Ухвала

від 27.07.2017 по справі 926/2432/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о п о в е р н е н н я п о з о в н о ї з а я в и

"27" липня 2017 р. № 926/2432/17

Суддя господарського суду Чернівецької області Гончарук О. В.,

розглянувши матеріали за позовною заявою фермерського господарства «Колос»

до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

про визнання права постійного користування,

встановив:

фермерське господарство «Колос» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з позовом в якому просить:

- визнати право постійного користування земельними ділянками, що посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЧВ №001061 від 16.01.2002 року за реєстровим №1, який виданий на підставі рішення VIII сесії XXIII скликання Кельменецької районної ради народних депутатів Кельменцького району, Чернівецької області від 22.02.2000 року та яке знаходиться в межах Перковецької сільської ради, Кельменецького району, Чернівецької області, урочище «Коноплесько» за Фермерським господарством «Колос», код ЄДРПОУ 30869024, а також зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області зареєструвати (в державного кадастрового реєстратора) право постійного користування земельною ділянкою №1, що посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЧВ №001061 від 16.01.2002 року за реєстровим №1, який виданий на підставі рішення VIII сесії XXIII скликання Кельменецької районної ради народних депутатів Кельменцького району, Чернівецької області від 22.02.2000 року та присвоїти земельній ділянці №1 кадастровий номер у відповідності до вимог чинного законодавства.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що заявником подано позов без доказів сплати судового збору, проте з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке обґрунтовується його важким фінансовим станом.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до статті 8 Закону України Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (Постанова №7), у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні статті 36 ГПК України.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв'язку з цим, сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем заявника, не може вважатися підставою для відстрочки сплати судового збору.

Водночас, звертаючись до господарського суду клопотанням про відстрочку сплати судового збору, заявник не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж ним обставини не вважаються виключними обставинами.

За таких обставин клопотання позивача про з відстрочку сплати судового збору задоволенню не підлягає.

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Позов про визнання права носить немайновий характер, і розмір ставок судового збору за його розгляд визначається вимогами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто у даному випадку 1600 грн.

Разом з тим, позивачем не подано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

У відповідності до частини другої п.п. 2.22. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме пунктом 4 частини першої статті 63 цього кодексу.

Згідно з вимогами пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, неподання заявником доказів сплати судового збору є підставою для повернення позовної заяви у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Судом при цьому також взято до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63 та статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву фермерського господарства «Колос» до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання права постійного користування, повернути заявнику без розгляду.

Додаток: позовна заява – 8 арк., клопотання та додатки до позовної заяви – 50 арк. та конверт.

Всього – 58 арк.

Суддя                                                             О.В. Гончарук