Рішення

від 25.07.2017 по справі 922/4125/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р.Справа № 922/4125/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Підприємства "УКРЖЕЛТРАНС" Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Харків до BALTEX SERVICE OU, м. Естонія про стягнення 84433,56 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 23.11.2016;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "УКРЖЕЛТРАНС" Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - BALTEX SERVICE OU про стягнення коштів у розмірі 84433,56 грн. Також, позивачем до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, а саме із умов розділу 12 договору № 1-02/09 від 02 вересня 2015 року, сторони погодили, що всі розбіжності, що випливають з цього договору Сторони намагаються вирішити шляхом переговорів. У разі, якщо Сторони не дійдуть згоди, то спір вирішується в суді в порядку, передбаченому законодавством країни позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22 лютого 2017 року о 10:00 годині.

Цією ж ухвалою суду провадження у справі зупинено до виконання доручення господарського суду Харківської області про надання правової допомоги компетентним органом Естонії або повідомлення про обставини, що перешкоджають його виконанню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року провадження у справі № 922/4125/16 поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22 лютого 2017 р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року розгляд справи відкладено на 25 квітня 2017 р. о 12:00 та провадження у справі зупинено до виконання доручення господарського суду Харківської області про надання правової допомоги компетентним органом Естонії або повідомлення про обставини, що перешкоджають його виконанню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 квітня 2017 року провадження у справі № 922/4125/16 поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25 квітня 2017 р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 квітня 2017 року розгляд справи відкладено на 25 липня 2017 р. о 10:00 та провадження у справі зупинено до виконання доручення господарського суду Харківської області про надання правової допомоги компетентним органом Естонії або повідомлення про обставини, що перешкоджають його виконанню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2017 року провадження у справі № 922/4125/16 поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25 липня 2017 р. о 10:00.

25 липня 2017 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 111 588,76 грн. (4108,57 Євро).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2017 року повернуто заяву про уточнення позовних вимог Підприємству "УКРЖЕЛТРАНС" Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на 2-ох аркушах без розгляду.

04 травня 2017 року до господарського суду Харківської області від уповноваженого органу Естонії (Ministry of Justice Republic of Estonia, Stenbocki maja, Rahukohtu 3,15161, Tallinn) надійшло повідомлення про виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу копії ухвали про поновлення провадження у справі від 22 лютого 2017 року та копії ухвали про відкладення розгляду справи на 25 квітня 2017 року від 22 лютого 2017 року.

Також, 18 травня 2017 року до господарського суду Харківської області від уповноваженого органу Естонії (Ministry of Justice Republic of Estonia, Stenbocki maja, Rahukohtu 3,15161, Tallinn) надійшло повідомлення про виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу копії позовної заяви та копії ухвали про порушення провадження у справі від 01 грудня 2017 року.

Представник позивача 24 липня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №23596) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Також, представник позивача 25 липня 2017 р. надав супровідним листом (вх. №23773) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Ухвала господарського суду Харківської області від 25 квітня 2017 року про поновлення провадження у справі та копія ухвали від 25 квітня 2017 року про відкладення розгляду справи на 25 липня 2017 року о 10:00 год. були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Положеннями Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. № 740, передбачено, що до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) підлягають внесенню усі судові рішення судів загальної юрисдикції (далі - суди), а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі. До Реєстру вносяться також відомості про дату набрання законної сили судовим рішенням.

Доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Отже, про прийняті судові рішення у даній справі відповідач мав можливість ознайомитись на офіційному веб-порталі судової влади України -http://www.reyestr.court.gov.ua.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як вбачається з матеріалів справи сторонам створені належні умови для надання ними доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів в порядку підготовки справи до розгляду.

Відповідачу було надано достатньо часу для надання необхідних доказів по справі, що підтверджується ухвалами господарського суду від 01.12.2016, 22.02.2017 та 25.04.2017, проте відзиву на позовну заяву або заперечень проти позову відповідачем до матеріалів справи надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02 вересня 2015 року між Підприємством "УКРЖЕЛТРАНС" Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (надалі - Продавець) та BALTEX SERVICE OU (надалі - Покупець) був укладений договір №1-02/09 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в рамках цього договору Продавець продає, а Покупець купує лісопиломатеріали, що далі іменуються - "Товар", відповідно до додатків, які оформлюються в простій письмовій формі, засвідчуються уповноваженими особами від кожної зі сторін і є невід'ємним частинами цього договору.

