Рішення

від 25.07.2017 по справі 915/436/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 915/436/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Павленко О.І. - довіреність №137/01/27-2017 від 25.01.2017,

представника ІІІ особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Казанківського районного центру зайнятості

(56000, Миколаївська обл., Казанківський р-н, смт.Казанка, вул.Миру, буд.226 А),

до відповідача : Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

(54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (56002, АДРЕСА_1),

про : стягнення коштів виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю в сумі 2830,17 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області кошти виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю в сумі 2830,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 20.12.2016 гр.ОСОБА_3 було надано статус безробітної особи в зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. 27.12.2016 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу у розмірі встановленому чинним законодавством. 06.02.2017 прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №814/2452/16. 06.01.2017 на виконання рішення суду відповідачем було видано наказ №5о/с про поновлення на роботі вищевказаної особи. Казанківським РЦЗ було прийнято рішення про повернення роботодавцем - відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному та запропоновано відповідачу відшкодувати кошти в добровільному порядку на підставі направленої претензії. Відповідач вказані кошти добровільно не повернув.

14.06.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вих.№1819/27-2017 від 13.06.2017), в якому відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначених заперечень відповідач зазначив наступне.

В порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" гр.ОСОБА_3 приховав факт отримання допомоги з Казанківського РЦЗ, внаслідок чого при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю. Таким чином, при стягнені з відповідача коштів в сумі 2830,17 грн. буде допущено подвійне стягнення з державного бюджету виплати допомоги по безробіттю та виплати за вимушений прогул, що може призвести до значних матеріальних збитків. Також відповідач зазначає, що в позовній заяві відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між позивачем та відповідачем.

25.07.2017 від позивача на адресу суду факсимільним зв'язком надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні ухвалою суду від 14.06.2017 було відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 11.07.2017 розгляд справи продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача та відкладено розгляд справи на 25.07.2017.

У судовому засіданні 25.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №303о/с від 07.11.2016 ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції з посади слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.

З метою реалізації права на соціальний захист 20.12.2016 гр.ОСОБА_3 звернувся із заявою про надання статусу безробітного.

Під час перебування на обліку гр.ОСОБА_3 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним та скасування наказу №303о/с від 07.11.2016, в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 по справі №814/2452/16 визнано протиправним та скасовано наказ №303о/с від 07.11.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення ОСОБА_3 з національної поліції України. ОСОБА_3 поновлено на службі в поліції на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області стягнуто на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 440,35 грн. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь гр.ОСОБА_3 також стягнуто середню заробітну плату за один місяць в розмірі 5371,94 грн. (а.с.26-28).

На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 по справі №814/2452/16, відповідачем було видано наказ №5 о/с від 06.01.2017 про скасування пункту наказу ГУ НП в Миколаївській області №303о/с від 07.11.2016 в частині звільнення відповідно п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_3, та поновлено ОСОБА_3 на посаді (а.с.18).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №814/2452/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задоволено частково, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 скасовано. Визнано протиправним та скасовано наказ №303о/с від 07.11.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення ОСОБА_3 з національної поліції України. ОСОБА_3 поновлено на службі в поліції на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції з 08.11.2016. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області стягнуто на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2558,89 грн., а також стягнуто заробітну плату за один місяць в розмірі 5371,94 грн. (а.с.36-42).

За час перебування на обліку в Казанківському районному центрі зайнятості (з 20.12.2016 по 26.01.2017) ОСОБА_3 отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 2830,17 грн., що підтверджується довідкою Казанківського РЦЗ №04-06/83 від 08.02.2017 (а.с.19).

Позивачем відповідачу було направлено претензію за вих.№2 від 08.02.2017 про повернення коштів в сумі 2830,17 грн., однак доказів надання відповіді відповідачем на вказану претензію суду не надано (а.с.14).

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позовній заяві та у запереченнях проти позовної заяви.

У судовому засіданні 25.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за №1533-ІІІ від 02.03.2000.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" за №5067-VІ від 05.07.2012 реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п.2 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, так згідно п.37 цього Порядку - Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованої безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 4 ст.35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції та отримував заробітну плату саме в цьому органі.

Судом встановлено, що позивачем було виплачено гр..ОСОБА_3 допомогу з безробіття у сумі 2830,17 грн.

Незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №814/2452/16, яке набрало законної сили з 30.05.2017.

ОСОБА_3 фактично було поновлено на роботі 06.01.2017 (відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області №5о/с від 06.01.2017). Дата припинення реєстрації в Казанківському районному центрі зайнятості - 06.01.2017.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд встановив, що мала місце безпідставна виплата позивачем допомоги по безробіттю ОСОБА_3 за період з 27.12.2016 по 26.01.2017 в розмірі 2830,17 грн., враховуючи поновлення вказаної особи на роботі за рішенням суду.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) на користь Казанківського районного центру зайнятості, 56000, Миколаївська обл., Казанківський р-н, смт.Казанка, вул.Миру, буд.226А (р/р 37171001000463 ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20897558) 2830,17 грн. виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд. 5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, (код ЄДРПОУ 26255795) 1600,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 28 липня 2017 року

Суддя М.В.Мавродієва