Рішення

від 24.07.2017 по справі 914/1210/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017р. Справа № 914/1210/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» , м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 4 305,95 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- представник (довіреність 01-05/13 від 10.01.2017р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» , м.Львів до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» , м.Львів про стягнення заборгованості в розмірі 55 985,90 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.07.2017 року. Ухвалою від 10.07.2017 року розгляд справи відкладено до 24.07.2017 року, у зв язку з неявкою представників сторін.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав частково, подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем сплачено суму основного боргу, відтак просить суд стягнути з відповідача 2 424,39 грн. пені, 276,00 грн. - 3% річних та 1 605,56 грн. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем 06.05.2015 року укладено договір оренди №01-08/15 індивідуально визначеного майна, відповідно до якого орендодавець зобов язується передати, а орендар зобов язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме: свердловину №30 Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, що перебуває на балансі Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія та є власністю Національної акціонерної компанії Надра України . Станом на момент розгляду справи відповідач основну суму боргу по сплаті орендної плати здійснив повністю, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 305,95 грн., а саме: 2 424,39 грн. пені та 276,00 грн. - 3% річних, 1 605,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 23.06.2017 року №22463/17, повернуте на адресу суду, а явка останнього була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (позивач, орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560 як уповноважена особа Догвоору про спільну діяльність від 25.12.2014 року №01-38/14-СД (відповідач, орендар), 06.05.2015 року укладено Договір оренди №01-08/15 індивідуально визначеного майна, відповідно до якого орендодавець зобов язується передати, а орендар зобов язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме: свердловину №30 Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, що перебуває на балансі Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія та є власністю Національної акціонерної компанії Надра України .

Відповідно до п.3.1.1 договору оренди, орендна плата під час користування майном становить 10 000,00 грн. з ПДВ за один календарний місяць.

Згідно з п.3.1.2 договору оренди, орендна плата під час користування майном з метою, визначеною п.1.3.2 становить 11 445,45 грн. з ПДВ за один календарний місяць.

Згідно п.3.1.2 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць оренди, на індекс інфляції за період з дати підписання цього договору до місяця за який здійснюється оплата.

Згідно п.3.3 договору, орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

Згідно підписаного Акту звірки взаєморозрахунків дебіторська заборгованість товариства по договору оренди №01-08/15 становила 51 679,95 грн.

У зв язку із систематичною несплатою орендної плати відповідачем (більше 3 місяців) та наявною заборгованістю, позивачем нараховано пеню 2 424,39 грн., 3% річних - 276,00 грн. та 1 605,56 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно п.3.10. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи норми чинного законодавства та умови договору, у зв язку з проплатою боргу в розмірі 51 679,95 грн. відповідачем після порушення провадження у справі, 26.06.2017 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню 2 424,39 грн., 3% річних - 276,00 грн. та 1 605,56 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач в судове засіданні не з явився, проти позову не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, 06.05.2015 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди №01-08/15 індивідуально визначеного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Аналогічний обов'язок покладений на відповідача п.3.1, п.3.3. Договору.

Судом встановлено, що відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі здійснювалися орендні платежі за Договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість за Договором в сумі 51 679,95 грн. Проте, після порушення провадження у справі відповідачем сплачено суму основного боргу, згідно платіжного доручення №33 від 16.06.2017 року на суму 139 043,82 грн., призначення платежу: оплата за оренду свердловин за січень-травень 2017 року по догвоору №01-08/15, 01-09/15, 01-07/15 від 06.05.2015 року.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 276,00 грн. та 1 605,56 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Суд здійснивши перерахунок пені дійшов висновку про правомірність нарахування пені в розмірі 2 424,39 грн.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, проте подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» про стягнення заборгованості в розмірі 4 305,95 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 64,6 грн. судового збору.

Суд також зазначає, що згідно статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» (79008, м.Львів, вулиця Валова,25/4; код ЄДРПОУ 37362560) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (79000, м.Львів, площа Міцкевича,8, код ЄДРПОУ 01432606) - 2 424,39 грн. - пені, 276,00 грн. - 3% річних та 1 605,56 грн. інфляційних нарахувань, а також 64,60 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2017 р.

Суддя Горецька З. В.