Вказане підтверджено доказами, що містяться в матеріалах справи, про які вказано судом вище.

Також, суд зазначає, що згідно із ст. 5 Закону №1599-VI, викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

На адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2, в якій вона зазначає, що отримала адміністративний позов ОСОБА_1 РДА, просить розглядати позовну заяву без її участі, жодних заперечень або пояснень, в тому числі з приводу викупної ціни земельної ділянки, відповідач до суду не надавала про бажання залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності не зазначила.

При цьому, згідно звіту про експертну оцінку земельної ділянки (дійсний до 31 липня 2017 року), при виконанні даного розрахунку експерт використовував методичний підхід, який базується на капіталізації чистого операційного доходу. У даній експертній оцінці, виходячи з особливості застосування ділянок з цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і прийнятого варіанту її використання розглядався варіант одержання доходу від здачі в оренду.

У відповідності до п.11,12 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» , оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладенню договору на проведення оцінки майна. Вибір бази оцінки залежить від мети, з якою проводиться оцінка майна, його особливостей, а також нормативних вимог.

Пунктом 13 зазначеного стандарту передбачено, що для визнання ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об'єкта оцінки.

Отже, враховуючи викладені приписи державного стандарту оцінки майна та майнових прав, суд приходить до висновку, що звіт про експертну оцінку, виконаний на замовлення ПАТ Північний ГЗК містить належну інформацію стосовно вартості оціненого майна, оскільки під час експертної оцінки було використано метод капіталізації чистого операційного доходу із посиланням на індивідуальні характеристики майна, а також використанням найбільш ефективного використання об'єкту майна - здачі в оренду.

За таких обставин, виходячи з викладеного вище, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області та примусово відчужити земельну ділянку, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 за ціною 2 000.00 грн., яка визначена експертною оцінкою, виконаною на замовлення ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області .

Керуючись ст. 122, ч.1 ст. 158, ст. 162, 183-1 суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області - задовольнити.

Примусово відчужити у державну власність, в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації Дніпропетровської області з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,056га, що належить ОСОБА_2 на розміщення та обслуговування хвостовика Об'єднане Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат із повним попереднім відшкодуванням вартості земельної ділянки у розмірі 2 000.00 грн., шляхом перерахування публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» грошових коштів на користь ОСОБА_2 на депозитний рахунок нотаріуса відповідного нотаріального округу.

Зобов'язати відповідача звільнити вказану земельну ділянку протягом 7 днів після попереднього і повного відшкодування її вартості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вищого адміністративного суду України через Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вищого адміністративного суду України, як суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко