Рішення

від 20.07.2017 по справі 910/7234/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7234/17 20.07.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВА-ГРУПП"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 24973,11 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Захарова А.В. за довіреністю № 826 від 03.05.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВА-ГРУПП" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 24973,11 грн.

Ухвалою суду від 10.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2017 р.

13.06.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відрядженні..

Ухвалою суду від 19.06.2017 р. розгляд справи призначено на 22.06.2017 р.

У судове засідання 22.06.2017 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.06.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.07.2017 р.

19.07.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи з огляду на вказану заяву, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Позов, згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Тобто, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову").

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував та не довів належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, та що такі грошові кошти можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, і невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

19.07.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про зміну (збільшення) розміру позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приймає вищевказану заяву до розгляду та здійснює подальший розгляд справи із урахуванням збільшених позовних вимог.

У судовому засіданні 20.07.2017 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 20.07.2017 р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.07.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.05.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВА-ГРУПП" (позивач, Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" (відповідач, Замовник) укладено Договір про медикаментозне забезпечення застрахованих осіб № 912/15МЕД (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1., Договору, на підставі даного Договору Виконавець надає за рецептами лікарів або згідно замовленням Замовника (надалі - Замовлення) послуги у вигляді медикаментозного забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (надалі - Послуги) осіб, які застраховані у Замовника (надалі - Застраховані особи), а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати Виконавцю надані послуги.

Згідно п. 2.4 Договору, при видачі представником Виконавця Медикаментів Застрахована особа повинна поставити особистий підпис на відповідному Замовленні з зазначенням дати отримання Медикаментів.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що Виконавець за даним Договором зобов'язаний у порядку та в строки, визначені розділом 4 даного Договору надавати Замовнику документи для оплати наданих Виконавцем послуг щодо відпуску Застрахованим особам Медикаментів.

Відповідно до п. 3.3 Договору, Замовник за даним Договором, зобов'язаний протягом 3 робочих днів, що відраховуються від дати отримання від Виконавця наданих Послуг, підписати та повернути один примірник Виконавцеві, або у цей же строк заявити мотивовану відмову від писання акту наданих Послуг.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що Замовник здійснює в повному обсязі оплату послуг (виданих Застрахованим особам Медикаментів) протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від Виконавця документів про проведення розрахунків. Під документами для проведення розрахунків за надані Виконавцем Послуги щодо забезпечення Застрахованих осіб Замовника Медикаментами належать: рахунок на оплату наданих Послуг (п.4.2.1 Договору), зведений звіт відпущених Застрахованим особам Медикаментів за звітний період (п. 4.2.2 Договору), Акт наданих Послуг (п. 4.2.3 Договору).

За умовами п. 4.3.1 Договору, документи для проведення розрахунків Виконавець надає Замовнику 3 рази на місяць за такими етапами: 1 етап - з 1-го - 10-те число поточного місяця; 2 етап - з 11-го -20-те число поточного місяця; 3 етап - з 21-го по 31-е число поточного місяця. Вище зазначені документи направляються Замовникові разом з супровідним листом в якому він зобов'язаний поставити відмітку шляхом проставляння дати його отримання та прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його отримала.

Пунктом 4.6 Договору встановлено,що у випадку неповернення Замовником підписаного у порядку та в строк, встановлений п. 3.3 даного Договору Акту наданих Послуг та не надання мотивованої відмови від підписання Акту наданих послуг, послуги вважаються прийнятими Замовником без будь-яких зауважень та підлягають безумовній оплаті у строк, визначений п. 4.1 Договору.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином надав послуги з медикаментозного забезпечення застрахованих осіб відповідно до замовлень відповідача, загальною вартістю 23 227,78 грн. (за зведеними звітами виданих медичних препаратів застрахованим № 333 від 27.02.2017 р. за період з 20.02.2017 р. по 26.02.2017 р.; № 51 від 03.01.2017 р. за період з 26.12.2016 р. по 31.12.2017 р.; № 83 від 09.01.2017 р. за період з 01.01.2017 р. по 08.01.2017 р.; № 109 від 16.01.2017 р. за період з 09.01.2017 р. по 15.01.2017 р.; № 226 від 06.02.2017 р. за період з 01.02.2017 р. по 05.02.2017 р.; № 147 від 23.01.2017 р. за період з 16.01.2017 р. по 22.01.2017 р.; № 183 від 01.02.2017 р. за період з 23.01.2017 р. по 31.02.2017 р.; № 308 від 20.02.2017 р. за період з 13.02.2017 р. по 19.02.2017 р.; № 251 від 13.02.2017 р. за період з 06.02.2017 р. по 12.02.2017 р.).

Проте, станом на час розгляду справи відповідач вартість наданих позивачем за Договором медикаментів не сплатив.

Пунктом 5.5 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання грошового зобов'язання за цим Договором щодо здійснення оплат за послуги, що були надані Виконавцем, з Замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , інфляція та 10 % річних за кожен день прострочення виконання від суми несвоєчасного виконання зобов'язання.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 445,58 грн. пені.

При цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 38 Б; код ЄДРПОУ 25186738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВА - ГРУПП" (01034,м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.36-38; код ЄДРПОУ 35677565) 23 227 (двадцять три тисячі двісті двадцять сім) грн. 78 коп. заборгованості , 1 445 (одну тисячу чотириста сорок п'ять) грн. 58 коп. пені та 1 600(одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26.07.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна