Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/6133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017Справа №910/6133/17

За позовом комунального підприємства Міжнародний аеропорт Донецьк імені С. С. Прокоф'єва

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Авіаційна компанія Роза вітрів

Про стягнення 34337060,81 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Попова С.В. (за дов.), Курило Ю.В. (договір про надання правової допомоги)

від відповідача Левченко О.В. (за дов.), Силкіна В.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Донецьк імені С. С. Прокоф'єва до товариства з обмеженою відповідальністю Авіаційна компанія Роза вітрів про стягнення 3437060,81 грн., з яких: 1865565,04 грн. боргу, 1430888,39 грн. інфляційних, 140607,38 грн. трьох процентів річних. Також позивач просить покласти на відповідача 36000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив за надані позивачем в травні 2014 року послуги з наземного обслуговування за договором про наземне обслуговування у вигляді додатку В 1.0., а саме: забезпечення харчуванням міжнародних та внутрішніх рейсів, наземного обслуговування повітряних суден, зберігання бортового посуду, палива для реактивних двигунів.

Суд своєю ухвалою від 14.04.2017 порушив провадження у справі № 910/6133/17.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не довів належними доказами надання послуг. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на те, що розшифровка наданих послуг, яка долучена позивачем до позовної заяви, за умовами додатку В 1.0. не є тим документом, на підставі якого виставляються рахунки. В травні 2014 року відповідач сплатв позивачу 2835144,31 грн., в той час як станом на 01.05.2014 була наявна переплата в розмір 1643823,39 грн.. Крім того, з 26.05.2014 аеропорт фактично припинив обслуговування рейсів у зв'язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції. Також відповідач зазначив, що наявні форс-мажорні обставини, на підтвердження чого надав сертифікат № 1789 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який засвідчує, що події на території м. Донецька Донецької області з 26.05.2014 є форс-мажорними обставинами, які спричинили невиконання зобов'язань за стандартною угодою про наземне обслуговування (спрощена процедура додаток В 1.0 від 17.04.2012).

До ухвалення рішення у справі суд витребував у Державної фіскальної служби України додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) товариства з обмеженою відповідальністю Авіаційна компанія Роза вітрів за травень 2014 року.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.04.2012 комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Донецьк імені С. С. Прокоф'єва (обслуговуюча компанія) та товариство з обмеженою відповідальністю Авіаційна компанія Роза вітрів (перевізник) уклали договір про наземне обслуговування у вигляді додатку В 1.0. - Розміщення, узгоджені послуги і збори до Стандартної угоди про наземне обслуговування від січня 2008 року (SGHA), реєстраційний номер № 34.11/2-73/12 (далі - Договір).

Даний Договір було укладено на період з 17 квітня 2012 року по 1 січня 2013 року і замінював договір № 94.8/235-05 від 03.10.2005. В подальшому сторони пролонгували термін дії Договору до 01.01.2014 (угода від 01.10.2012) та до 01.01.2015 (угода від 01.10.2013).

Договір у вигляді додатку В підготовлено відповідно до спрощеної процедури, де сторони погоджуються, що умови Основної угоди і додатка А Стандартної угоди про наземне обслуговування від січня 2008 року, яке видано ІАТА (АНМ 810), мають бути застосовані начебто ці умови повторені тут цілком. Підписуючи цей Додаток В, сторони підтвердили, що вони ознайомлені з Основною угодою і Додатком А, про що вказано у преамбулі.

Послуги, надання яких є предметом Договору, визначені параграфом 1 Договору, який містить посилання на пункти з додатку А Стандартної угоди про наземне обслуговування від січня 2008 року, яке видано ІАТА (АНМ 810), і сторони визнають, що дані послуги включать послуги з наземного обслуговування, що складаються з прибуття та подальшого відправлення в узгоджений проміжок часу одного і того ж літака та інші послуги за запитом перевізника та за додаткову платню. Дані обставини, в силу ч. 1 ст. 35 ГПК України не потребують доказування.

Відповідно до пункту 2.1 параграфу 2 Договору, усі інші послуги, що не перелічені у цьому Додатку, коштуватимуть згідно з поточними тарифами, зборами та ставками аеропорту та надаватимуться за заявою перевізника.

За твердженням позивача, у травні 2014 року ним були надані послуги заправки повітряних суден, їх наземного обслуговування та забезпечення харчування таких рейсів відповідача:

01.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

02.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

04.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

04.05.2014 рейс WRC 5013 до Анталії;

04.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

07.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

08.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

09.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

11.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

11.05.2014 рейс WRC 5013 до Анталії;

11.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

14.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

14.05.2014 рейс WRC 1103 до Полтави;

15.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

16.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

17.05.2014 рейс WRC 1101 до Черкас;

18.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

18.05.2014 рейс WRC 5013 до Анталії;

18.05.2014 рейс WRC 1103 до Борисполя;

19.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

21.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

22.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

23.05.2014 рейс WRC 1101 до Борисполя;

23.05.2014 рейс WRC 5081 до Іракліону;

24.05.2014 рейс WRC 1104 до Дніпропетровська;

25.05.2014 рейс WRC 5011 до Анталії;

25.05.2014 рейс WRC 5013 до Анталії.

Факт здійснення відповідачем польотів з комунального підприємства Міжнародний аеропорт Донецьк імені С. С. Прокоф'єва за вказаними вище рейсами підтверджується Державною авіаційною службою України (лист № 1.19-2388 від 15.03.2017), яка зазначила, що без наземного обслуговування виконання польотів (приліт/виліт) на аеродромі неможливе.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт надання позивачам відповідачу послуг за Договором у травні 2014 року, надання яких мало місце до припинення обслуговування аеропортом рейсів, у зв'язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції та настання форс-мажорних обставини (з 26.05.2014).

