Рішення

від 24.07.2017 по справі 918/331/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2017 р. Справа № 918/331/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохім Захід"

про стягнення попередньої оплати, неустойки та збитків за договорами поставки

в сумі 310 045, 10 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_2;

Від відповідача : ОСОБА_3

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18 липня 2017 року по 24 липня 2017 року.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Позивач, СГП ТзОВ "Прогрес") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохім Захід" (Відповідач, ТзОВ "Агрохім Захід"), в якому просить стягнути з останнього суму попередньої оплати в розмірі 183 534, 00 грн., штрафу в розмірі 80 976, 70 грн. та збитків в розмірі 37 074, 00 грн., в загальній сумі 301 584, 70 грн. згідно Договору № 210902 від 21.09.2016 року та Договору № 180103 від 18.01.17 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: 21.09.2016 р. та 18.01.2017 р. між СГП ТзОВ "Прогрес" та ТзОВ "Агрохім Захід" були укладені договори № 210902, № 180103 поставки мінеральних добрив КАС-32 та аміачної селітри в біг-бегах, за умовами яких поставка мала відбутися після здійснення покупцем повної оплати, однак всупереч домовленостям, ТзОВ "Агрохім Захід" поставку здійснював із затримкою та не в тій кількості, що була обумовлена умовами договорів.

Водночас позивачем до канцелярії суду 20 червня 2017 року була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути 183 534, 00 грн. суми попередньої оплати, 80 976, 70 грн. штрафу, 45 534, 40 грн. збитків, що разом складає 310 045, 10 грн. Подана позивачем заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві та додаткових поясненнях до позову, просив суд їх задоволити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено завдання йому збитків, оскільки купівлю товару в іншого постачальника за цінами, вищими ніж у відповідача, не можна кваліфікувати збитками в розумінні цивільного права, так як позивач міг купити його не пов'язуючи це із відносинами з відповідачем.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

21 вересня 2016 р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохім Захід" (Продавець) було укладено договір поставки № 210902 (Договір), відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався передати (поставити) Покупцю товар в погоджені строки (строк), а Покупець прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару визначаються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. На виконання Договору Сторонами складено Специфікацію № 1 від 21.09.2016 року відповідно до якої Продавець зобов'язався поставити ОСОБА_4 КАС-32, загальною вартістю 118 549, 80 грн. в кількості 19,66 тон, з доставкою до Покупця - с. Кремінне, Могилів-Подільський район, Вінницька область, термін відвантаження - протягом 7-10 робочих днів після здійснення Покупцем попередньої оплати.

21.09.2016 року платіжним дорученням № 1279 Покупцем було здійснено 100 % оплату ОСОБА_4 в сумі 118 590, 00 грн. із призначенням платежу: "За КАС-32 згідно рахунка № 461 від 21.09.2016 року."

На виконання умов Договору Продавцем було здійснено поставку ОСОБА_4 - КАС-32 відповідно до видаткової накладної № 489 від 23.09.2016 року в кількості 19,6 тон, вартістю 118 188, 00 грн. Зважаючи на недопоставку ОСОБА_4 кількістю 0, 06 тон, Відповідачем було повернуто Позивачу 402, 00 грн.

Сторонами відповідно до умов Договору також підписано Специфікацію № 2 згідно якої, Покупець зі складу - Котюжани, шляхом самовивозу протягом 7-10 робочих днів мав отримати ОСОБА_4 - аміачну селітру в біг-бегах в кількості 200 тон, вартістю 1 436 000, 00 грн.

29.12.2016 року платіжним дорученням № 2001 Покупцем було здійснено 100 % оплату ОСОБА_4 в сумі 1 436 000, 00 грн. із призначенням платежу: "За аміачну селітру згідно рахунка № 619 від 28.12.2016 року."

Поставка аміачної селітри відповідно до умов Договору та специфікації № 2 здійснювалась окремими партіями згідно видаткових накладних № 8 від 26.01.2017 р. в кількості 20 тон, вартістю 143 600, 00 грн., № 35 від 02.02.2017 р. в кількості 40 тон, вартістю 287 200, 00 грн., № 46 від 15.02.2017 р. в кількості 40 тон, вартістю 287 200, 00 грн., № 56 від 17.02.2017 р. в кількості 28 тон, вартістю 201 040, 00 грн., № 59 від 20.02.2017 р. в кількості 42 тон, вартістю 305 560, 00 грн., № 68 від 22.02.2017 р. в кількості 23 тон, вартістю 165 140, 00 грн. Всього було поставлено аміачної селітри 200 тон на загальну суму 1 436 000, 00 грн.

Таким чином Відповідачем був поставлений ОСОБА_4 не в обумовлені Договором строки.

18 січня 2017 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 180103 (Договір № 180103), відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався передати (поставити) Покупцю товар в погоджені строки (строк), а Покупець прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару визначаються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. На виконання Договору Сторонами складено Специфікацію № 1 від 18.01.2017 року відповідно до якої Продавець зобов'язався поставити ОСОБА_4 КАС-32, загальною вартістю 376 350, 00 грн. в кількості 48, 250 тон, з доставкою до Покупця - с. Суботівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, термін відвантаження - до 15 робочих днів після здійснення Покупцем попередньої оплати.

20.01.2017 року платіжним дорученням № 2216 Покупцем було здійснено 100 % оплату ОСОБА_4 в сумі 376 350, 00 грн. із призначенням платежу: "За КАС-32 згідно рахунка № 6 від 18.01.2017 року."

На виконання умов Договору № 180103 Продавцем було здійснено поставку ОСОБА_4 - КАС-32 відповідно до видаткової накладної № 129 від 03.03.2017 року в кількості 24,53 тон, вартістю 191 334, 00 грн.

Продавцем в порушення умов Договору № 180103 ОСОБА_4 (мінеральні добрива) в повному об'ємі - КАС-32 кількістю 48, 250 тон та вартістю 376 350, 00 грн. поставлено не було, в зв'язку з чим 27.03.2017 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу про повернення суми проведеної оплати за ОСОБА_4 в сумі 183 534, 00 грн., 9 176, 70 грн. штрафу за несвоєчасну поставку 23, 72 тон мінеральних добрив та 37 074, 00 грн. збитків пов'язаних з неналежним виконанням своїх зобов'язань по поставці ОСОБА_4. Будь-якої відповіді на вищевказаний лист від Відповідача не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить повна оплата ОСОБА_4 в сумі 376 350, 00 грн.

Враховуючи вказане вище, суд приймає платіжне доручення № 2216 від 20.01.2017 року в якості належного доказу факту оплати Відповідачу ОСОБА_4 в найменуванні, асортименті, кількості та за ціною, що визначена умовами Договору та Специфікації.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Доказом здійснення господарської операції є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Таким чином судом встановлено, що оплата товару Відповідачу здійснена відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та чинного законодавства, що підтверджуються вищезазначеним платіжним дорученням.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Вказані положення визначені також в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача попередньої оплати в сумі 183 534, 00 грн. є законодавчо обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин заданих умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що Відповідачем не подано належних та допустимих доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для виконання своїх зобов'язань за договором поставки товару та те, що його відмова від поставки товару є наслідком дії непереборної сили.

З матеріалів справи судом встановлено, що у зв'язку з частковим невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань по поставці ОСОБА_4 в кількості та за ціною визначеною умовами Договору № 180103, необхідністю застосування добрив у скорочені строки, Позивач 06.04.2017 року був змушений укласти договір № ДГ-0000064 з ОСОБА_5 підприємством "Елмон-Спецсерівс" на поставку мінеральних добрив - КАС-32 (а.с. 57-60).

Також сторонами було підписано Додаток № 2 до Договору № ДГ-0000064, яким сторонами було погоджено кількість - 24.56 т та ціна мінеральних добрив - 8 830, 00 грн/т з ПДВ.

На виконання Договору № ДГ-0000064 Позивачу ОСОБА_5 підприємством "Елмон-Спецсерівс" було поставлено мінеральні добрива КАС -32 в кількості 24,56 тон, вартістю 216 864, 80 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000158 від 06.04.2017 р., акту приймання-передачі товару № РН-0000158 від 06.04.2017 р., товарно-траспортної накладної № НОМЕР_1 від 06.04.2017 р.

Водночас в матеріалах справи міститься акт виконаних робіт з організації перевезення вантажу від 06.04.17 р. на суму 15 200, 00 грн., та звіт комісіонера про виконання договору комісії на придбання товару від 06.04.17 р., в яких вартість послуг склала 4 420, 80 грн.

З огляду на поставку ПП "Елмон-Спецсерівс" 23,72 тон мінеральних добрив КАС-32 (недопоставлених Відповідачем за Договором №180103) за ціною, що є вищою від ціни за договором поставки з Відповідачем, Позивач розрахував ціну позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) та просить стягнути з Відповідача збитки, які становлять різницю між ціною на мінеральні добрива КАС-32 за договорами поставки, укладеними між Позивачем та ОСОБА_5 підприємством "Елмон-Спецсерівс" та ціною мінеральних добрив КАС-32 за договором поставки між сторонами спору № 180103, а саме 25 913, 60 грн..

Заявлені Позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 25 913, 60 грн. Позивач обґрунтовує різницею в ціні мінеральних добрив КАС-32 за 1 тону, придбаних у ОСОБА_5 підприємства "Елмон-Спецсерівс" та додаткових витрат, що складаються з вартості доставки мінеральних добрив в розмірі 15 200, 00 грн. та вартості послуг комісіонера в розмірі 4 420, 80 грн. (розрахунок збитків в матеріалах справи)

Як вбачається судом із експертного висновку від 10.07.2017 року № В-346, складеного експертом Вінницької торгово-промислової палати ОСОБА_6 на підставі заявки № 44 від 29.06.2017 р. та наряду № В-346 від 05.07.2017 р. середня ринкова вартість мінерального добрива - карбамідно-аміачної суміші (КАС-32) станом на 06.04.2017 року становить 8 250, 00 грн. за тону (а. с. 107).

Відповідно до статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислові палати повноважні проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Приписами частини 2 вказаної статті встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. ч. 1. 2. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як визначено ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ):

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право пе було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність (ч. 2 ст. 49 ГК України).

Частина 2 ст. 224 Господарського кодексу України відносить до збитків витрати, зроблені управленою стороною, втрату або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною: матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 226 Господарського кодексу України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинною зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які завдані особі. - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому за принципом розподілу доказування на кредитора покладається обов'язок доведення належними та допустимими доказами протиправність поведінки боржника, шкідливий результат такої поведінки (збитки): причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Натомість вина боржника є законною презумпцією, що не доводиться кредитором, але може бути спростована боржником у встановленому порядку.

Так, суд дійшов до висновку про те, що неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, а також невжиття заходів щодо виконання взятого на себе зобов'язання іншим способом спонукала Позивача до вжиття заходів для відновлення свого порушеного права на отримання товару за договором та мінімізації розміру завданої Відповідачем шкоди шляхом укладення договорів про поставку селітри аміачної з іншим постачальником.

При цьому Позивачем понесено збитки, які обчислюються різницею вартості мінеральних добрив КАС-32 за 1 тону, придбаної у ПП "Елмон-Спецсерівс" в порівнянні з ціною обумовленою Договором з Відповідачем, що становить 25 913, 60 грн. Крім того, до збитків також відноситься і вартість доставки мінеральних добрив КАС-32 в сумі 15 200, 00 грн.

Таким чином судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що зі сторони Відповідача допущено протиправну поведінку, яка полягає в невиконанні зобов"язань за договором поставки, і дана поведінка призвела до нанесення збитків Позивачу.

Водночас Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 4 420, 80 грн. відповідно до звіту про виконання договору комісії на придбання товару від 06.04.17 р.

Однак суд відхиляє вказані доводи Позивача, вважаючи їх необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не було надано доказів понесення реальних збитків на вказану суму відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України.

Таким чином, сума збитків Позивача, спричинених недопоставкою Відповідачем 23,72 тон мінеральних добрив КАС-32 за Договором №180103 становить 41 113, 60 грн.

Як визначено пунктом 6.4 Договору № 210902 від 21.09.2016 р. за несвоєчасну поставку ОСОБА_4, непоставку ОСОБА_4 Постачальник несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості такого ОСОБА_4.

Враховуючи це, Позивачем від вартості ОСОБА_4, несвоєчасно поставленого за вказаним Договором - 1 436 000, 00 грн. нараховано штраф в розмірі 71 800, 00 грн.

Пунктом 6.2 Договору № 180103 від 18.01.2017 р. передбачено, що за затримку в поставці ОСОБА_4, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого ОСОБА_4.

Враховуючи це, Позивачем на вартість непоставленого ОСОБА_4 за вказаним договором - 183 534, 00 грн. нараховано штраф в розмірі 9 176, 70 грн.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши подані розрахунки, судом встановлено, що розрахунки здійснені Позивачем арифметично вірно, відповідно до умов Договору, а відтак вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в розмірі 80 976, 70 грн.

Подані розрахунки узгоджуються з п. 4 ст. 231 ГК України, зокрема у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Доказів погашення збитків та повернення суми попередньої оплати станом на час розгляду справи в судовому засіданні Відповідачем не надано.

Заперечення представника Відповідача, заявлені в судовому засіданні спростовуються всім вищенаведеним.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані ними докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача 183 534, 00 грн. попередньої оплати, штраф за несвоєчасну поставку в розмірі 80 976, 70 грн. та 41 113, 60 грн. збитків.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відтак з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 584, 36 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрохім Захід" (33003, м. Рівне, вул. У. Самчука, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 39566948) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс" (24060, Вінницька область, Могилів-Подільський район, село Суботівка, вул. Леніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03731721) 183 534 (сто вісімдесят три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп. попередньої оплати, 80 976 (вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 70 коп. штрафу, 41 113 (сорок одна тисяча сто тринадцять) грн. 60 коп. збитків та 4 584 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 36 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28 липня 2017 року.

Суддя Марач В.В.