Ухвала

від 14.07.2017 по справі 924/626/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА про повернення позовної заяви 14.07.2017Справа №924/626/17 Суддя Борисенко І.І., розглянувши позовну заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер-1"    до  Хмельницькаої районної державної адміністрації Міністерства аграрної політики та продовольства України про  стягнення 197 656,09 грн., ВСТАНОВИВ: Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України не подано належних доказів надсилання відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів. Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, найменування сторін та їх поштові адреси. Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Згідно із ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи. Одночасно, згідно з ч.1 ст. 10 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. За змістом п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Отже, у позовній заяві має бути вказано місцезнаходження сторони - юридичної особи відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. З відомостей, які відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка відображається на веб-сайті даного Єдиного державного реєстру, адресою відповідача-2 є: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24. Відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо найменування та місцезнаходження відповідача-2: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24, суд вважає достовірними. Проте, судом встановлено, що позивачем здійснено направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою відповідача-2: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 2, про що свідчать опис вкладення у місці його приймання 06.07.2017 та чек від 06.07.2017.   Проте, позивачем жодним чином не підтверджено суду, що вказана адреса є вірним місцезнаходженням відповідача або дійсною поштовою адресою відповідача-2, а рівно суду не доведено виконання позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України. Відтак, позивачем здійснено направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів за невідомою адресою відповідача-2. Отже, позивачем не надано суду доказів надіслання відповідачу-2 копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача-2, яка є достовірною: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листом з описом вкладення та чеком на підтвердження факту надання послуг. Таким чином, позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки наданий суду опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом направлення на адресу відповідача-2 копії позовної заяви з додатками. Окрім того, з відомостей, які відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою відповідача-1, є: 31300, Хмельницька обл., Хмельницький район, село Малиничі. Доказів направлення відповідачу-1 копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача-1, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листом з описом вкладення та чеком на підтвердження факту надання послуг, суду також не надано. Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів. Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову. Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивачем у позовній заяві не вказано повного найменування сторін (п. 2 ст. 63 ГПк України). Приписами п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказаного повного найменування сторін, їх поштовий адрес. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності; У поданій позовній заяві у якості відповідача-1 вказано Хмельницька районна державна адміністрація, визначено ідентифікаційний код вказаної юридичної особи: 00734914. Проте, за вказаним ідентифікаційним кодом вищевказана юридична особа не зареєстрована, натомість за вказаною адресою зареєстрований відділ агропромислового розвитку Хмельницької районної державної адміністрації. Отже, позивачем, в порушення ст. 54 ГПК України не зазначено ідентифікаційного коду саме відповідача-1. Відтак, позивачем не дотримані вимоги ст. 54 ГПК України, а позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. За змістом п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Керуючись п.п.2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, УХВАЛИВ: Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду. Суддя                                                                                                   І.І. Борисенко