Рішення

від 26.07.2017 по справі 910/9732/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2017Справа №910/9732/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі в фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до про Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА стягнення заборгованості у розмірі 300 700 грн. 28 коп. Представники:

від Позивача: Семенчук В.Ю. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі в фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 300 700 грн. 28 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 07.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (Кредитор) та Приватним підприємством ОБЕРОН-УКРАЇНА (Позичальник) було укладено Договір про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 180 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 02.10.2015 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору ним були надані кредитні кошти, проте Відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов'язань. Станом на 01.05.2017 року у Відповідача наявна заборгованість за Договором про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року у розмірі 300 700 грн. 28 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 180 000 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам - 120 700 грн. 28 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА заборгованість у розмірі 300 700 грн. 28 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/9732/17, судове засідання призначено на 05.07.2017 року.

05.07.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.2017 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати докази на підтвердження видачі кредитних коштів за Договором про відновлювальну кредитну лінію від 07.10.2014 року;

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості у розмірі 300 700,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 року відкладено розгляд справи на 26.07.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

26.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2017 року.

В судовому засіданні 26 липня 2017 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з вибуттям, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА є 03036, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 92-Б.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9732/17 направлялись на адресу Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 липня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

07.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (Кредитор) та Приватним підприємством ОБЕРОН-УКРАЇНА (Позичальник) було укладено Договір про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 180 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 02.10.2015 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок №20624103740004.

Згідно з п.2.1 Договору видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 07.10.2014 р. по 02.10.2015 р. по письмових заявках Позичальника, за згодою Банку, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заяві.

У п.3.1 Договору визначено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: 30% річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору; 45% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці - за календарем. (п.3.3 Договору)

Відповідно до п.3.4 Договору нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року Позивач надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 180 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Відповідача за період з 07.10.2014 року по 26.08.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 01.05.2017 року у Відповідача наявна заборгованість за Договором про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року у розмірі 300 700 грн. 28 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 180 000 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам - 120 700 грн. 28 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА заборгованість у розмірі 300 700 грн. 28 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі в фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року Позивач надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 180 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Відповідача за період з 07.10.2014 року по 26.08.2016 року та детальним розрахунком заборгованості за період з 07.10.2014 р. по 06.06.2017 р., наданим Позивачем.

Судом встановлено, що за Договором про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року перед Позивачем у Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА утворилась заборгованість у розмірі у розмірі 300 700 грн. 28 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 180 000 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам - 120 700 грн. 28 коп.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів в розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Приватним підприємством ОБЕРОН-УКРАЇНА Публічному акціонерному товариству Банк Фінанси та Кредит грошових коштів за Договором про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року та не надано доказів сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору про відновлювану кредитну лінію №300937/14-7/14 від 07.10.2014 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 180 000 грн. 00 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит щодо стягнення з Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА суми заборгованості за кредитом у розмірі 180 000 грн. 00 коп., суми заборгованості по процентах у розмірі 120 700 грн. 28 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі в фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства ОБЕРОН-УКРАЇНА (03036, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 92-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 32243515) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 60 А, Ідентифікаційний код юридичної особи 09807856) заборгованість по кредиту у розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам у розмірі 120 700 (сто двадцять тисяч сімсот) грн. 28 (двадцять вісім) коп. та судовий збір у розмірі 4 510 (чотири тисячі п'ятсот десять ) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 липня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин