Ухвала

від 28.07.2017 по справі 926/250/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" липня 2017 р. справа № 926/250/16

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» , м. Київ

на бездіяльність державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Транссектор» , м. Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 373273,20 грн.

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транссектор» , м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» , м. Київ

про стягнення 554311,33 грн. штрафу

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» - ОСОБА_1, дов. від 23.03.2017 р.

Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби - ОСОБА_2, дов. від 10.01.2017 р.

ТОВ «Транссектор» - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» звернулося зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2016 року у справі № 926/250/16.

Скаржник у скарзі вказує, що під час виконання наказу господарського суду Чернівецької області у справі № 926/250/16 про стягнення з ТОВ «Транссектор» боргу в сумі 193699,66 грн. на користь ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» державний виконавець надіслав до банку постанову про накладення арешту на кошти боржника через місяць після її винесення, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» , та в порушення ч. 3 ст. 13 названого Закону не відреагував на заяву стягувача про надходження коштів на рахунок боржника, в зв'язку з чим кошти з арештованого рахунку боржника не були примусово стягнуті на користь ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» , просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 щодо затримки направлення постанови про накладення арешту від 25.10.2016 р. сторонам та щодо затримки направлення платіжної вимоги на примусове списання коштів.

Ухвалою від 03.07.2017 р. скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду в судовому засіданні на 18.07.2017 р. за участю представників сторін виконавчого провадження і Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області, скаржника зобов'язано засвідчити додані до скарги документи та надати додаткові докази, орган ДВС зобов'язано надати обгрунтований відзив на скаргу та докази на його підтвердження, матеріали виконавчого провадження № 52495742 для огляду в судовому засіданні.

До початку судового засідання 18.07.2017 р. від ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» через канцелярію суду надійшли додаткові документи.

Представник Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби у судовому засіданні 18.07.2017 р. пояснив, що потребує додаткового часу для надання обґрунтованого письмового відзиву на скаргу стягувача, у зв'язку з чим ухвалою від 18.07.2017 р. розгляд скарги в судовому засіданні відкладено на 28.07.2017 р. за участю представників скаржника, боржника і органу ДВС.

21.07.2017 р. через канцелярію господарського суду від Чернівецького відділу державної виконавчої служби надійшли заперечення, в яких скаргу ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» відхилено, зазначено, що після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 926/250/16, виданого 07.06.2016 р. господарським судом Чернівецької області, державний виконавець надіслав відповідні запити до органів, що здійснюють державну реєстрацію майна, та до органу податкової служби, наклав арешт на все рухоме майно боржника, 25.10.2016 р. виніс постанову про арешт коштів боржника, яку надіслав до установи банку, 11.11.2016 р. та 30.11.2016 р. виніс і надіслав до банку платіжні вимоги для списання коштів з рахунків боржника, 06.06.2017 р. такі вимоги винесені повторно, повторною перевіркою майнового стану боржника майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, а також самого боржника не виявлено, на користь ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» стягнуто 52692,25 грн., що свідчить про відповідність дій державного виконавця вимогам діючого законодавства (т.с. 2, а.с. 64-65).

У судовому засіданні 28.07.2017 р. представник стягувача доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, пояснив, що в грудні 2016 року ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» звернулося до Чернівецького міського відділу ДВС з листом, в якому вказало про надходження 24.11.2016 р. коштів на арештований рахунок боржника, однак кошти на користь стягувача в примусовому порядку списані не були. Відповіді на вказане звернення скаржник товариство не отримало, тому звернулося до начальника міського відділу ДВС зі скаргою, з відповіді на яку дізналося, що постанова про арешт коштів боржника була надіслана боржнику ТОВ «Транссектор» і до обслуговуючого банку лише через місяць після її винесення, в зв'язку з чим кошти, які надійшли на рахунок боржника не були стягнуті на користь стягувача, також не було вчасно виставлено платіжні вимоги про безспірне списання коштів з ТОВ «Транссектор» , що призвело до невиконання судового рішення в ході виконавчого провадження.

Представник Чернівецького міського відділу ДВС у судовому засіданні 28.07.2017 р. не заперечував, що постанова про арешт коштів боржника була надіслана боржнику і до банку через місяць після її винесення, пояснив такий факт відсутністю у відділі коштів для оплати поштових марок і послуг підприємства зв'язку з доставки поштових відправлень, однак зазначив, що платіжні вимоги до банку про списання коштів з рахунку ТОВ «Транссектор» направлялися вчасно і регулярно, частково наказ господарського суду на користь ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» виконано, тому просить в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши скаргу ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» , додані до неї і подані додатково документи, заперечення органу ДВС, матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року у справі № 926/250/16 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Транссектор» про стягнення заборгованості у сумі 373273,20 грн. та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транссектор» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» про стягнення 554311,33 грн. штрафу задоволено частково первісний позов, стягнуто з ТОВ «Транссектор» на користь ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 186624,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 871,13 грн., три проценти річних у розмірі 3341,97 грн. та судовий збір у розмірі 2862,56 грн., у решті первісного позову відмовлено, провадження у зустрічному позові припинено.

З набранням рішенням законної сили господарським судом видано наказ від 07.06.2016 р. про стягнення з ТОВ «Транссектор» на користь ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» боргу на загальну суму 193699,66 грн.

04 жовтня 2016 року на підставі заяви ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» головним державним виконавцем Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 926/250/16 від 07.06.2016 р. про стягнення з ТОВ «Транссектор» заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 186624,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 871,13 грн., трьох процентів річних у розмірі 3341,97 грн. та судового збору в розмірі 2862,56 грн., про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 р., ВП № 52495742 (т.с. 2, а.с. 35).

25.10.2016 р. головний державний виконавець Юзефович Е.Е. виніс постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою у виконавчому провадженні ВП № 52495742 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника ТОВ «Транссектор» у ПАТ КБ «Приватбанк» , у тому числі на рахунок № 26002051607531 (т.с. 2, а.с. 36).

15.12.2016 р. ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» звернулося до Чернівецького міського відділу ДВС із заявою за № 310, в якій повідомило, що 24.11.2016 р. на належний боржнику рахунок № 26002051607531 в ПАТ КБ «Приватбанк» , на який накладено арешт згідно з постановою від 25.10.2016 р., надійшли кошти в сумі 91787,79 грн., однак станом на 16.12.2016 р. жодних коштів на рахунок стягувача не надходило, просило з'ясувати викладені в заяві обставини та повідомити стягувача, чому кошти, які надійшли на арештований рахунок боржника, не були стягнуті і спрямовані на примусове виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 07.06.2016 р. № 926/250/16 (т.с. 2, а.с. 51-53).

За поясненням представника стягувача, відповіді на дану заяву ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» від органу ДВС не отримало, тому 24.04.2017 р. товариство звернулося до начальника Чернівецького міського відділу ДВС зі скаргою на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 52495742 (т.с. 2, а.с. 38-40).

З відповіді начальника Чернівецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 08.06.2017 р. № 16888 на вказану скаргу вбачається і не заперечується представником відділу ДВС у судовому засіданні, що винесена 25.10.2016 р. постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 52495742 отримана ЧФ ПАТ КБ «Приватбанк» 28.11.2016 року, а 11.11.2016 р. головним держвиконавцем винесено платіжні вимоги № 52495742 для списання коштів з рахунків боржника, які надіслано для виконання до банку (т.с. 2, а.с. 28-30, 38-40). Також з названого листа міського відділу ДВС вбачається, що заява ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» № 310 від 15.12.2016 р. відділом ВДС була отримана і на неї надано відповідь за вих. № 252 від 24.01.2017 р., втім, суду такого документа не подано.

ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» із відстеження відправлення № 5800210126940 на сайті Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором 5800210126940 з'ясувало, що постанова про арешт коштів боржника від 25.10.2016 р. була направлена держвиконавцем до ЧФ ПАТ КБ «Приватбанк» лише 25 листопада 2016 р. - через місяць після її винесення, а банком отримана 28.11.2016 р. (т.с. 2, а.с. 26).

Факт відправки постанови про арешт коштів боржника від 25.10.2016 р. на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» лише 25.11.2016 р. представник Чернівецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області визнає. Повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» від 29.11.2016 р. про накладення арешту на рахунки боржника надійшло до міського відділу ДВС 08.12.2016 р. (т.с. 2, а.с. 29, 70).

Також, як вбачається зі списку № 4050 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих і не заперечується представником відділу ДВС, постанова від 25.10.2016 р. про арешт коштів боржника була надіслана держвиконавцем до ТОВ «Транссектор» одночасно з її надісланням до ПАТ КБ «Приватбанк» 25.11.2016 р., а стягувачеві ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» цю постанову держвиконавець не надіслав (т.с. 2, а.с. 70).

За приписами ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти боржника.

Статтею 18 Закону унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено і ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, та під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1-3 статті 13 Закону передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Статтею 28 Закону унормовано, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

Також згідно з ч. 4 ст. 56 Закону копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Таким чином, існує пряма імперативна вимога Закону щодо обов'язку виконавця доводити до відома або надсилати адресатам документи виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. При цьому, надіслання документів виконавчого провадження (яким є в тому числі постанова про арешт коштів боржника) до установи банку може відбуватися у формі електронних документів, що не потребує фінансування для оплати послуг підприємства поштового зв'язку.

В ході розгляду скарги ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» на підставі досліджених доказів судом установлено, що постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 52495742 держвиконавець виніс 25 жовтня 2016 р., а надіслав її боржнику ТОВ «Транссектор» і до ПАТ КБ «Приватбанк» лише 25 листопада 2016 року, а стягувачеві взагалі не надіслав. Цим самим орган ДВС порушив вимоги абзацу 3 ч. 1 ст. 28 та ч. 4 ст. 56 Закону.

Незважаючи на те, що стягувач у виконавчому провадженні має можливість отримувати інформацію про хід виконавчого провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за наданим йому під час відкриття виконавчого провадження ідентифікатором для доступу, він, як і боржник, також має гарантоване частиною 1 ст. 28 Закону право на своєчасне надіслання йому документів виконавчого провадження, якому (праву) кореспондує відповідний обов'язок державного виконавця довести до відома або надіслати адресатам документи виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення і цього обов'язку щодо сторін виконавчого провадження № 52495742 держвиконавець належним чином не виконав.

Згідно ж з абзацом 2 ч. 5 ст. 13 Закону за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Таким чином, за результатами розгляду скарги ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» суд дійшов висновку, що бездіяльність виконавця Чернівецького міського відділу ДВС щодо не надсилання постанови про арешт коштів боржника від 25.10.2016 р. сторонам виконавчого провадження і ПАТ КБ «Приватбанк» у встановлений ч. 1 ст. 28 та ч. 4 ст. 56 Закону строк знайшла своє документальне підтвердження і є неправомірною та порушує права стягувача у виконавчому провадженні № 52495742.

У скарзі ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо затримки надіслання постанови про арешт коштів боржника сторонам, апелюючи також до затримки надіслання цієї постанови держвиконавцем на адресу установи банку.

У судовому засіданні суд установив, що поряд із затримкою надіслання постанови про арешт коштів боржника боржнику і не надіслання її стягувачеві мала місце й затримка надіслання цієї постанови банку, однак щодо цього порушення скаржник не просить визнати бездіяльність держвиконавця незаконною.

Отже, враховуючи, що суд розглядає скаргу на дії органу ДВС згідно предмету скарги і відповідно до ст. 22 ГПК України не може виходити за межі її вимог, суд доходить висновку, що скарга ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» в частині визнання незаконною бездіяльності державного виконавця щодо затримки направлення постанови про накладення арешту від 25.10.2016 р. сторонам є обгрунтованою і підлягає задоволенню, а недотримання держвиконавцем вимог Закону щодо строку надіслання постанови про арешт коштів боржника до банківської установи є однією з обставин, на які скаржник посилався в обгрунтування своїх вимог і яка знайшла підтвердження в судовому засіданні.

Судом також установлено, що 23.11.2016 р. ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» перерахувало на рахунок ТОВ «Транссектор» № 26002051607531 у ПАТ КБ «Приватбанк» кошти в сумі 91787,79 грн. по розрахунках за надані послуги (а.с. 43-49). Суд погоджується з доводами представника скаржника, що у разі, якби постанова від 25.10.2016 р. про арешт коштів боржника була надіслана виконавцем до банку вчасно у строк, визначений ч. 1 ст. 28 Закону (наступний робочий день після винесення постанови - 26.10.2016 р.), то на дату здійснення стягувачем платежів на користь боржника 23.11.2016 р. кошти на рахунку останнього № 26002051607531 були б арештовані і стягувач міг би отримати більшу суму в рахунок примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 07.06.2016 р. у справі № 926/250/16, аніж 12482,20 грн., які стягнуті виконавцем з рахунку ТОВ «Транссектор» і надійшли на депозитний рахунок Чернівецького міського відділу ДВС 09.12.2016 р. (т.с. 2, а.с. 81).

Стосовно направлення вимог про стягнення коштів з рахунку ТОВ «Транссектор» суд установив, що такі направлялися держвиконавцем до ПАТ «КБ «Приватбанк» :

- 11.11.2016 р. - платіжні вимоги № 52495742/1, 52495742/2, 52495742/3, 52495742/4 (т.с. 2, а.с. 72-75);

- 30.11.2016 р. - платіжна вимога № 52495742/2 (т.с. 2, а.с. 76);

- 06.06.2017 р. - платіжні вимоги 52495742/1, 52495742/5, 52495742/7, 52495742/8, 52495742/9 (т.с. 2, а.с. 77-79).

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Як встановлено, постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 52495742 була винесена виконавцем 25.10.2016 р. і у відповідності до названої вище норми Закону платіжні вимоги на примусове списання коштів мали бути надіслані до ПАТ КБ «Приватбанк» наступного робочого дня - 26.10.2016 р., однак вказану вимогу Закону виконавцем не виконано.

Також стягувач звертався до Чернівецького міського відділу ДВС із заявою № 310 від 15.12.2016 р. про здійснення виконавчого провадження, в якій повідомив про надходження на рахунок ТОВ «Транссектор» № 26002051607531 в ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 91787,79 грн. (т.с. 2, а.с. 51-53). Як слідує з листа Чернівецького міського відділу ДВС від 08.06.2017 р. № 16888, вказану заяву стягувача відділом було отримано і надіслано відповідь за вихідним № 252 від 24.01.2017 р. Разом з тим, доказів, що в період від отримання заяви стягувача № 310 від 15.12.2016 р. до надсилання відповіді на неї 24.01.2017 р. держвиконавець виніс і надіслав до банку платіжну вимогу про примусове стягнення коштів з боржника, Чернівецький міський відділ ДВС до суду не подав.

Однак, як з'ясував суд, платіжна вимога № 52495742/2 від 30.11.2016 року перебувала в ПАТ КБ «Приватбанк» на виконанні з 30.11.2016 р. і була повернута до відділу ДВС 01.04.2017 р., що засвідчується штампом з вхідними датою і номером 38 (т.с. 2, а.с. 76).

Отже, на дату повідомлення стягувачем відділу ДВС про надходження коштів на рахунку листом № 310 від 15.12.016 р., на виконанні в ПАТ КБ «Приватбанк» перебувала платіжна вимога № 52495742/2 від 30.11.2016 року, тому суд доходить висновку, що повторно виносити таку вимогу у держвиконавця потреби не було і в даному випадку порушення ч. 3 ст. 13 Закону суд не вбачає.

Разом з тим, суд установив, що таке порушення мало місце, коли держвиконавцем не було виставлено платіжну вимогу наступного дня після винесення постанови про арешт коштів боржника від 25.10.2016 р., що є порушенням ч. 3 ст. 13 Закону.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, якщо за результатами розгляду скарги господарський суд визнає доводи заявника правомірними, то залежно від їх змісту визнає, зокрема, постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними.

Заперечення міського відділу ДВС не спростовують встановлені в судовому засіданні порушення, якими скаржник обгрунтував свою скаргу, відтак, за результатами її розгляду суд доходить висновку, що скарга є обґрунтованою, а доводи скаржника - правомірними, тому скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 52495742 щодо затримки направлення постанови про накладення арешту від 25.10.2016 р. сторонам та щодо затримки направлення платіжної вимоги на примусове списання коштів.

Суддя Т.І.Ковальчук