Згідно з п.2.1. Договору номенклатура, кількість, терміни поставки товару, порядок розрахунків, банківські реквізити Продавця і Покупця вказуються в додатках до цього договору.

Загальна вартість договору становить 100000,00 EUR (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві Товар протягом - 2015р.

Товар за цим договором поставляється партіями (одна автомашина). Доставка товару за цим договором здійснюється а / м транспортом відповідно до специфікації. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем (п.3.3., п.3.4., п.3.5. Договору).

Згідно з п.5.1. Договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти його в термін згідно специфікації.

Відповідно до п.7.1. Договору у разі прострочення виконання зобов'язань що випливають із цього договору, у Сторони є право вимагати від затримуючої виконання Сторони сплатити пені в розмірі 0,3% від несплаченої суми або від суми не переданого або прийнятого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% суми договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до виконання своїх договірних обов'язків обома Сторонами (п.8.1. Договору).

У Специфікації № 1 від 30.09.2015 до Договору сторони домовились, що Покупець зобов'язується сплатити, а Продавець поставити Товар - сосна 25 мм, дошка обрізна, свежепил ((75-200)х25х4500) у кількості 30,512 м.куб. за ціною за м.куб. 95,00 EUR на загальну суму 2898,64 EUR.

Відповідно до п.7 Специфікації № 1 до Договору умови платежу: передоплата -1520,00 євро 00 центів від заявленої суми, решту суми, за фактом завантаження Товару та оформлення митної декларації.

Згідно з п.8 Специфікації до Договору термін поставки: вересень-жовтень 2015р.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2898,64 Євро, що підтверджується вантажною митною декларацією №806010001/2015/009783, оформленою 02.10.2015, міжнародною товарно-транспортною накладною ОСОБА_1 А № 0000962 від 02.10.2015, а також не спростовано відповідачем.

Позивач виставив відповідачу до сплати за товар рахунок фактуру №1 від 30.09.2015.

11.09.2015 відповідач здійснив передплату у розмірі 1520 Євро, що підтверджується випискою по рахунку позивача №26031492611600.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті товару поставленого за Договором за вищевказаною вантажно-митною декларацією становить 1378,64 Євро, що по курсу НБУ на момент подачі позовної заяви складає 37455,31 грн.

Отже, відповідач порушив умови Договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до п.12.1. Договору всі розбіжності, що випливають з цього договору Сторони намагаються вирішити шляхом переговорів. У разі, якщо Сторони не дійдуть згоди, то спір вирішується в суді в порядку, передбаченому законодавством країни позивача.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 37443,86 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 46989,70 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з того, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, а тому пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 02.07.2014 у справі №6-79цс14.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок пені в іноземній валюті та конвертовано в національну валюту за курсом НБУ на день подання позову до суду, що не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Крім того, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що нарахування пені не відповідає вимогам закону, а тому позов в частині стягнення пені в сумі 46989,70 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29 червня 2010 року Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю ). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість в гривневому еквіваленті.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 611,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. ст. 5, 32, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 627, 628, 655, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, ст.ст. 82-85, 128 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 37443,86 грн.

Стягнути з BALTEX SERVICE OU (62107, Естонія, Тартуський узвіз, Хааславське селище, Калда тее, 6, реєстраційний код 12012586, Банк: AS LHV PANK Tartu mnt.2 Tallin Estonia) на користь Підприємства "УКРЖЕЛТРАНС" Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (61052, м. Харків, вул. М. Панасівська, 6/14, код ЄДРПОУ 39047973) основну суму заборгованості у розмірі 37443,86 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 611,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову в сумі 46989,70 грн. відмовити.

Повне рішення складено 28.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_2