Рішення

від 26.07.2017 по справі 151/555/17

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/555/17

Провадження № 2/151/240/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2017 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Моцного В.С.

при секретарі: Сутовській А.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального упраління юстиції у Вінницькій області, Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-Першої вінницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Вінницької міської ради, Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Першої вінницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна. Позов мотивовано тим, що 16 вересня 1972 року виконкомом Лузької сільської ради Чечельницького району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, про що в книзі записів актів громадянського стану було зроблено запис за № 16. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця ОСОБА_4 помер. Померлому чоловіку, згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.02.2008 року, на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лузької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, площею 2,2578 гектара, кадастровий номер НОМЕР_1. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно. Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться відомості про зареєстроване обтяження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.12.2016 №77167543, вбачається, що згідно постанови від 25.07.2006 №АА626573, ДВС Замостянському районі м. Вінниці було накладено арешт на все майно належне покійному ОСОБА_4, в тому числі на земельну ділянку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.03.2017 року №127/2417/17 звільнено з-під арешту квартиру №32 в будинку №58 м.Вінниці.На підставі вищевказаного рішення суду, державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Левчук І.В. було перенесено обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №19710017 та в описі предмета обтяження вказано про арешт всього майна, крім вищевказаної квартири. Просить зняти арешт з усього майна належного ОСОБА_4, накладеного 02.08.2006 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.07.2006 №АА626573.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю та просить звільнити з під арешту земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лузької сільської ради Чечельницького району Вінницької області площею 2,2578 гектара, кадастровий номер НОМЕР_1, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 17 червня 2008 року,не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача Вінницької міської ради Я.Лепетуха у судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення проти позову, зазначивши, що Державний реєстратор Виконавчого комітету Вінницької міської ради є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки державний реєстратор немає повноважень щодо здійснення реєстраційних дій без належних підстав(рішення суду, тощо), просить слухати справу без його участі.

Представник відповідача Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального упраління юстиції у Вінницькій області та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Першої вінницької державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, хоча про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином про, що свідчать повідомлення поштового відправлення, заяви про розгляд справи за їх відсутності або повідомлення про причини неявки до суду не подавали.

Згідно ст.74 ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України зазначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, приймаючи до уваги заперечення на позов представника відповідача Вінницької міської ради Я.Лепетухи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17 червня 2008 рокуОСОБА_4 є власником земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лузької сільської ради Чечельницького району Вінницької області площею 2,2578 гектара, кадастровий номер НОМЕР_1(а.с.6).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 23 березня 2016 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.12.2016 №77167543, вбачається, що згідно постанови від 25.07.2006 №АА626573, ДВС Замостянському районі м. Вінниці було накладено арешт на все майно належне померлому ОСОБА_4 в тому числі і на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до довідки Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 28.12.2016 за вих.№21854/09-37/9, вбачається, що на виконанні в відділі відсутні будь-які документи стосовно ОСОБА_4

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту порушеного права є припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що накладення арешту на майно, порушує майнові інтереси позивача, в звязку з чим, наявні підстави для зняття з вказаного майна арешту.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ЗУ Про виконавче провадження , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовільнити повністю.

Звільнити з-під арешту земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лузької сільської ради Чечельницького району Вінницької області площею 2,2578 гектара, кадастровий номер НОМЕР_1, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 17 червня 2008 року, якийнакладений 02.08.2006 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 25.07.2006 року №АА626573 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до суду, що його ухвалив.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може подаватися до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього заочного рішення.

Суддя:підпис

Вірно.Суддя В.С.Моцний