Рішення

від 24.07.2017 по справі 922/1718/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р.Справа № 922/1718/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд-1" (Харківська обл., м. Ізюм) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 13963,59 грн., за участю представників:

позивача - Заславської Н.П. (довіреність від 15.05.2017 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 13963,59 грн., з яких: заборгованість за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р. в сумі 13130,00 грн., втрати від інфляції за період з січня 2017 р. по квітень 2017 р. в сумі 684,21 грн. та 3% річних за період з 11.01.2017 р. по 22.05.2017 р. в сумі 149,38 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.06.2017 р. о 11:00 год.

26.06.2017 р. розгляд справи був відкладений на 10.07.2017 р. о 11:00 год., та 10.07.2017 р. розгляд справи був відкладений на 24.07.2017 р. о 11:00 год.

Позивач надав заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи документи, які перелічені в ній.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач згідно зі ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002726418 станом на 29.05.2017 р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.12.2016 р. між сторонами був укладений договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 (надалі - договір), предметом якого є взаємовідносини сторін, котрі виникають при плануванні, взаєморозрахунках та здійсненні перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України, а також країн близького та далекого зарубіжжя.

Відповідно до п. 1.2 договору виконавець (позивач) на підставі письмових заявок від експедитора (відповідача) виконує перевезення вантажу власним автомобільним транспортом у відповідності до умов даного договору та заявок, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.3 даного договору транспортування (перевезення) та/або організація перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється виконавцем на підставі заявки, оформленої експедитором.

Також, в цьому пункті договору сторони визначили, що повинна містити заявка.

Відповідно до п. 3.2.2 договору експедитор зобов'язується здійснювати оплату послуг в порядку і в строки, обумовлені договором та заявкою.

Згідно з п. 5.1 вказаного договору розмір оплати за перевезення вантажів та інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу за договором, визначаються тарифами та відображаються в заявці.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника із сум грошових коштів, фактично отриманих від вантажовідправника протягом 7 банківських днів з моменту отримання від виконавця оригіналів наступних документів: акту виконаних робіт, податкової накладної, ТТН (СМR) та інших документів, передбачених заявкою та договором.

Відповідачем надана позивачу заявка №З-20122016-1 від 20.12.2016 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом Росія - Україна по маршруту Кам'янськ-Шахтинський - Павлоград, сума фрахту складає 15700,00 грн.

В п. 15 цієї заявки сторони визначили інші умови, зокрема, що оплата безготівкова по оригіналам документів рахунок, АВР, СМR (оригінал), договір остання сторінка, заявка з мокрою печаткою, протягом 5-ти банківських днів. Рахунок та акт на перевірку експедитору.

Позивач надав послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту Кам'янськ-Шахтинський - Павлоград, про що свідчать копії міжнародної товарно-транспортних накладних (СМR) А №300609 та А №300610 з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу.

28.12.2016 р. сторонами був підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) №1175497 про надання відповідачем транспортних послуг на суму 15700,00 грн., що підтверджується копією зазначеного акту.

17.02.2017 р. відповідач частково оплатив вартість послуг з перевезення вантажу на суму 2570,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 18.05.2017 р. за період з 01.01.2016 р. по 18.05.2017 р.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р. становить 13130,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання позивача у письмових поясненнях на те, що доказом отримання відповідачем документів, вказаних у п. 5.2 договору, та доказом настання строку виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підписаний сторонами і скріплений печатками акт виконаних робіт (наданих послуг) №1175497 від 28.12.2016 р. на суму 15700,00 грн., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки у вищезазначеному акті виконаних робіт (наданих послуг) сторони не вказали про отримання відповідачем документів, вказаних у п. 5.2 договору.

Отже, копія акту виконаних робіт (наданих послуг) №1175497 від 28.12.2016 р. на суму 15700,00 грн. не може вважатися належним та допустимим доказом відправки або вручення позивачем відповідачу оригіналів документів, передбачених п. 5.2 договору.

Оскільки позивач не надав доказів відправки або вручення відповідачу оригіналів документів, передбачених п. 5.2 договору, строк виконання відповідачем свого обов'язку не наступив, а відтак до спірних правовідносин має бути застосована ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.03.2017 р. позивач надіслав відповідачу претензію на суму 13130,00 грн. за вих. №28-03-17/1 від 28.03.2017 р., в якій просив відповідача протягом семи днів з моменту отримання даної претензії оплатити в повному обсязі суму заборгованості шляхом її перерахування на його розрахунковий рахунок, що становить 13130,00 грн., за надані послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Кам'янськ-Шахтинський - Павлоград, оскільки згідно міжнародних ТТН серії А №300609 і №300610 вантаж отримано вантажоодержувачем в повному обсязі.

Також в цій претензії позивач зазначив, що повторно направляє документи в двох примірниках, а саме: договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р., заявку №З-20122016-1 від 20.12.2016 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) серії А №300609 і А №300610, які просить відповідача підписати, скріпити печаткою та направити поштою по одному примірнику на адресу позивача.

Разом із вказаною претензією позивач надіслав відповідачу зазначені документи, що підтверджується копіями фіскального чеку від 28.03.2017 р. та опису вкладення від 28.03.2017 р.

Відповідач у вказаний строк не оплатив в повному обсязі надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 13130,00 грн. та відповіді не надав.

Як убачається з копії роздруківки з сайту Укрпошти та копії конверту, поштове відправлення відповідачу претензії та документів повернулося за зворотною адресою 03.05.2017 р. за закінченням терміну його зберігання, що також підтверджується копією довідки підприємства зв'язку з відміткою про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання.

Однак, неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка надійшла йому за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002726418 станом на 29.05.2017 р., є правом (вибором) відповідача.

Крім того, позивач надав копії податкової накладної №110 від 28.12.2016 р. та квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної 12.01.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9263036079.

Враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом за договором, часткову оплату відповідачем цих послуг, надіслання позивачем претензії та документів, передбачених п. 5.2 договору, за адресою відповідача, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрацію позивачем податкової накладної №110 від 28.12.2016 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р., а строк виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за цим договором наступив.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р. в сумі 13130,00 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу втрати від інфляції за період з січня 2017 р. по квітень 2017 р. в сумі 684,21 грн. та 3% річних за період з 11.01.2017 р. по 22.05.2017 р. в сумі 149,38 грн.

Позивач безпідставно здійснив розрахунки інфляційних з січня 2017 та 3% річних з 11.01.2017 р., оскільки: по-перше, він не надав доказів вручення відповідачу разом з актом виконаних робіт (наданих послуг) №1175497 про надання відповідачем транспортних послуг на суму 15700,00 грн., тобто 28.12.2016 р., всіх документів, передбачених пунктом 5.2 договору; по-друге, тільки 28.03.2017 р. позивач разом з претензією надіслав відповідачу документи, передбачені у п. 5.2 договору. При цьому позивач не врахував нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" №958 від 28.11.2013 р.

Дослідивши надані позивачем розрахунки інфляційних та 3% річних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних за період з січня 2017 р. по квітень 2017 р. в сумі 684,21 грн. та 3% річних за період з 11.01.2017 р. по 22.05.2017 р. в сумі 149,38 грн. необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач невірно визначив період їх нарахування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р. в сумі 13130,00 грн. або будь-які заперечення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд-1" (64309, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Гоголя, буд. 15/1. Код ЄДРПОУ 39749664) заборгованість за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №Д-20122016-1 від 20.12.2016 р. в сумі 13130,00 грн. та судовий збір в сумі 1504,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.07.2017 р.

Суддя В.І. Ольшанченко