Ухвала

від 19.07.2017 по справі 761/34757/13-к

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

19 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013110100002866 відносно ОСОБА_6 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. Руликів Васильківського району Київської області, мешканку АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК (в ред. Закону №2343-ІІІ), та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 рік 6 місяців;

- за ч. 3 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК (в ред. Закону №2341-ІІІ) у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 рік.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_6 звільнено від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 за обставин, детально викладених у вироку суду першої інстанції, визнана винуватою та засуджена за те, що вона, працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ Фірма «Сага ЛТД», що зареєстроване Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 16, код ЄДРПОУ 20039719, протягом лютого-грудня 2008 року зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила всього 101 епізод незаконного заволодіння та незаконного заволодіння повторно грошовими коштами ТОВ Фірма «Сага ЛТД» на загальну суму 288426,04 грн., а також у період протягом березня-грудня 2008 року шляхом внесення до бухгалтерських документів: касової книги та прибуткових касових ордерів, неправдивих відомостей, вчинила 47 епізодів службового підроблення офіційних документів.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року зазначений вирок місцевого суду залишений без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить судові рішення скасувати, кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. В обґрунтування зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій і які полягали, як вважає захисник, у тому, що:

- в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження перебування ОСОБА_6 на посаді головного бухгалтера і покладення на неї у зв`язку з цим виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків;

- судами залишено поза увагою суперечності між висновками експертизи, які отримані досудовим слідством, і висновками експертних досліджень, отриманих стороною захисту; безпідставно відмовлено у допиті експерта ОСОБА_9 та залишено поза увагою недотримання експертом вимог ч. 4 ст. 69 КПК при проведенні під час досудового розслідування експертизи;

- сума збитків, завданих ОСОБА_6 . ТОВ Фірма «Сага ЛТД», є недоведеною.

Також зазначає, що повний текст ухвали апеляційного суду, який був наданий захиснику, відрізняється від тексту ухвали, який був проголошений апеляційним судом, і вказує, що копія технічного запису судового засідання суду апеляційної інстанції від 02.03.2016 року не була йому надана працівниками місцевого суду у зв`язку з пошкодженням СD-диску.

У запереченнях на касаційну скаргу захисника директор ТОВ Фірма «Сага ЛТД» вказує про безпідставність наведених у касаційній скарзі доводів та зазначає, що судами належним чином перевірені фактичні обставини кримінального провадження, і просить залишити судові рішення без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає за таких обставин.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінального провадження, визнав ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК.

Не погоджуючись з вироком суду захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про скасування зазначеного вироку місцевого суду та закриття провадження відносно ОСОБА_6 . В обґрунтування зазначав про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказував, що в матеріалах провадження відсутні докази щодо перебування ОСОБА_6 на посаді головного бухгалтера, а висновок суду ґрунтується лише на показаннях свідків. Зазначав, що висновки експертизи, яка призначена досудовим слідством, і висновки експертних досліджень, проведених за ініціативою сторони захисту, суперечать одне одному та зазначав про необґрунтовану відмову суду першої інстанції викликати для допиту експерта ОСОБА_9 . Вказував, що документи для проведення судово-економічної експертизи отримані експертом з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Крім того вказував, що висновок суду про наявність матеріальної шкоди, завданої товариству, не підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Доводи, наведені захисником в апеляційній скарзі, стосуються оцінки доказів та фактичних обставин кримінального провадження, і в цій частині є аналогічні доводам у касаційній скарзі захисника.

Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за вказаною апеляційною скаргою в межах, установлених ст. 404 КПК, визнав безпідставними доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі, і дійшов висновку про законність вироку суду першої інстанції.

Так, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності.

При цьому предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції були доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника, що стосуються оцінки доказів та фактичних обставин кримінального провадження. Цим доводам апеляційний суд дав відповідну юридичну оцінку і навів в ухвалі свої висновки.

Обґрунтовуючи безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, щодо відсутності в матеріалах провадження доказів про перебування ОСОБА_6 на посаді головного бухгалтера, а також та про покладення на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, апеляційний суд зазначив, що вказані доводи спростовуються дублікатом наказу директора ТОВ Фірма «Сага ЛТД» від 15 лютого 1996 року, заявою ОСОБА_6 від 12 лютого 2013 року про звільнення з посади головного бухгалтера, показаннями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Також апеляційний суд перевірив доводи захисника щодо суперечностей, які містяться у висновках експертизи, призначеної досудовим слідством, та у висновках експертних досліджень, проведених за ініціативою сторони захисту, а також стосовно безпідставності відмови у задоволенні клопотання щодо виклику для допиту експерта ОСОБА_9 . При цьому апеляційний суд вказав, що висновки вказаного експерта не спростовують висновків судово-економічної експертизи, проведеної в ході досудового слідства. При цьому апеляційний суд в ухвалі зазначив, що висновки судово-економічної експертизи, отримані стороною захисту, стосуються роз`яснення термінів та порядку ведення касових операцій у національній валюті.

Перевірив апеляційний суд і твердження захисника щодо порушень ч. 4 ст. 69 КПК, допущених при проведенні судово-економічної експерти. При цьому апеляційний суд, спростовуючи вказані доводи, зазначив, що експерт при проведенні експертизи діяв відповідно до вимог ч. 3 ст. 69 КПК.

Апеляційний суд також навів мотиви і на спростування доводів захисника про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які би підтверджували наявність збитків, завданих підприємству.

Касаційна скарга захисника не містить доводів щодо незаконності мотивів та висновків суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі на спростування доводів захисника, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин провадження, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що судові рішення відносно ОСОБА_6 є законними, обґрунтованими та вмотивованими.

Разом із тим, доводи, які захисник наводить у касаційній скарзі щодо безпідставного визнання судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_6 винуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень і, які, на думку захисника, є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, стосуються оцінки доказів та фактичних обставин кримінального провадження та згідно з вимогами ст. ст. 433, 438 КПК зазначені доводи не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Поряд з цим вказані доводи відповідно до вимог ст. 409 КПК були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції.

Також є безпідставними і твердження захисника щодо невідповідності тексту ухвали апеляційного суду, наданого захиснику, та тексту ухвали, проголошеного апеляційним судом. Судом касаційної інстанції отримано із суду апеляційної інстанції копію архівного технічного запису судового засідання від 02 березня 2016 року. Запис відповідного судового засідання відтворюється з отриманого СD-диску за допомогою технічних засобів.

Касаційна скарга взагалі не містить доводів, у чому саме полягає невідповідність тексту ухвали апеляційного суду, наданого захиснику, та тексту ухвали, проголошеного апеляційним судом.

З огляду на вищевикладене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не знаходить.

Виходячи з наведеного, керуючись статтями 434, 436 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року відносно ОСОБА_6 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3