Вирішуючи питання обсягу наданих послуг, їх вартості та строку платежу суд виходить з такого.

За приписами пунктів 6.1, 6.2 параграфу 6 Договору рахунки виставляються кожні два тижні, і оплата рахунків здійснюються безпосередньо в обслуговуючу компанію впродовж 10 банківських днів з дати отримання рахунку. Датою отримання рахунку слід вважати дату підтвердження отримання перевізником е-mаіl'у, який містить файл з цим розрахунком, або дату отримання уповноваженим представником перевізника рахунку, або поштове повідомлення про його вручення. Вартість послуг визначається вартістю фактично наданих послуг і виконаних робіт. Перевізник повинен сплатити за надані послуги, у національній валюті України по курсу НБУ до долара США, що діє на момент обслуговування, з урахуванням ПДВ згідно з діючим законодавством України. Оплата за авіапаливо здійснюється на умовах передоплати, по цінах діючих на момент поставки. Проформа-рахунок виставляється обслуговуючою компанією на підставі оціночних об'ємів на суму, достатню для покриття 10 днів виконання рейсів та повинен бути сплачений перевізником протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання.

Згідно з пунктом 6.4 параграфу 6 Договору разом з рахунком перевізник отримує акт здачі-прийняття виконаних робіт. Підписаний акт перевізник зобов'язаний повернути в обслуговуючу компанію протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом вищевказаного періоду акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним та прийнятим сторонами.

Отже, настання моменту оплати пов'язано з отриманням рахунку відповідачем, а документом, який підтверджує обсяг та вартість наданих послуг є акт їх приймання-передачі.

На час надання послуг позивач знаходився у місті Донецьку, де наразі проводиться антитерористична операція, яка не завершена. Адміністративна будівля позивача знаходиться у зоні бойових дій, уся договірна, бухгалтерська, податкова, службова та інша документація, а також сервера та комп'ютери знаходяться в адміністративній будівлі. З 03.00 годин 26 травня 2014 року доступ співробітників на робочі місця є неможливим. Уся первинна бухгалтерська документація зберігалася в адміністративній будівлі позивача у місті Донецьку, яке наразі є знищеним.

З огляду на це, оскільки неможливо встановити момент виставлення позивачем рахунків та надання актів відповідачу у травні 2014 року, суд виходить з доведеності здійснення вказаних дій у вересні 2014 року, про що свідчить лист позивача від 10.0-9.2014 № 14.40/1-62, який отримано відповідачем 16.09.2014.

Відповідач, всупереч пунктом 6.4 параграфу 6 Договору, не повернув підписані акти протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання, а тому, керуючись цим же пунктом, акти вважаються підписаними та прийнятими сторонами.

Відповідно до вказаних актів, за період з 01.05.2014 по 25.05.2014 позивач надав відповідачу послуг, передбачених Договором, на загальну суму 4614309,49 грн.. При цьому сплачено лише 2748744,45 грн..

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується віднесенням останнім у зв'язку з придбанням послуг у позивача податку на додану вартість до податкового кредиту, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідача (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Датою виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Підпунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року, відповідачем віднесено до податкового кредиту 31560,48 грн. податку з доданої вартості послуг у розмірі 157802,38 грн. (без ПДВ), наданих позивачем. Дана сума складає вартість послуг з обслуговування внутрішніх рейсів, оскільки постачання товарів для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів за плату оподатковуються за нульовою ставкою податку (ст. 195 Податкового кодексу України).

Таким чином належним чином є доведеним та відповідачем не спростованим факт отримання відповідачем від позивача послуг.

Станом на день розгляду справи 1865565,04 грн. боргу відповідач не сплатив.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1865565,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1430888,39 грн. інфляційних, 140607,38 грн. трьох процентів річних за період з 27.09.2014 по 31.03.2017.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дана норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

В силу статті 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, а отже не є підставою для звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності:

- недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника (кредитор не має нести негативні наслідки відносин між боржником та його контрагентами);

- відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання (вступаючи у договірні відносини, боржник несе відповідні ризики та має замінити відсутні товари на інші або вчиняти інші заходи щодо належного виконання зобов'язання);

- відсутність у боржника необхідних коштів. Отже незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За умовами Договору надання послуг за Договором мало місце до початку проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції. Крім того, місцезнаходженням відповідача є місто Київ. Отже, початок проведення заходів з антитерористичної операції не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з виконанням зобов'язань, і не є форс-мажорною обставиною.

Оцінюючи доводи відповідача про наявність станом на 01.05.2014 переплати у розмірі 1643823,39 грн. та про те, що рахунки позивача на оплату пального носять авансовий характер, суд виходить з приписів ст. 33 ГПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Водночас, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував як наявність переплати, так і вартість отриманого пального від позивача у травні 2014 року, щоб спростовувало розмір наведеної послуги, вказаної позивачем у актах.

З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач надав належні докази понесення 36000,00 грн. витрат за послуги адвоката (договір про надання правової допомоги № 02/17 від 15.02.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, платіжне доручення № 34 від 22.02.2017 на суму 36000,00 грн.).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Авіаційна компанія Роза вітрів (вул. Волоська, 50/38, офіс 134, м. Київ, 04071, код 32657656) на користь комунального підприємства Міжнародний аеропорт Донецьк імені С. С. Прокоф'єва (вул. Шевченка, 127, місто Слов'янськ, місто Святогірськ, Донецька область, 84130, код 32496293) 1865565,04 грн. боргу, 1430888,39 грн. інфляційних, 140607,38 грн. трьох процентів річних, 36000,00 грн. витрат на послуги, 51555,92 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 28.07.2017.

Суддя С. А. Ковтун