НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 183/6980/16
№ 2/183/870/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2017 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, яка померла 26 серпня 2015 року, та відповідно до договору про поділ спадкового майна (НВС 049183, зареєстрованого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області в реєстрі за № 260 від 21 березня 2016 року) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 3,520 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належну ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ЯЕ № 163322, виданого на підставі розпорядження голови Новомосковської райдержадміністрації № 1561 від 10 листопада 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01-07-126-01685.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 серпня 2015 року померла мати позивача - ОСОБА_4, якій на праві власності належала в тому числі і земельна ділянка, площею 3.520 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Після смерті матері позивачем подано заяву про прийняття спадщини до нотаріуса та укладено з іншим спадкоємцем - ОСОБА_3 договір про поділ спадкового майна НВС 049183, зареєстрований приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 в реєстрі за № 260 від 21 березня 2016 року. Згідно з п.3 Договору сторони, керуючись пунктами 3, 6 статті 3, пунктом 3 статті 6 Цивільного кодексу України, у відповідності до статей 1267, 1278 Цивільного кодексу України щодо поділу спадщини, за взаємною згодою вирішили, що земельна ділянка площею 3.520 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, перейде на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, з урахуванням домовленостей за цим договором у власність дочки спадкодавця - ОСОБА_1. Маючи намір прийняти спадщину, 21 березня 2016 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2 Проте у видачі свідоцтва було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа - державного акта на право власності на спадкову земельну ділянку площею 3.520 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що змусило позивача звернутися з позовом до суду.
Позивач до суду не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно з якою просив розглянути справу за відсутності представника. Не заперечив проти задоволення позову.
Від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, відповідно до змісту якої, третя особа-1 не заперечила проти позовних вимог.
Третя особа-2 до суду не з`явилася, підстав неявки не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.
У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.
Матеріали справи свідчать, що матері заявника, ОСОБА_4 /а.с.62/ за життя, на підставі розпорядження голови Новомосковської райдержадміністрації № 1561 від 10 листопада 2005 року передано у власність земельну ділянку площею 3,52 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що видано Державний акт на право приватної власності на землю, серії ЯЕ № 163322, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01-07-126-01685 /а.с.7, 9-12/.
26 серпня 2015 року ОСОБА_4 померла /а.с.8/.
Як свідчать матеріали спадкової справи, отриманої судом, після смерті ОСОБА_4, на момент смерті із спадкодавцем постійно проживав її син - ОСОБА_3. 19 листопада 2015 року позивачем подано заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. 22 грудня 2015 року подано заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_4 21 березня 2016 року між ОСОБА_1А та ОСОБА_3 укладено договір про поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_4, відповідно до п.3 якого, сторони за взаємною згодою вирішили, що земельна ділянка площею 3,520 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, перейде на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, з урахуванням домовленостей за цим договором у власність дочки спадкодавця - ОСОБА_1.
Маючи намір прийняти спадщину, 16 червня 2017 року позивач звернулась з заявою про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом , що відкрилась після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 26 серпня 2015 року на земельну ділянку площею 3,520 га,за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261 розташовану на території Знаменівської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 червня 2017 року заявника повідомлено, що вчинити нотаріальну дію, а саме, видати на ім'я заявника свідоцтво про право на спадщину є неможливим з наступних підстав - спадкоємцем ОСОБА_1 не представлено документів, що посвідчують право власності на заявлене спадкове майно на ім'я померлої ОСОБА_4, що суперечить вимогам п. 4.15 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, яка передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації,проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених п.3 гл.7 розділу 1 цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Ч.1 ст.1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У відповідності до ст.1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
В зв'язку з наведеним, враховуючи підтвердження матеріалами справи факту набуття спадкодавцем за життя права на майно, відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, що є підставою для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, неможливість отримання дублікату документу через смерть спадкодавця, відсутність доказів на підтвердження відчуження майна до смерті спадкодавця, наявність договору про розподіл спадщини, відсутність доказів на підтвердження наявності інших спадкоємців, які звернулися з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, яка померла 26 серпня 2015 року, та відповідно до договору про поділ спадкового майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області в реєстрі за № 260 від 21 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 3,520 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282500:01:062:1261, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належну ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ЯЕ № 163322, виданого на підставі розпорядження голови Новомосковської райдержадміністрації № 1561 від 10 листопада 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01-07-126-01685.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.О. Парфьонов
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2017 |
Оприлюднено | 30.07.2017 |
Номер документу | 67987695 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні